Matta 21
1 Ular Yerusalemƣa yeⱪinlixip, Zǝytun teƣining etikidiki Bǝyt-Fagi yezisiƣa kǝlginidǝ, Əysa ikki muhlisiƣa munularni tapilap aldin ǝwǝtti:
А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,
2 — Silǝr udulunglardiki yeziƣa beringlar. Barsanglarla, baƣlaⱪliⱪ bir exǝk wǝ uning yenidiki bir tǝhǝyni kɵrisilǝr. Ularni yexip aldimƣa yetilǝp kelinglar.
до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
3 Əgǝr birsi silǝrgǝ bir nemǝ desǝ, «Rǝbning bularƣa ⱨajiti qüxti» dǝnglar, u dǝrⱨal ularni ⱪoyup beridu.
А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.
4 Bu pütün wǝⱪǝ pǝyƣǝmbǝr arⱪiliⱪ eytilƣan munu sɵzlǝrni ǝmǝlgǝ axurux üqün boldi: —
А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
5 «Zion ⱪiziƣa eytinglar: — Mana, Padixaⱨing keliwatidu, Kǝmtǝr-mɵmin bolup, minip bir exǝkkǝ, Boyunturuⱪluⱪ exǝkning tǝhiyigǝ, Keliwatidu yeningƣa sening».
„Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.
6 Əmdi ⱨeliⱪi ikki muhlis berip Əysaning tapiliƣinidǝk ⱪildi.
А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
7 Exǝk bilǝn tǝhǝyni yetilǝp kelip, üstigǝ yepinqa-qapanlirini saldi wǝ u üstigǝ mindi.
Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.
8 Əmdi top-top kixilǝr yepinqa-qapanlirini yolƣa payandaz ⱪilip saldi; yǝnǝ bir ⱪismi dǝrǝh xahlirini kesip yolƣa yayatti.
І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.
9 Aldida mangƣan wǝ kǝynidin ǝgǝxkǝn top-top halayiⱪ: — «Dawutning oƣliƣa ⱨosanna bolƣay! Pǝrwǝrdigarning namida kǝlgüqigǝ mubarǝk bolsun! Ərxiǝlada tǝxǝkkür-ⱨosannalar oⱪulsun!» — dǝp warⱪirixatti.
А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“
10 U Yerusalemƣa kirgǝndǝ, pütkül xǝⱨǝr lǝrzigǝ kǝldi. Kixilǝr: — Bu zadi kimdu? — deyixǝtti.
А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“
11 Halayiⱪ: — Bu Galiliyǝ ɵlkisidiki Nasarǝtlik pǝyƣǝmbǝr Əysa, dǝp jawab berixǝtti.
А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“
12 Əmdi Əysa ibadǝthana ⱨoyliliriƣa kirip, u yǝrdǝ elim-setim ⱪiliwatⱪanlarning ⱨǝmmisini ⱨǝydǝp qiⱪardi. Pul tegixküqilǝrning xirǝlirini wǝ pahtǝk-kǝptǝr satⱪuqilarning orunduⱪlirini ɵrüp,
Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.
13 ularƣa: — [Muⱪǝddǝs yazmilarda] [Hudaning]: «Mening ɵyüm dua-tilawǝthana dǝp atilidu» degǝn sɵzi pütülgǝn; lekin silǝr uni bulangqilarning uwisiƣa aylanduruwapsilǝr! — dedi.
І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви, “а ви робите з нього „печеру розбійників“.
14 Ibadǝthana ⱨoylilirida bolƣanda ⱪariƣu wǝ tokurlar uning aldiƣa kǝldi, u ularni saⱪaytti.
I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.
15 Lekin bax kaⱨinlar bilǝn Tǝwrat ustazliri uning yaratⱪan mɵjizilirini kɵrüp wǝ balilarning ibadǝthanida: «Dawutning oƣliƣa ⱨosanna-tǝxǝkkürlǝr bolƣay!» dǝp towliƣinini anglap ƣǝzǝplǝndi.
А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,
16 Ular uningƣa: — Bu balilarning nemǝ dǝwatⱪanliⱪini anglawatamsǝn? — dǝp soridi. U ularƣa: — Anglawatimǝn! Silǝr [muⱪǝddǝs yazmilardin] xuni oⱪup baⱪmiƣanki, «Ɵzünggǝ kiqik balilar wǝ bowaⱪlarning tilliridin mǝdⱨiyǝ sɵzlirini mukǝmmǝl ⱪilding»» dedi.
та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу“?
