Markus 4
1 U yǝnǝ dengiz boyida [hǝlⱪⱪǝ] tǝlim berixkǝ baxlidi. Uning ǝtrapiƣa zor bir top adǝmlǝr olixiwalƣaqⱪa, u bir kemigǝ qiⱪip dengizda olturdi; pütkül halayiⱪ bolsa dengiz ⱪirƣiⱪida turuxatti.
[Ісус] знов почав навчати на березі моря. І зібрався біля Нього великий натовп, так що Він зайшов у човен та сів [у ньому] на морі, а всі люди були біля моря, на березі.
2 U ularƣa tǝmsil bilǝn nurƣun ixlarni ɵgǝtti. U tǝlim berip mundaⱪ dedi:
Він багато навчав їх притчами й казав до них у Своєму навчанні:
3 — Ⱪulaⱪ selinglar! Uruⱪ qaqⱪuqi uruⱪ qaqⱪili [etizƣa] qiⱪiptu.
«Слухайте! Ось сіяч вийшов сіяти.
4 Uruⱪ qaqⱪanda uruⱪlardin bǝziliri qiƣir yol boyiƣa qüxüptu, ⱪuxlar kelip ularni yǝp ketiptu.
Коли він сіяв, деякі [зерна] впали біля дороги; прилетіли птахи та повидзьобували їх.
5 Bǝziliri tupriⱪi az taxliⱪ yǝrgǝ qüxüptu. Topisi qongⱪur bolmiƣanliⱪtin, tezla ünüp qiⱪiptu,
Інші впали на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і відразу проросли, бо земля була неглибока.
6 lekin kün qiⱪix bilǝnla aptapta kɵyüp, yiltizi bolmiƣaqⱪa ⱪurup ketiptu.
Коли зійшло сонце, то опалило паростки, вони зів’яли й, не маючи коріння, всохли.
7 Bǝziliri tikǝnlǝrning arisiƣa qüxüptu, tikǝnlǝr ɵsüp maysilarni boƣuwelip, ular ⱨeq ⱨosul bǝrmǝptu.
Ще інші впали поміж терни. Терни виросли та задушили їх, і не дали врожаю.
8 Bǝziliri bolsa, yahxi tupraⱪⱪa qüxüptu. Ular ɵsüp awup qong bolƣanda ⱨosul beriptu. Ularning bǝziliri ottuz ⱨǝssǝ, bǝziliri atmix ⱨǝssǝ, yǝnǝ bǝziliri yüz ⱨǝssǝ ⱨosul beriptu.
А інші впали в добру землю та дали врожай, який зійшов, виріс та вродив у тридцять, у шістдесят та в сто разів [більше]».
9 — Angliƣudǝk ⱪuliⱪi barlar buni anglisun! — dedi u.
І сказав: «Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
10 U uning ǝtrapidikilǝr ⱨǝm on ikkiylǝn bilǝn yalƣuz ⱪalƣanda, ular uningdin tǝmsillǝr toƣruluⱪ soraxti.
Коли Ісус залишився на самоті, ті, що були разом із Ним та дванадцятьма, запитали Його про притчі.
11 U ularƣa mundaⱪ dedi: — Hudaning padixaⱨliⱪining sirini bilixkǝ silǝr nesip boldunglar. Lekin sirttikilǝrgǝ ⱨǝmmǝ ix tǝmsillǝr bilǝn uⱪturulidu;
Він відповів: «Вам дана таємниця Царства Божого, а для тих, хто ззовні, усе в притчах,
12 buning bilǝn: «Ular ⱪaraxni ⱪaraydu, biraⱪ kɵrmǝydu; Anglaxni anglaydu, biraⱪ qüxǝnmǝydu; Xundaⱪ bolmisidi, ular yolidin yanduruluxi bilǝn, Kǝqürüm ⱪilinatti» [degǝn sɵz ǝmǝlgǝ axurulidu].
щоб „дивлячись очима, не бачили і, слухаючи вухами, не розуміли, щоб не повернулися і щоб не були прощені!“»
13 Andin u ularƣa: — Silǝr muxu tǝmsilnimu qüxǝnmidinglarmu? Undaⱪta, ⱪandaⱪmu baxⱪa ⱨǝrhil tǝmsillǝrni qüxinǝlǝysilǝr? — dedi.
Потім сказав: «Невже ви не зрозуміли цієї притчі? Як тоді ви зрозумієте всі притчі?
14 Uruⱪ qaqⱪuqi sɵz-kalam qaqidu.
Сіяч сіє Слово.
15 Üstigǝ sɵz-kalam qeqilƣan qiƣir yol boyi xundaⱪ adǝmlǝrni kɵrsǝtkǝnki, ular sɵz-kalamni angliƣan ⱨaman Xǝytan dǝrⱨal kelip ularning ⱪǝlbigǝ qeqilƣan sɵz-kalamni elip ketidu.
Те, що посіяне біля дороги, – це ті, що чують Слово; але коли чують, відразу приходить сатана й забирає Слово, посіяне в них.
16 Buningƣa ohxax, taxliⱪ yǝrlǝrgǝ qeqilƣan uruⱪlar bolsa, sɵz-kalamni angliƣan ⱨaman huxalliⱪ bilǝn ⱪobul ⱪilƣanlarni kɵrsitidu.
Посіяне на кам’янисту землю означає тих, що, почувши Слово, відразу з радістю приймають його.
