Matta 20
1 — Qünki ǝrx padixaⱨliⱪi bir yǝr igisigǝ ohxaydu. Igisi üzümzarliⱪida ixlǝxkǝ adǝmlǝrni yallax üqün tang sǝⱨǝrdǝ sirtⱪa qiⱪiptu.
Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
2 U ixlǝmqilǝr bilǝn künlüki üqün bir kümüx dinardin berixkǝ kelixip, ularni üzümzarliⱪiƣa ǝwǝtiptu.
І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
3 Saǝt toⱪⱪuzlarda u yǝnǝ sirtⱪa qiⱪip, bazarda bikar turƣan baxⱪa kixilǝrni kɵrüptu.
І, вийшовши коло третьої години, побачив внших, що стояли на торгу без дїла,
4 Ularƣa: «Silǝrmu üzümzarliⱪimƣa beringlar, ⱨǝⱪⱪinglarƣa tegixlikini berimǝn» — dǝptu.
і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам, Вони й пійшли.
5 Ular üzümzarliⱪⱪa beriptu. Qüxtǝ wǝ saǝt üqtimu u yǝnǝ qiⱪip yǝnǝ xundaⱪ ⱪiliptu.
Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
6 Lekin [kǝqⱪurun] saǝt bǝxlǝrdǝ qiⱪⱪanda u yǝrdǝ turƣan yǝnǝ baxⱪilarni kɵrüp, ulardin: «Nemǝ üqün bu yǝrdǝ kün boyi bikar turisilǝr?» dǝp soraptu.
Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
7 Ular: «Bizni ⱨeqkim yallimidi» dǝp jawab ⱪayturuptu. U ularƣa: «Undaⱪta, silǝrmu üzümzarliⱪimƣa berip ixlǝnglar» — dǝptu.
Кажуть вони йому: Бо ніхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
8 Kǝq bolƣanda, üzümzarliⱪ igisi ƣojidariƣa: «Ixlǝmqilǝrni qaⱪirip, ǝng ahirida kǝlgǝnlǝrdin baxlap ǝng awwal kǝlgǝnlǝrgiqǝ ⱨǝmmisining ix ⱨǝⱪⱪini bǝr» dǝptu.
Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
9 Awwal kǝqⱪurun saǝt bǝxtǝ ixⱪa kǝlgǝnlǝr kelip, ⱨǝrbiri bir kümüx dinardin eliptu.
І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
10 Əng awwal yallap kelingǝnlǝrning nɵwiti kǝlgǝndǝ, ular: Tehimu kɵp ix ⱨǝⱪⱪi alimizƣu, dǝp oylixiptu; biraⱪ ularmu bir kümüx dinardin eliptu.
Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
11 Ular ix ⱨǝⱪⱪini alƣini bilǝn yǝr igisidin aƣrinip:
І взявши вони, нарекали на господаря,
12 «Bu ahirda kǝlgǝnlǝr pǝⱪǝt bir saǝtla ixlidi, biraⱪ siz ularni kün boyi japaliⱪ wǝ ⱪattiⱪ issiⱪni qǝkkǝn bizlǝr bilǝn barawǝr ⱨesablidingizƣu, dǝp ƣudurixiptu.
говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
13 Lekin [yǝr igisi] ularning birigǝ jawab ⱪayturup: «Buradǝr, sanga naⱨǝⱪliⱪ ⱪilƣinim yoⱪ! Sǝn bilǝn bir kümüx dinarƣa kelixmigǝnmiduⱪ?
Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривжду тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
14 Ⱨǝⱪⱪingni elip ⱪaytip kǝtkin. Bu ahirda kǝlgǝngimu sanga ohxax bǝrgüm bar.
Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
15 Ɵzümningkini ɵzüm bilgǝnqǝ ixlitix ⱨoⱪuⱪum yoⱪmu? Sehiy bolƣanliⱪimƣa kɵzüng ⱪiziriwatamdu?
Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
16 Xundaⱪ ⱪilip «Aldida turƣanlar arⱪiƣa ɵtidu, arⱪida turƣanlar aldiƣa ɵtidu»; qünki qaⱪirilƣanlar kɵp, ǝmma tallanƣanlar az bolidu.
Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
17 Əysa Yerusalemƣa qiⱪiwetip, yolda on ikki muhlisini bir qǝtkǝ tartip, ularƣa mundaⱪ dedi:
І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
18 — Mana biz ⱨazir Yerusalemƣa qiⱪip ketiwatimiz. Insan’oƣli bax kaⱨinlar wǝ Tǝwrat ustazliriƣa tapxurulidu. Ular uni ɵlümgǝ mǝⱨkum ⱪilidu
Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
19 andin uni mǝshirǝ ⱪilip, ⱪamqilap wǝ krestlǝxkǝ yat ǝlliklǝrgǝ tapxuridu. Lekin u üqinqi küni ⱪayta tirilidu.
