Matta 20
1 — Qünki ǝrx padixaⱨliⱪi bir yǝr igisigǝ ohxaydu. Igisi üzümzarliⱪida ixlǝxkǝ adǝmlǝrni yallax üqün tang sǝⱨǝrdǝ sirtⱪa qiⱪiptu.
«Царство Небесне подібне до господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників до свого виноградника.
2 U ixlǝmqilǝr bilǝn künlüki üqün bir kümüx dinardin berixkǝ kelixip, ularni üzümzarliⱪiƣa ǝwǝtiptu.
Погодившись із робітниками по одному динаріюв день, він послав їх до свого виноградника.
3 Saǝt toⱪⱪuzlarda u yǝnǝ sirtⱪa qiⱪip, bazarda bikar turƣan baxⱪa kixilǝrni kɵrüptu.
Вийшовши о третій годині, він побачив інших, які стояли на ринку без роботи.
4 Ularƣa: «Silǝrmu üzümzarliⱪimƣa beringlar, ⱨǝⱪⱪinglarƣa tegixlikini berimǝn» — dǝptu.
Він сказав їм: „Ідіть і ви в мій виноградник, і дам вам по справедливості“.
5 Ular üzümzarliⱪⱪa beriptu. Qüxtǝ wǝ saǝt üqtimu u yǝnǝ qiⱪip yǝnǝ xundaⱪ ⱪiliptu.
Вони пішли. Вийшовши о шостій і о дев’ятій годині, зробив так само.
6 Lekin [kǝqⱪurun] saǝt bǝxlǝrdǝ qiⱪⱪanda u yǝrdǝ turƣan yǝnǝ baxⱪilarni kɵrüp, ulardin: «Nemǝ üqün bu yǝrdǝ kün boyi bikar turisilǝr?» dǝp soraptu.
Коли вийшов об одинадцятій годині, побачив інших і сказав їм: „Чому ви стоїте весь день без роботи?“
7 Ular: «Bizni ⱨeqkim yallimidi» dǝp jawab ⱪayturuptu. U ularƣa: «Undaⱪta, silǝrmu üzümzarliⱪimƣa berip ixlǝnglar» — dǝptu.
Вони кажуть йому: „Тому що ніхто нас не найняв“. Він говорить: „Ідіть і ви в мій виноградник“.
8 Kǝq bolƣanda, üzümzarliⱪ igisi ƣojidariƣa: «Ixlǝmqilǝrni qaⱪirip, ǝng ahirida kǝlgǝnlǝrdin baxlap ǝng awwal kǝlgǝnlǝrgiqǝ ⱨǝmmisining ix ⱨǝⱪⱪini bǝr» dǝptu.
Коли настав вечір, господар виноградника каже своєму управителеві: „Поклич робітників і заплати їм. Почни з останніх до перших“.
9 Awwal kǝqⱪurun saǝt bǝxtǝ ixⱪa kǝlgǝnlǝr kelip, ⱨǝrbiri bir kümüx dinardin eliptu.
Ті, що прийшли об одинадцятій годині, отримали кожен по динарію.
10 Əng awwal yallap kelingǝnlǝrning nɵwiti kǝlgǝndǝ, ular: Tehimu kɵp ix ⱨǝⱪⱪi alimizƣu, dǝp oylixiptu; biraⱪ ularmu bir kümüx dinardin eliptu.
Ті, що прийшли першими, думали, що отримають більше, але й вони отримали по динарію.
11 Ular ix ⱨǝⱪⱪini alƣini bilǝn yǝr igisidin aƣrinip:
Отримавши, вони нарікали на господаря,
12 «Bu ahirda kǝlgǝnlǝr pǝⱪǝt bir saǝtla ixlidi, biraⱪ siz ularni kün boyi japaliⱪ wǝ ⱪattiⱪ issiⱪni qǝkkǝn bizlǝr bilǝn barawǝr ⱨesablidingizƣu, dǝp ƣudurixiptu.
кажучи: „Ці останні працювали тільки одну годину, і ти зрівняв їх із нами, що зносили тягар дня та спеку“.
13 Lekin [yǝr igisi] ularning birigǝ jawab ⱪayturup: «Buradǝr, sanga naⱨǝⱪliⱪ ⱪilƣinim yoⱪ! Sǝn bilǝn bir kümüx dinarƣa kelixmigǝnmiduⱪ?
Він же сказав одному з них: „Друже, я не ображаю тебе, чи не за динарія ти домовлявся зі мною?
14 Ⱨǝⱪⱪingni elip ⱪaytip kǝtkin. Bu ahirda kǝlgǝngimu sanga ohxax bǝrgüm bar.
Тож візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати, як тобі.
15 Ɵzümningkini ɵzüm bilgǝnqǝ ixlitix ⱨoⱪuⱪum yoⱪmu? Sehiy bolƣanliⱪimƣa kɵzüng ⱪiziriwatamdu?
Хіба я не можу зробити того, що хочу, з тим, що моє? Чи твоє око заздрісне через те, що я добрий?“
16 Xundaⱪ ⱪilip «Aldida turƣanlar arⱪiƣa ɵtidu, arⱪida turƣanlar aldiƣa ɵtidu»; qünki qaⱪirilƣanlar kɵp, ǝmma tallanƣanlar az bolidu.
Так останні будуть першими, а перші – останніми. Бо багато покликаних, та мало обраних».