17 Andin u ulardin ayrilip, xǝⱨǝrdin qiⱪip Bǝyt-Aniya yezisiƣa berip, xu yǝrdǝ ⱪondi.
І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.
18 Əmdi sǝⱨǝrdǝ, xǝⱨǝrgǝ ⱪaytip ketiwatⱪanda, uning ⱪorsiⱪi aqⱪanidi.
А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
19 U yol boyidiki bir tüp ǝnjür dǝrihini kɵrüp, uning yeniƣa bardi. Lekin dǝrǝhtin yopurmaⱪtin baxⱪa ⱨeq nǝrsǝ tapalmay, uningƣa ⱪarap: — Ⱨazirdin baxlap sǝndin mǝnggü mewǝ bolmisun! — dewidi, ǝnjür dǝrihi xuan ⱪurup kǝtti. (aiōn g165)
І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“І фіґове дерево зараз усохло. (aiōn g165)
20 Muhlislar buni kɵrüp tǝǝjüplinip: — Ənjür dǝrihi nemanqǝ tezla ⱪurup kǝtti! — dedi.
А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“
21 Əysa ularƣa jawab bǝrdi: — Mǝn silǝrgǝ xuni bǝrⱨǝⱪ eytip ⱪoyayki, ǝgǝr ⱨeq guman bolmay ixǝnqinglar bar bolsa, ǝnjür dǝrihidǝ bolƣan ixlar bolupla ⱪalmay, bǝlki silǝr ⱨǝtta bu taƣⱪa: «Bu yǝrdin kɵtürülüp dengizƣa taxlan!» desǝnglar, u xundaⱪ bolidu, dedi.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!
22 Dua ⱪilip nemini tilisǝnglar, ixǝnqinglar bolsila, xularƣa erixisilǝr.
І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.
23 U ibadǝthana ⱨoyliliriƣa kirgǝndin keyin, kixilǝrgǝ tǝlim beriwatⱪanda, bax kaⱨinlar wǝ aⱪsaⱪallar uning aldiƣa kelip: — Sǝn ⱪiliwatⱪan bu ixlarni ⱪaysi ⱨoⱪuⱪⱪa tayinip ⱪiliwatisǝn? Sanga bu ⱨoⱪuⱪni kim bǝrgǝn? — dǝp soraxti.
А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“
24 Əysa ularƣa jawab berip: — Mǝn awwal silǝrgǝ bir soal ⱪoyay. Əgǝr silǝr jawab bǝrsǝnglar, mǝnmu bu ixlarni ⱪaysi ⱨoⱪuⱪⱪa tayinip ⱪiliwatⱪanliⱪimni eytimǝn.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.
25 Yǝⱨya yürgüzgǝn qɵmüldürüx nǝdin kǝlgǝn? Ərxtinmu, yaki insanlardinmu? — dǝp soridi. Ular ɵzara mulaⱨizǝ ⱪilixip: — Əgǝr «Ərxtin kǝlgǝn» desǝk, u bizgǝ: «Undaⱪta, silǝr nemǝ üqün uningƣa ixǝnmidinglar?» dǝydu.
Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“
26 Əgǝr: «Insanlardin kǝlgǝn» desǝk, hǝlⱪtin ⱪorⱪimiz, qünki ular ⱨǝmmisi Yǝⱨyani pǝyƣǝmbǝr dǝp bilidu — deyixti.
А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.
27 Buning bilǝn, ular Əysaƣa: Bilmǝymiz, — dǝp jawab berixti. — Undaⱪta, mǝnmu bu ixlarni ⱪaysi ⱨoⱪuⱪⱪa tayinip ⱪiliwatⱪanliⱪimni eytmaymǝn, — dedi u ularƣa.
І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.
28 Əmdi bu ixⱪa ⱪandaⱪ ⱪaraysilǝr? Bir adǝmning ikki oƣli bar ikǝn. U birinqi oƣlining yeniƣa kelip: «Oƣlum, bügün üzümzarliⱪimƣa berip ixligin» dǝptu.
А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“
29 «Barmaymǝn» dǝptu u, lekin keyin puxayman ⱪilip yǝnila beriptu.
А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.
30 U ikkinqi oƣlining yeniƣa kelip uningƣimu xundaⱪ dǝptu. U: «Hop ǝpǝndim, baray» dǝptu-yu, lekin barmaptu.
І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.
