Matta 26
1 Əysa bu sɵzlǝrni ⱪilip bolƣandin keyin, muhlisliriƣa:
І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до ученикїв своїх:
2 — Silǝrgǝ mǝlumki, ikki kündin keyin «ɵtüp ketix ⱨeyti» bolidu, xu qaƣda Insan’oƣli krestlinix üqün tutup berilidu, — dedi.
Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
3 Bax kaⱨinlar wǝ aⱪsaⱪallar Ⱪayafa isimlik bax kaⱨinning sariyida jǝm boluxti.
Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,
4 Ular Əysani ⱪandaⱪ ⱪilip ⱨiylǝ-nǝyrǝng bilǝn tutup ɵltürüx toƣrisida mǝsliⱨǝt ⱪilixti.
і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
5 Biraⱪ ular: — Bu ix ⱨeyt-ayǝm künliri ⱪilinmisun. Bolmisa, hǝlⱪ arisida malimanqiliⱪ qiⱪixi mumkin, — deyixti.
Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом.
6 Əmdi Əysa Bǝyt-Aniya yezisida, «Simon mahaw»ning ɵyidǝ bolƣinida,
Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,
7 bir ayal uning yeniƣa kirdi. U aⱪ ⱪaxtexi xexidǝ naⱨayiti ⱪimmǝtlik ǝtirni elip kǝlgǝn bolup, Əysa dastihanda olturƣanda, ǝtirni uning bexiƣa ⱪuydi.
приступила да Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.
8 Lekin muhlislar buni kɵrüp hapa boluxup: — Zadi nemixⱪa bundaⱪ israpqiliⱪ ⱪilinidu?
Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?
9 Qünki bu ǝtirni kɵp pulƣa setip, pulini kǝmbǝƣǝllǝrgǝ sǝdiⱪǝ ⱪilsa bolattiƣu! — deyixti.
Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.
10 Lekin Əysa ularning kɵnglidikini bilip ularƣa: — Bu ayalning kɵnglini nemǝ dǝp aƣritisilǝr? Qünki u mǝn üqün yahxi bir ixni ⱪildi.
Зрозумівши ж Ісус, рече до них: що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї.
11 Qünki kǝmbǝƣǝllǝr daim silǝrning aranglarda bolidu, lekin mening aranglarda boluxum silǝrgǝ daim nesip boliwǝrmǝydu!
Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.
12 Bu ayalning bu ǝtirni bǝdinimgǝ ⱪuyuxi mening dǝpnǝ ⱪiliniximƣa tǝyyar boluxum üqün boldi.
Зливши бо вона миро се на тїло моє на погребеннє моє зробила.
13 Mǝn silǝrgǝ bǝrⱨǝⱪ xuni eytip ⱪoyayki, bu hux hǝwǝr pütkül dunyaning ⱪǝyeridǝ jakarlansa, bu ayal ǝslinip, uning ⱪilƣan bu ixi tǝriplinidu, — dedi.
Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
14 Bu ixtin keyin, on ikkiylǝndin Yǝⱨuda Ixⱪariyot isimlik biri bax kaⱨinlarning aldiƣa berip:
Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв,
15 — Uni tutup bǝrsǝm, manga nemǝ berisilǝr? — dedi. Ular uning aldiƣa ottuz kümüx tǝnggǝ ⱪoydi.
каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків.
16 Yǝⱨuda xuningdin etibarǝn uni tutup berixkǝ muwapiⱪ pursǝt izdǝxkǝ baxlidi.
І з того часу шукав нагоди, щоб Його видати.
17 Petir nan ⱨeytining birinqi küni, muhlislar Əysaning yeniƣa kelip: — Ɵtüp ketix ⱨeytining tamiⱪini yeyixing üqün ⱪǝyǝrdǝ tǝyyarliximizni halaysǝn? — dǝp soridi.
У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху?
18 U ularƣa: — Xǝⱨǝrgǝ kirip palanqining ɵyigǝ berip uningƣa: «Ustaz: — Waⱪit-saitim yeⱪinlixip ⱪaldi, ɵtüp ketix ⱨeytini muhlislirim bilǝn birliktǝ sening ɵyüngdǝ ɵtküzǝy — dǝydu» dǝp eytinglar, — dedi.