17 Əysa Yerusalemƣa qiⱪiwetip, yolda on ikki muhlisini bir qǝtkǝ tartip, ularƣa mundaⱪ dedi:
Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо й дорогою сказав їм:
18 — Mana biz ⱨazir Yerusalemƣa qiⱪip ketiwatimiz. Insan’oƣli bax kaⱨinlar wǝ Tǝwrat ustazliriƣa tapxurulidu. Ular uni ɵlümgǝ mǝⱨkum ⱪilidu
«Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам; вони засудять Його на смерть,
19 andin uni mǝshirǝ ⱪilip, ⱪamqilap wǝ krestlǝxkǝ yat ǝlliklǝrgǝ tapxuridu. Lekin u üqinqi küni ⱪayta tirilidu.
віддадуть язичникам для знущання, катування та розп’яття, але третього дня Він воскресне».
20 Xu qaƣda, Zǝbǝdiyning oƣullirining anisi ikki oƣlini elip, Əysaning aldiƣa kelip uningdin bir ixni tǝlǝp ⱪilmaⱪqi bolup sǝjdǝ ⱪildi.
Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих разом зі своїми синами. Вклонившись, вона [хотіла] щось попросити в Нього.
21 Nemǝ tǝliping bar? — dǝp soridi u. Ayal uningƣa: — Xuni ǝmr ⱪilƣaysǝnki, sening padixaⱨliⱪingda bu ikki oƣlumdin biri ong yeningda, biri sol yeningda oltursun, — dedi.
Він запитав її: ―Що бажаєш Мені сказати? Вона сказала: ―Накажи, щоб двоє моїх синів сиділи в Царстві Твоєму: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе.
22 Əysa ularƣa jawabǝn: — Silǝr nemǝ tǝlǝp ⱪiliwatⱪininglarni bilmǝywatisilǝr. Mǝn iqixkǝ tǝmxǝlgǝn ⱪǝdǝⱨni iqǝlǝmsilǝr? Iqǝlǝymiz, — deyixti ular.
Ісус у відповідь сказав їм: ―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я питиму, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся? Вони відповіли: ―Зможемо!
23 U ularƣa: — Silǝr ⱨǝⱪiⱪǝtǝnmu mening ⱪǝdǝⱨimdin ortaⱪ iqisilǝr. Biraⱪ ong yaki sol yenimda olturux nesiwisi mening ihtiyarimda ǝmǝs, bǝlki Atam kimlǝrgǝ tǝyyarliƣan bolsa, xularƣa nesip bolidu.
Він сказав їм: ―Чашу Мою ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені. Але щоб сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені Моїм Отцем.
24 [Ⱪalƣan] on muhlis buningdin hǝwǝr tapⱪanda, ikki ⱪerindixidin hapa boldi.
Решта десятеро [учнів], почувши про це, обурилися на двох братів.
25 Lekin Əysa ularni yeniƣa qaⱪirip, mundaⱪ dedi: — Silǝrgǝ mǝlumki, ǝllǝrdiki ⱨɵkümranlar ⱪol astidikidikilǝr üstidin buyruⱪwazliⱪ ⱪilip ⱨakimiyǝt yürgüzidu, wǝ ularning ⱨoⱪuⱪdarliri ularni hojayinlarqǝ idarǝ ⱪilidu.
Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що керівники народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26 Biraⱪ silǝrning aranglarda xundaⱪ bolmisun; bǝlki silǝrdin kim üstün boluxni halisa, silǝrning hizmitinglarda bolsun;
Але серед вас не так має бути: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою.
27 wǝ kim aranglardikilǝrning aldinⱪisi boluxni halisa, silǝrning ⱪulunglar bolsun.
І хто хоче бути першим, нехай буде вашим рабом.
28 Insan’oƣlimu dǝrwǝⱪǝ xu yolda kɵpqilik hizmitimdǝ bolsun demǝy, bǝlki kɵpqilikning hizmitidǝ bolay wǝ jenimni pida ⱪilix bǝdiligǝ nurƣun adǝmlǝrni ⱨɵrlükkǝ erixtürǝy dǝp kǝldi.
Так само й Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
29 Ular Yeriho xǝⱨiridin qiⱪⱪanda, zor bir top adǝmlǝr uningƣa ǝgixip mangdi.
Коли вони виходили з Єрихона, багато людей пішло за Ним.
30 Wǝ mana, yol boyida olturƣan ikki ǝma Əysaning u yǝrdin ɵtüp ketiwatⱪinini anglap: — I Rǝb, Dawutning oƣli, bizgǝ rǝⱨim ⱪilƣaysǝn, — dǝp towlidi.
І ось двоє сліпих, котрі сиділи біля дороги, почувши, що Ісус проходить повз них, почали голосно кричати: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
31 Kɵpqilik ularni «Ün qiⱪarmanglar!» dǝp ǝyiblidi. Lekin, ular: — Ya Rǝb, i Dawutning oƣli, bizgǝ rǝⱨim ⱪilƣaysǝn! — dǝp tehimu ⱪattiⱪ towlidi.
Натовп докоряв їм, щоб мовчали. Але вони ще голосніше закричали: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
32 Əysa ⱪǝdimini tohtitip, ularni qaⱪirip: — Silǝr üqün nemǝ ix ⱪilip beriximni halisilǝr? — dǝp soridi.
Ісус зупинився, покликав їх та сказав: ―Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33 Ya Rǝb, kɵzlirimiz eqilsun! — deyixti ular.
Вони відповіли: ―Господи, щоб відкрилися наші очі!
34 Əysa ularƣa iq aƣritip, ⱪolini ularning kɵzlirigǝ tǝgküziwidi, kɵzliri xuan ǝsligǝ kelip kɵridiƣan boldi; ular dǝrⱨal uningƣa ǝgixip mangdi.
Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей – і вони відразу прозріли та пішли за Ним.
