< Zǝbur 147 >

1 Ⱨǝmdusana! Yaⱨni mǝdⱨiyilǝnglar! Bǝrⱨǝⱪ, bundaⱪ ⱪilix xerindur; Hudayimizni küylǝnglar! Mǝdⱨiyǝ oⱪux insanƣa yarixidu.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Pǝrwǝrdigar Yerusalemni bina ⱪilmaⱪta; Israilning sürgün ⱪilinƣanlirini U yiƣip kelidu;
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 U kɵngli sunuⱪlarni dawalaydu; Ularning yarilirini tangidu.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 U yultuzlarning sanini sanaydu; Ularning ⱨǝmmisigǝ bir-birlǝp isim ⱪoyidu.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Uluƣdur Rǝbbimiz, zor ⱪudrǝtliktur; Uning qüxinixi qǝksizdur.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Pǝrwǝrdigar yawax mɵminlǝrni yɵlǝp kɵtüridu; Rǝzillǝrni yǝrgiqǝ tɵwǝn ⱪilidu.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Pǝrwǝrdigarƣa tǝxǝkkürlǝr bilǝn nahxa eytinglar; Küylǝrni qiltarƣa tǝngxǝp eytinglar!
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 U asmanni bulutlar bilǝn ⱪaplitidu, Zeminƣa yamƣurni bekitidu, Taƣlarda ot-qɵplǝrni ɵstüridu;
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 Mallarƣa ozuⱪ, Taƣ ⱪaƣisining qüjiliri zarliƣanda, ularƣa ozuⱪ beridu;
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 At küqidin U zoⱪ almaydu; Adǝmning qǝbdǝs putlirini hursǝnlik dǝp bilmǝydu;
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Pǝrwǝrdigar bǝlki Ɵzidin ǝyminidiƣanlarni, Ɵzining ɵzgǝrmǝs muⱨǝbbitigǝ ümid baƣliƣanlarni hursǝnlik dǝp bilidu.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Pǝrwǝrdigarni mahtanglar, i Yerusalem; Hudayingni mǝdⱨiyilǝ, i Zion.
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Qünki U dǝrwaziliringning taⱪaⱪlirini mǝⱨkǝm ⱪilidu; Seningdǝ turuwatⱪan pǝrzǝntliringgǝ bǝht-bǝrikǝt bǝrdi.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 U qǝt-qegraliringda aram-tinqliⱪ yürgüzidu, Seni buƣdayning esili bilǝn ⱪanaǝtlǝndüridu.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 U Ɵz ǝmr-bexarǝtlirini yǝr yüzigǝ ǝwǝtidu; Uning sɵz-kalami intayin tez yügüridu.
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 U aⱪ ⱪarni yungdǝk beridu, Ⱪirawni küllǝrdǝk tarⱪitidu.
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Uning muzini nan uwaⱪliridǝk ⱪilip parqiliwetidu; Uning soƣuⱪi aldida kim turalisun?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 U sɵzini ǝwǝtip, ularni eritidu; Uning xamilini qiⱪirip, sularni aⱪⱪuzidu.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 U Ɵz sɵz-kalamini Yaⱪupⱪa, Bǝlgilimilirini ⱨǝm ⱨɵkümlirini Israilƣa ayan ⱪilidu;
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 U baxⱪa ⱨeqbir ǝlgǝ mundaⱪ muamilǝ ⱪilmiƣandur; Uning ⱨɵkümlirini bolsa, ular bilip baⱪⱪan ǝmǝs. Ⱨǝmdusana!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!

< Zǝbur 147 >