Nǝⱨǝmiya 6
1 Xundaⱪ boldiki, Sanballat, Tobiya, ǝrǝb bolƣan Gǝxǝm wǝ düxmǝnlirimizning ⱪalƣan ⱪismi mening sepilni yengiwaxtin ongxap qiⱪⱪanliⱪimni, sepilning ǝmdi bɵsüklirining ⱪalmiƣanliⱪini anglap (lekin u qaƣda mǝn tehi sepil ⱪowuⱪlirining ⱪanatlirini ornatmiƣanidim),
І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позоста́лося в ньому ви́лому, — але до цього ча́су дверей у брамах я не повставля́в, —
2 Sanballat bilǝn Gǝxǝm manga: — Kǝlsila, biz Ono tüzlǝnglikidiki Kǝfirim kǝntidǝ kɵrüxǝyli! — dǝp adǝm ǝwǝtiptu. Əmǝliyǝttǝ ular manga ⱪǝst ⱪilmaⱪqi ikǝn.
то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: „Приходь, і вмовимося ра́зом у Кефірімі в долині Оно!“А вони замишляли зробити мені зло.
3 Xunglaxⱪa mǝn ǝlqilǝrni ǝwǝtip: — Mǝn uluƣ bir ix bilǝn xuƣulliniwatⱪanliⱪimdin silǝr tǝrǝpkǝ qüxmǝymǝn. Mǝn ⱪandaⱪmu silǝrning ⱪexinglarƣa barimǝn dǝp, ixni taxlap uni tohtitip ⱪoyay? — dedim.
І послав я до них послів, говорячи: „Я роблю́ велику працю, і не мо́жу прийти. На́що буде перервана ця праця, як кину її та піду́ до вас?“
4 Ular uda tɵt ⱪetim muxu tǝriⱪidǝ adǝm ǝwǝtti, mǝn ⱨǝr ⱪetim xundaⱪ jawap bǝrdim.
І посилали до мене так само чотири ра́зи, а я відповідав їм так само.
5 Andin Sanballat bǝxinqi ⱪetim xu tǝriⱪidǝ ɵz hizmǝtkariƣa peqǝtlǝnmigǝn hǝtni ⱪoliƣa tutⱪuzup ǝwǝtiptu.
І так само Санваллат п'ятий раз прислав до ме́не слугу́ свого́, а в руці його був відкритий лист.
6 Hǝttǝ: «Ⱨǝrⱪaysi ǝllǝr arisida mundaⱪ bir gǝp tarⱪilip yüridu, wǝ Gǝxǝmmu xundaⱪ dǝydu: — Sǝn wǝ Yǝⱨudalar birgǝ isyan kɵtürmǝkqi ikǝnsilǝr; xunga sǝn sepilnimu yengiwaxtin ongxaxⱪa kirixipsǝn; eytixlarƣa ⱪariƣanda sǝn ɵzüngni ularƣa padixaⱨ ⱪilmaⱪqikǝnsǝn.
А в ньому написане: „Чується серед наро́дів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому́ то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими слова́ми.
7 Sǝn yǝnǝ Yerusalemda ɵzüng toƣruluⱪ: «Mana, Yǝⱨudiyǝdǝ ɵzimizning bir padixaⱨimiz bar!» dǝp jar selip tǝxwiⱪ ⱪilixⱪa birnǝqqǝ pǝyƣǝmbǝr ⱪoyupsǝn. Əmdi bu gǝplǝr sɵzsiz padixaⱨning ⱪuliⱪiƣa yetip bayan ⱪilinidu. Xunga, kǝlgin, biz birliktǝ mǝsliⱨǝtlixiwalayli» deyilgǝnikǝn.
Та й пророків ти понаставля́в, щоб викри́кували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, — приходь, і пора́дьмося ра́зом!“
8 Mǝn uningƣa: «Sǝn eytⱪan ixlar ⱨeqⱪaqan ⱪilinƣan ǝmǝs; bular bǝlki ɵz kɵnglüngdin oydurup qiⱪarƣining, halas» dǝp jawap ⱪayturdum.
І послав я до ньо́го, говорячи: „Не було́ таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишля́в!“
9 Əmǝliyǝttǝ, ular: «Muxundaⱪ ⱪilsaⱪ ularning ⱪoli maƣdursizlinip, ⱪurulux ixi ada ⱪilinmay ⱪalidu!» dǝp oylap bizni ⱪorⱪatmaⱪqi idi. — «Əmdi mening ⱪolumni ixta tehimu küqlǝndürgǝysǝn!».
Бо всі вони лякали нас, говорячи: „Нехай осла́бнуть їхні руки з цієї праці, — і не буде вона зро́блена!“Та тепер, о Боже, зміцни́ мої ру́ки!