Він же рече: Йдїть у город до оттакого, та скажіть йому: Учитель рече: Час мій близько; у тебе зроблю пасху з учениками моїми.
19 Muhlislar Əysaning tapiliƣinidǝk ɵtüp ketix ⱨeytining tamiⱪini xu yǝrdǝ tǝyyarlidi.
І зробили ученики, як повелїв їм Ісус; і приготовили пасху.
20 Kǝqⱪurun, u on ikkiylǝn bilǝn dastihanda olturdi.
Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма.
21 Ular ƣizaliniwatⱪanda u: — Mǝn silǝrgǝ bǝrⱨǝⱪ xuni eytip ⱪoyayki, aranglardiki birǝylǝn manga satⱪunluⱪ ⱪilidu, — dedi.
І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене.
22 [Buni anglap] ular intayin ⱪayƣuƣa qɵmüp, bir-birlǝp uningdin: — Ya Rǝb, mǝn ǝmǝstimǝn? — dǝp soraxⱪa baxlidi.
І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи?
23 U jawabǝn: — Ⱪolidiki nanni mǝn bilǝn tǝng tawaⱪⱪa tɵgürgǝn kixi, manga satⱪunluⱪ ⱪilƣuqi xu bolidu.
Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.
24 Insan’oƣli dǝrwǝⱪǝ [muⱪǝddǝs yazmilarda] ɵzi toƣrisida pütülginidǝk [ɵlümgǝ] ketidu; biraⱪ Insan’oƣlining tutup berilixigǝ wasitiqi bolƣan adǝmning ⱨaliƣa way! U adǝm tuƣulmiƣan bolsa yahxi bolatti! — dedi.
Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
25 Uningƣa satⱪunluⱪ ⱪilidiƣan Yǝⱨuda: — Ustaz, mǝn ǝmǝstimǝn? — dǝp soridi. U uningƣa: — Ɵzüng deding jumu, — dedi.
Озвав ся ж Юда, зрадник Його, й каже: Аже ж не я, учителю? Рече до него: Ти сказав єси.
26 Ular ƣizaliniwatⱪanda, Əysa bir nanni ⱪoliƣa elip [Hudaƣa] tǝxǝkkür-ⱨǝmdusana eytⱪandin keyin, uni oxtup, muhlisliriƣa ülǝxtürüp bǝrdi wǝ: —Elinglar, yǝnglar, bu mening tenim, — dedi.
Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.
27 Andin, ⱪoliƣa jamni elip [Hudaƣa] tǝxǝkkür-ⱨǝmdusana eytip, uni muhlisliriƣa tutup: — Ⱨǝmmǝylǝn buningdin iqinglar.
І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї;
28 Bu mening nurƣun adǝmlǝrning gunaⱨlirining kǝqürüm ⱪilinixi üqün tɵkülidiƣan, yengi ǝⱨdini tüzidiƣan ⱪenimdur.
се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів.
29 Lekin mǝn xuni silǝrgǝ eytayki, Atamning padixaⱨliⱪida silǝr bilǝn birliktǝ yengidin xarabtin iqmigüqǝ, üzüm telining xǝrbitini ⱨǝrgiz iqmǝymǝn, — dedi.
Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого.
30 Ular mǝdⱨiyǝ küyini eytⱪandin keyin talaƣa qiⱪip, Zǝytun teƣiƣa ⱪarap ketixti.
І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
31 Andin Əysa ularƣa: — Bügün keqǝ silǝr ⱨǝmminglar mening tüpǝylimdin tandurulup putlixisilǝr, qünki [muⱪǝddǝs yazmilarda]: — «Mǝn padiqini uruwetimǝn, Padidiki ⱪoylar patiparaⱪ bolup tarⱪitiwetilidu» dǝp pütülgǝn.
Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитись мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся. вівцї стада.
32 Lekin mǝn tirilgǝndin keyin Galiliyǝgǝ silǝrdin burun barimǝn, — dedi.
По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.
33 Petrus uningƣa jawabǝn: — Ⱨǝmmǝylǝn sening tüpǝylingdin tandurulup putlaxsimu, mǝn ⱨǝrgiz putlaxmaymǝn, dedi.
Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.