31 Bu ikkiylǝnning ⱪaysisi atisining iradisini ada ⱪilƣan bolidu? — Birinqi oƣli, — dǝp jawab bǝrdi ular. Əysa ularƣa mundaⱪ dedi: — Mǝn silǝrgǝ xuni bǝrⱨǝⱪ eytip ⱪoyayki, bajgirlar bilǝn paⱨixilǝr Hudaning padixaⱨliⱪiƣa silǝrdin burun kirmǝktǝ.
Котрий же з двох учинив волю батькову?“Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.
32 Qünki gǝrqǝ Yǝⱨya [pǝyƣǝmbǝr] silǝrgǝ ⱨǝⱪⱪaniyǝt yolini ayan ⱪilƣili kǝlgǝn bolsimu, silǝr uningƣa ixǝnmidinglar; lekin bajgirlar bilǝn paⱨixilǝr uningƣa ixǝndi. Silǝr buni kɵrüp turup, ⱨǝtta keyinki waⱪitlarda yolunglardin puxayman ⱪilmay uningƣa ixǝnmidinglar.
Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.
33 Yǝnǝ bir tǝmsilni anglanglar: Bir yǝr igisi bir üzümzarliⱪ bǝrpa ⱪilip, ǝtrapini qitlaptu. U uningda bir xarab kɵlqiki ⱪeziptu wǝ bir kɵzǝt munari yasaptu. Andin u üzümzarliⱪni baƣwǝnlǝrgǝ ijarigǝ berip, ɵzi yaⱪa yurtⱪa ketiptu.
Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
34 Üzüm pǝsli yeⱪinlaxⱪanda, ɵzigǝ tegixlik ⱨosulni eliwelix üqün ⱪullirini baƣwǝnlǝrning yeniƣa ǝwǝtiptu.
Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.
35 Lekin baƣwǝnlǝr ⱪullirini tutup, birini dumbalaptu, birini ɵltürüwetiptu, yǝnǝ birini qalma-kesǝk ⱪiliptu.
Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.
36 U yǝnǝ bir ⱪetim aldinⱪidinmu kɵp ⱪullirini ǝwǝtiptu, biraⱪ baƣwǝnlǝr ularƣimu ohxax muamilǝ ⱪiliptu.
Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.
37 Ahirda, u «Oƣlumniƣu ⱨɵrmǝt ⱪilar» dǝp, oƣlini ǝwǝtiptu.
Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.
38 Lekin baƣwǝnlǝr oƣulni kɵrüp, ɵzara: «Bu bolsa mirashor; kelinglar, uni ɵltürüwetip mirasini igiliwalayli» deyixiptu.
Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“
39 Xuning bilǝn ular uni tutup üzümzarliⱪning sirtiƣa taxlap ɵltürüwetiptu.
І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
40 Əmdi üzümzarliⱪning igisi kǝlgǝndǝ, xu baƣwǝnlǝrni ⱪandaⱪ ⱪilar?
Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“
41 Ular uningƣa: — Bu rǝzil adǝmlǝrni wǝⱨxiylik bilǝn yoⱪitidu. Üzümzarliⱪni bolsa mewilirini ɵz waⱪtida ɵzigǝ tapxuridiƣan baxⱪa baƣwǝnlǝrgǝ ijarigǝ beridu, — dǝp jawab berixti.
Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.
42 Əysa ulardin soridi: — Muⱪǝddǝs yazmilardiki munu sɵzlǝrni oⱪup baⱪmiƣanmusilǝr?: — «Tamqilar taxliwǝtkǝn tax bolsa, Burjǝk texi bolup tiklǝndi. Bu ix Pǝrwǝrdigardindur, Bu kɵzimiz aldida karamǝt bir ixtur».
Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“
43 Xu sǝwǝbtin silǝrgǝ xuni eytip ⱪoyayki, Hudaning padixaⱨliⱪi silǝrdin tartiwelinip, uningƣa muwapiⱪ mewilǝrni beridiƣan baxⱪa bir ǝlgǝ ata ⱪilinidu.
Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.
44 Bu «tax»ⱪa yiⱪilƣan kixi parǝ-parǝ bolup ketidu; lekin bu tax ⱨǝrkimning üstigǝ qüxsǝ, uni kukum-talⱪan ⱪiliwetidu.
І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.
45 Bax kaⱨinlar wǝ Pǝrisiylǝr uning eytⱪan tǝmsillirini anglap, ularni ɵzlirigǝ ⱪaritip eytⱪanliⱪini qüxǝndi.
А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.
46 Uni tutux yolini izdigǝn bolsimu, lekin halayiⱪ uni pǝyƣǝmbǝr dǝp ⱪariƣaqⱪa, ulardin ⱪorⱪuxti.
І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.