10 Mǝⱨǝtabǝlning nǝwrisi, Delayaning oƣli Xemaya ɵzini ɵz ɵyigǝ ⱪamiwalƣanidi; mǝn uning ɵyigǝ kǝlsǝm u: — Biz Hudaning ɵyidǝ, ibadǝthanining iqidǝ kɵrüxǝyli wǝ ibadǝthanining dǝrwaza ⱪanatlirini etip ⱪoyayli; qünki ular seni ɵltürgili kelidu; xübⱨisizki, keqisi kelip seni ɵltürmǝkqi boldi! — dedi.
І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був заде́ржаний. І він сказав: „Умовмося піти до Божого дому, до сере́дини храму, і замкне́мо храмові двері, бо при́йдуть забити тебе, — власне вночі при́йдуть забити тебе“.
11 Mǝn: — Manga ohxax bir adǝm ⱪandaⱪmu ⱪeqip kǝtsun? Mǝndǝk bir adǝm jenimni ⱪutⱪuzimǝn dǝp ⱪandaⱪmu ibadǝthaniƣa kiriwalƣudǝkmǝn? Mǝn ⱨǝrgiz u yǝrgǝ kiriwalmaymǝn! — dǝp jawap bǝrdim.
Та я відказав: „Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто́ є такий, як я, що вві́йде до храму й буде жити? Не ввійду́!“
12 Qünki mǝn ⱪarisam, uning Huda tǝripidin ǝwǝtilgǝn ǝmǝs, bǝlki Tobiya bilǝn Sanballat tǝripidin setiwelinip, manga zeyan yǝtküzmǝkqi bolup bu bexarǝt bǝrgǝnlikigǝ kɵzüm yǝtti.
І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупи́ли його́...
13 Uni setiwelixidiki mǝⱪsǝt, meni ⱪorⱪutup, xularning deginidǝk ⱪilƣuzup gunaⱨ ⱪilduruxtin ibarǝt idi. Xundaⱪ ⱪilƣan bolsam, namimni bulƣap meni ⱪarilaxⱪa xikayǝt ⱪilalaydiƣan bolatti.
Бо він був підку́плений, щоб я боявся, — і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий погові́р, щоб обра́зити мене.
14 — «Aⱨ Huda, Tobiya bilǝn Sanballatni esingda tutup, ularning ⱪilƣanliriƣa yarixa ɵz bexiƣa yandurƣaysǝn, xundaⱪla meni ⱪorⱪatmaⱪqi bolƣan ayal pǝyƣǝmbǝr Noadiya bilǝn baxⱪa pǝyƣǝmbǝrlǝrningmu ⱪilƣanlirini ɵz bexiƣa yandurƣaysǝn!».
Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його́, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страха́ли мене!
15 Elul eyining yigirmǝ bǝxinqi küni sepil pütti, pütün ⱪuruluxⱪa ǝllik ikki kün waⱪit kǝtti.
І був закі́нчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдеся́т і два дні.
16 Xundaⱪ boldiki, düxmǝnlirimiz buningdin hǝwǝr tapti wǝ ǝtrapimizdiki barliⱪ ǝllǝr ⱪorⱪup ketixti; ɵz nǝziridǝ ⱨǝywiti bǝk qüxüp kǝtti wǝ bu [ⱪuruluxni] Hudayimizning Ɵzi elip barƣan ix ikǝnlikini bilip yǝtti.
І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навко́ло нас, то вони впали в оча́х своїх та й пізнали, що ця праця була зро́блена від нашого Бога!
17 Xu künlǝrdǝ Yǝⱨudiyǝdiki mɵtiwǝrlǝr Tobiyaƣa nurƣun hǝt yazdi, Tobiyamu ularƣa jawabǝn daim hǝt yezip turdi.
Тими днями також шляхе́тні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні прихо́дили до них.
18 Qünki Yǝⱨudiyǝdǝ Tobiyaƣa baƣlinip ⱪelip, ⱪǝsǝm iqkǝn nurƣun kixilǝr bar idi; qünki u Araⱨning oƣli, Xekaniyaning küy’oƣli idi, ⱨǝmdǝ uning oƣli Yoⱨanan Bǝrǝkiyaning oƣli Mǝxullamning ⱪizini hotunluⱪⱪa alƣanidi.
Бо багато-хто в Юдеї були заприся́женими при́ятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку́ Мешуллама, Берехіїного сина.
19 Xuningdǝk ular yǝnǝ mening aldimda pat-pat Tobiyaning yahxi ixlirini tilƣa elip ⱪoyuxatti ⱨǝm mening gǝplirimnimu uningƣa yǝtküzüp turuxatti; Tobiya bolsa manga pat-pat tǝⱨdit selip hǝt yezip turatti.
І говорили передо мною добре про нього, а слова́ мої передавали йому. Товійя посилав листи́, щоб настраха́ти мене́.