34 Əysa uningƣa: — Mǝn sanga bǝrⱨǝⱪ xuni eytip ⱪoyayki, bügün keqǝ horaz qillaxtin burun, sǝn mǝndin üq ⱪetim tanisǝn, — dedi.
Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
35 Petrus uningƣa: — Sǝn bilǝn billǝ ɵlüxüm kerǝk bolsimu, sǝndin ⱨǝrgiz tanmaymǝn, — dedi. Ⱪalƣan muhlislarning ⱨǝmmisimu xundaⱪ deyixti.
Каже йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всі ученики казали.
36 Andin Əysa ular bilǝn billǝ Getsimanǝ degǝn yǝrgǝ kǝldi. U muhlislarƣa: «Mǝn u yaⱪⱪa berip dua-tilawǝt ⱪilip kǝlgüqǝ, muxu jayda olturup turunglar» dedi.
Тодї приходить з ними Ісус на врочище (місце) Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.
37 U Petrusni, xundaⱪla Zǝbǝdiyning ikki oƣlini birgǝ elip mangdi wǝ ⱪattiⱪ azablinip, kɵngli tolimu pǝrixan boluxⱪa baxlidi.
І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу.
38 U ularƣa: — Jenim ɵlidiƣandǝk bǝkmu azablanmaⱪta. Silǝr bu yǝrdǝ ⱪelip, mǝn bilǝn birliktǝ oyƣaⱪ turunglar, — dewidi,
Тодї рече до них: Тяжко сумна, душа моя аж до смертї. Підождіть тут, і не спїте зо мною.
39 Wǝ sǝl neriraⱪ berip, ɵzini yǝrgǝ etip düm yetip dua ⱪilip: — I Atam, mumkin bolsa, bu ⱪǝdǝⱨ mǝndin ɵtüp kǝtsun! Lekin bu ix mǝn haliƣandǝk ǝmǝs, sǝn haliƣandǝk bolsun, — dedi.
І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
40 U muhlislarning yeniƣa ⱪaytip kǝlginidǝ, ularning uhlap ⱪalƣanliⱪini kɵrüp, Petrusⱪa: — Mǝn bilǝn billǝ birǝr saǝtmu oyƣaⱪ turalmidinglarmu?!
І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?
41 Eziⱪturuluxtin saⱪlinix üqün, oyƣaⱪ turup dua ⱪilinglar. Roⱨ pidakar bolsimu, lekin kixining ǝtliri ajizdur, — dedi.
Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.
42 U ikkinqi ⱪetim berip, yǝnǝ dua ⱪilip: — I Atam, ǝgǝr mǝn bu ⱪǝdǝⱨni iqmisǝm u mǝndin kǝtmisǝ, undaⱪta sening iradǝng ada ⱪilinsun, — dedi.
Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.
43 U ularning yeniƣa [ⱪaytip] kǝlginidǝ, yǝnǝ uhlap ⱪalƣanliⱪini kɵrdi, qünki ularning kɵzliri uyⱪuƣa ilinƣanidi.
І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі.
44 Xuning bilǝn u ulardin ayrilip üqinqi ⱪetim berip, yǝnǝ xu sɵzlǝr bilǝn dua ⱪildi.
І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.
45 Andin u muhlislarning yeniƣa kelip ularƣa: — Silǝr tehiqǝ uhlawatamsilǝr, tehiqǝ dǝm eliwatamsilǝr? Mana, waⱪit-saiti yeⱪinlaxti; Insan’oƣli gunaⱨkarlarning ⱪoliƣa tapxurulidu.
Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.
46 Ⱪopunglar, ketǝyli; mana, manga satⱪunluⱪ ⱪilidiƣan kixi yeⱪin kǝldi! — dedi.
Уставайте, ходімо: ось наближуєть ся зрадник мій.
47 Uning sɵzi tehi tügimǝyla, on ikkiylǝndin biri bolƣan Yǝⱨuda kǝldi; uning yenida bax kaⱨinlar wǝ hǝlⱪ aⱪsaⱪalliri tǝripidin ǝwǝtilgǝn, ⱪiliq-toⱪmaⱪlarni kɵtürgǝn zor bir top adǝm bar idi.
Ще він говорив, коли се Юда, один з дванаицяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручем, од архиєреїв та старших людських.