і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
20 Xu qaƣda, Zǝbǝdiyning oƣullirining anisi ikki oƣlini elip, Əysaning aldiƣa kelip uningdin bir ixni tǝlǝp ⱪilmaⱪqi bolup sǝjdǝ ⱪildi.
Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
21 Nemǝ tǝliping bar? — dǝp soridi u. Ayal uningƣa: — Xuni ǝmr ⱪilƣaysǝnki, sening padixaⱨliⱪingda bu ikki oƣlumdin biri ong yeningda, biri sol yeningda oltursun, — dedi.
Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оці два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
22 Əysa ularƣa jawabǝn: — Silǝr nemǝ tǝlǝp ⱪiliwatⱪininglarni bilmǝywatisilǝr. Mǝn iqixkǝ tǝmxǝlgǝn ⱪǝdǝⱨni iqǝlǝmsilǝr? Iqǝlǝymiz, — deyixti ular.
Озвав ся ж Ісус і рече; Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
23 U ularƣa: — Silǝr ⱨǝⱪiⱪǝtǝnmu mening ⱪǝdǝⱨimdin ortaⱪ iqisilǝr. Biraⱪ ong yaki sol yenimda olturux nesiwisi mening ihtiyarimda ǝmǝs, bǝlki Atam kimlǝrgǝ tǝyyarliƣan bolsa, xularƣa nesip bolidu.
І рече до них: Ви то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хреститиметесь; тільки ж, щоб вам сидіти по правиці в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
24 [Ⱪalƣan] on muhlis buningdin hǝwǝr tapⱪanda, ikki ⱪerindixidin hapa boldi.
І почувши десять, ремствували із двох братів.
25 Lekin Əysa ularni yeniƣa qaⱪirip, mundaⱪ dedi: — Silǝrgǝ mǝlumki, ǝllǝrdiki ⱨɵkümranlar ⱪol astidikidikilǝr üstidin buyruⱪwazliⱪ ⱪilip ⱨakimiyǝt yürgüzidu, wǝ ularning ⱨoⱪuⱪdarliri ularni hojayinlarqǝ idarǝ ⱪilidu.
Ісус же, покликавши їх, рече: ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
26 Biraⱪ silǝrning aranglarda xundaⱪ bolmisun; bǝlki silǝrdin kim üstün boluxni halisa, silǝrning hizmitinglarda bolsun;
Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
27 wǝ kim aranglardikilǝrning aldinⱪisi boluxni halisa, silǝrning ⱪulunglar bolsun.
і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
28 Insan’oƣlimu dǝrwǝⱪǝ xu yolda kɵpqilik hizmitimdǝ bolsun demǝy, bǝlki kɵpqilikning hizmitidǝ bolay wǝ jenimni pida ⱪilix bǝdiligǝ nurƣun adǝmlǝrni ⱨɵrlükkǝ erixtürǝy dǝp kǝldi.
як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
29 Ular Yeriho xǝⱨiridin qiⱪⱪanda, zor bir top adǝmlǝr uningƣa ǝgixip mangdi.
І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу
30 Wǝ mana, yol boyida olturƣan ikki ǝma Əysaning u yǝrdin ɵtüp ketiwatⱪinini anglap: — I Rǝb, Dawutning oƣli, bizgǝ rǝⱨim ⱪilƣaysǝn, — dǝp towlidi.
І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31 Kɵpqilik ularni «Ün qiⱪarmanglar!» dǝp ǝyiblidi. Lekin, ular: — Ya Rǝb, i Dawutning oƣli, bizgǝ rǝⱨim ⱪilƣaysǝn! — dǝp tehimu ⱪattiⱪ towlidi.
Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
32 Əysa ⱪǝdimini tohtitip, ularni qaⱪirip: — Silǝr üqün nemǝ ix ⱪilip beriximni halisilǝr? — dǝp soridi.
І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
33 Ya Rǝb, kɵzlirimiz eqilsun! — deyixti ular.
Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
34 Əysa ularƣa iq aƣritip, ⱪolini ularning kɵzlirigǝ tǝgküziwidi, kɵzliri xuan ǝsligǝ kelip kɵridiƣan boldi; ular dǝrⱨal uningƣa ǝgixip mangdi.
Вмилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