48 Uningƣa satⱪunluⱪ ⱪilƣuqi ular bilǝn alliburun ixarǝtni bekitip: «Mǝn kimni sɵysǝm, u dǝl xudur. Silǝr uni tutunglar» dǝp kelixkǝnidi.
Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його.
49 U udul Əysaning aldiƣa berip: — Salam, ustaz! — dǝp uni sɵyüp kǝtti.
І, зараз приступивши до Ісуса, каже; Радуй ся, учителю; та й поцілував Його.
50 Əysa uningƣa: — Aƣinǝm, nemǝ dǝp kǝlding? — dedi. Xuning bilǝn, ⱨeliⱪi adǝmlǝr yopurulup kelip, Əysaƣa ⱪol selip, uni tutⱪun ⱪildi.
Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його.
51 Wǝ mana, Əysaning yenidikilǝrdin birǝylǝn ⱪiliqini suƣurup, bax kaⱨinning qakiriƣa uruwidi, uning ⱪuliⱪini xilip qüxürüwǝtti.
І ось один з тих, що з Ісусом, простягти руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо.
52 Əysa uningƣa: — Ⱪiliqingni ⱪiniƣa sal, ⱪiliq kɵtürgǝnlǝr ⱪiliq astida ⱨalak bolidu.
Тоді рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всі бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.
53 Yaki meni Atisiƣa nida ⱪilalmaydiƣan boldi, dǝp oylap ⱪaldingmu?! Xundaⱪ ⱪilsamla U manga xuan on ikki ⱪisimdin artuⱪ pǝrixtǝ mangdurmamdu?
Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би мені більш дванайцяти легионів ангелів?
54 Biraⱪ mǝn undaⱪ ⱪilsam, muⱪǝddǝs yazmilardiki bu ixlar muⱪǝrrǝr bolidu degǝn bexarǝtlǝr ⱪandaⱪmu ǝmǝlgǝ axurulsun? — dedi.
Як же тоді справдились би писаня, що так мусить статись?
55 Xu pǝyttǝ Əysa toplaxⱪan adǝmlǝrgǝ ⱪarap: — Bir ⱪaraⱪqini tutidiƣandǝk ⱪiliq-toⱪmaⱪlarni kɵtürüp meni tutⱪili kǝpsilǝrƣu? Mǝn ⱨǝr küni ibadǝthana ⱨoylilirida silǝr bilǝn billǝ olturup tǝlim berǝttim, lekin silǝr u qaƣda meni tutmidinglar.
Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидів я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.
56 Lekin bu pütün ixlarning yüz berixi pǝyƣǝmbǝrlǝrning muⱪǝddǝs yazmilirida aldin eytⱪanlirining ǝmǝlgǝ axuruluxi üqün boldi, — dedi. Bu qaƣda, muhlislarning ⱨǝmmisi uni taxlap ⱪeqip ketixti.
Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всі ученики, покинувши. Його, повтікали.
57 Əmdi Əysani tutⱪun ⱪilƣanlar uni bax kaⱨin Ⱪayafaning aldiƣa elip berixti. Tǝwrat ustazliri bilǝn aⱪsaⱪallarmu u yǝrdǝ jǝm boluxⱪanidi.
Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиєрея, де письменники та старші зібрались.
58 Petrus uningƣa taki bax kaⱨinning sariyining [ⱨoylisiƣiqǝ] yiraⱪtin ǝgixip kelip, ixning aⱪiwetini kɵrüx üqün iqkirigǝ kirip, ⱪarawullarning arisida olturdi.
Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець.
59 Bax kaⱨinlar, aⱪsaⱪallar wǝ pütün aliy kengǝxmǝ ǝzaliri Əysani ɵlüm jazasiƣa mǝⱨkum ⱪilix üqün, yalƣan guwaⱨ-ispat izdǝytti.
Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити.
60 Nurƣun yalƣan guwaⱨqilar otturiƣa qiⱪⱪan bolsimu, ular bulardin ⱨeqⱪandaⱪ ispatⱪa erixǝlmidi. Ahirda, ikki yalƣan guwaⱨqi otturiƣa qiⱪip:
І не знайшли. І коли багато лжесьвідків поприходило, не знайшли. Опісляж, приступивши два лжесьвідки
61 — Bu adǝm: «Mǝn Hudaning ibadǝthanisini buzup taxlap, üq kün iqidǝ ⱪayta ⱪurup qiⱪalaymǝn» degǝn, dedi.
говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три дні збудувати її.
62 Bax kaⱨin ornidin turup, uningƣa: — Ⱪeni, jawab bǝrmǝmsǝn? Bular sening üstüngdin zadi ⱪandaⱪ guwaⱨliⱪlarni beriwatidu? — dedi.
І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують?
63 Lekin Əysa süküt ⱪilip turiwǝrdi. Bax kaⱨin uningƣa: — [Mǝnggü] ⱨayat bolƣuqi Huda bilǝn sening ⱪǝsǝm ⱪilixingni buyruymǝnki, bizgǝ eyt, Hudaning Oƣli Mǝsiⱨ sǝnmu?» — dedi.
Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий?
64 Əysa mundaⱪ jawab ⱪayturdi: — Xundaⱪ, sening deginingdǝk. Lekin xunimu silǝrgǝ eytayki, buningdin keyin silǝr Insan’oƣlining Ⱪadir Bolƣuqining ong yenida olturidiƣinini wǝ kɵktiki bulutlar üstidǝ kelidiƣinini kɵrisilǝr.
Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нині побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.
65 Xuning bilǝn bax kaⱨin tonlirini yirtip taxlap: — U kupurluⱪ ⱪildi! Əmdi baxⱪa ⱨǝrⱪandaⱪ guwaⱨqining nemǝ ⱨajiti? Mana, ɵzünglar bu kupurluⱪni anglidinglar!
Тоді архиєрей роздер одежу свого, кажучи: Ось сказав хулу; на що нам, іще сьвідків? Ось тепер чули хулу Його;
66 Buningƣa nemǝ dǝysilǝr? — dedi. — U ɵlüm jazasiƣa layiⱪtur! — dǝp jawab ⱪayturuxti ular.
як вам здаєть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти.
67 Buning bilǝn ular uning yüzigǝ tükürüp, uningƣa muxt atⱪili turdi. Bǝziliri uni kaqatlap:
Тоді плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него,
68 — Əy Mǝsiⱨ, pǝyƣǝmbǝrqilik ⱪilmamsǝn, eytip baⱪⱪina, seni kim urdi? — deyixti.
кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе?
69 Əmdi Petrus sarayning taxⱪiriⱪi ⱨoylisida olturatti. Bir dedǝk uning yeniƣa kelip: — Sǝn Galiliyǝlik Əysa bilǝn birgǝ idingƣu, — dedi.
Петр же знадвору сидів у дворі, І приступила до него одна дівчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.
70 Lekin u ⱨǝmmǝylǝnning aldida inkar ⱪilip: — Sening nemǝ dǝwatⱪanliⱪingni qüxǝnmidim! — dedi.
Він же відрік ся перед усіма, кажучи: Не знаю, що говориш.
71 Andin u dalanƣa qiⱪⱪanda, uni kɵrgǝn yǝnǝ bir dedǝk u yǝrdǝ turƣanlarƣa: — Bu adǝmmu Nasarǝtlik Əysa bilǝn birgǝ idi, — dedi.
Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським.
72 U yǝnǝ inkar ⱪilip: — Mǝn u adǝmni tonumaymǝn! — dǝp ⱪǝsǝm iqti.
І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка.
73 Bir’azdin keyin, u yǝrdǝ turƣanlar Petrusning yeniƣa kelip uningƣa: — Xübⱨisizki, sǝn ularning biri ikǝnsǝn, qünki tǝlǝppuzung seni pax ⱪilidu, — deyixti.
Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справді й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе.
74 [Petrus] ⱪattiⱪ ⱪarƣaxlar bilǝn ⱪǝsǝm ⱪilip: — U adǝmni zadi tonumaymǝn! — deyixigila horaz qillidi.
Тодї почав він проклинатись та, клястись: Що не знаю чоловіка. І зараз півень запіяв.
75 Petrus Əysaning: «Horaz qillaxtin burun, sǝn mǝndin üq ⱪetim tanisǝn!» degǝn sɵzini esigǝ aldi. U taxⱪiriƣa qiⱪip, ⱪattiⱪ yiƣa-zar kɵtürdi.
І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше ніж півень запіе, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.