17 Ⱨalbuki, ⱪǝlbidǝ ⱨeq yiltiz bolmiƣaqⱪa, pǝⱪǝt waⱪitliⱪ turidu; sɵz-kalamning wǝjidin ⱪiyinqiliⱪ yaki ziyankǝxlikkǝ uqriƣanda, ular xuan yoldin qǝtnǝp ketidu.
Але не мають коріння в собі, є тимчасовими. Коли настають труднощі або гоніння за Слово, вони відразу відпадають.
18 Tikǝnlǝrning arisiƣa qeqilƣini xundaⱪ bǝzi adǝmlǝrni kɵrsǝtkǝnki, bu adǝmlǝr sɵz-kalamni angliƣini bilǝn,
Посіяне серед тернів означає тих, що чують Слово,
19 lekin kɵngligǝ bu dunyaning ǝndixiliri, bayliⱪlarning eziⱪturuxi wǝ baxⱪa nǝrsilǝrgǝ bolƣan ⱨǝwǝslǝr kiriwelip, sɵz-kalamni boƣuwetidu-dǝ, u ⱨeq ⱨosul qiⱪarmaydu. (aiōn g165)
але турботи цього віку, омана багатства та інших бажань придушують Слово, і воно залишається безплідним. (aiōn g165)
20 Lekin yahxi tupraⱪⱪa qeqilƣan uruⱪlar bolsa — sɵz-kalamni anglixi bilǝn uni ⱪobul ⱪilƣan adǝmlǝrni kɵrsitidu. Bundaⱪ adǝmlǝr ⱨosul beridu, birsi ottuz ⱨǝssǝ, birsi atmix ⱨǝssǝ, yǝnǝ birsi yüz ⱨǝssǝ ⱨosul beridu.
А посіяне в добру землю означає тих, що чують Слово, приймають його та приносять врожай: один у тридцять, інший у шістдесят, інший у сто разів більший».
21 U ularƣa yǝnǝ mundaⱪ dedi: — Qiraƣ sewǝt yaki kariwat astiƣa ⱪoyulux üqün kǝltürülǝmdu? U qiraƣdanning üstigǝ ⱪoyulux üqün kǝltürülmǝmdu?
[Ісус] сказав їм: «Хіба хтось приносить світильник, щоб поставити його під посудину або під ліжко? Ні, його приносять, щоб поставити на поставець.
22 Qünki yoxurulƣan ⱨeqⱪandaⱪ ix axkarilanmay ⱪalmaydu, xuningdǝk ⱨǝrⱪandaⱪ mǝhpiy ix yüz bǝrgǝndin keyin ayan bolmay ⱪalmaydu.
Бо немає нічого прихованого, що не було б відкритим, і нічого таємного, що не виявилося б.
23 Angliƣudǝk ⱪuliⱪi barlar buni anglisun!
Якщо хтось має вуха, нехай слухає!»
24 Angliƣanliringlarƣa kɵngül bɵlünglar! Qünki silǝr [baxⱪilarƣa] ⱪandaⱪ ɵlqǝm bilǝn ɵlqisǝnglar, silǝrgimu xundaⱪ ɵlqǝm bilǝn ɵlqǝp berilidu, ⱨǝtta uningdinmu kɵp ⱪoxup berilidu.
І сказав їм: «Будьте уважні, що ви чуєте. Адже якою мірою міряєте ви, такою і вам виміряють і додадуть вам.
25 Qünki kimdǝ bar bolsa, uningƣa tehimu kɵp berilidu; ǝmma kimdǝ yoⱪ bolsa, ⱨǝtta uningda bar bolƣanlirimu uningdin mǝⱨrum ⱪilinidu.
Бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться».
26 U yǝnǝ mundaⱪ dedi: — Hudaning padixaⱨliⱪi yǝnǝ birsining tupraⱪⱪa uruⱪ qaqⱪiniƣa ohxaydu:
Він сказав: «Царство Боже схоже на чоловіка, який засіяв поле.
27 u uhlaydu, orundin turidu, keqǝ-kündüzlǝr ɵtüwerip, uruⱪ bih urup ɵsidu. Lekin qaqⱪuqi ⱪandaⱪ yol bilǝn ɵsidiƣanliⱪini bilmǝydu.
І чи спить чоловік, чи прокидається, вночі чи вдень, насіння сходить та росте, а як це – він сам не знає.
28 Tupraⱪ ɵzlükidin ⱨosul beridu; uruⱪ awwal bih uridu, keyin bax qiⱪiridu, ahirda baxaⱪlar toluⱪ dan tutidu.
Земля сама приносить плід: спочатку стебло, потім колос, а потім повний колос зерна.
29 Dan pixⱪanda, [qaqⱪuqi] dǝrⱨal orƣaⱪ salidu, qünki ⱨosul waⱪti kǝlgǝn bolidu.
Коли ж врожай дозріває, він одразу надсилає [женців] із серпами, бо настали жнива».
30 U yǝnǝ mundaⱪ dedi: — Hudaning padixaⱨliⱪini nemigǝ ohxitimiz? Yaki ⱪandaⱪ bir tǝmsil bilǝn sürǝtlǝp berǝlǝymiz?
І сказав Він: «До чого подібне Царство Боже? Якою притчею його пояснити?
31 U goya bir tal ⱪiqa uruⱪiƣa ohxaydu. U yǝrgǝ terilƣanda, gǝrqǝ yǝr yüzidiki barliⱪ uruⱪlarning iqidǝ ǝng kiqiki bolsimu,
Воно подібне до гірчичного зерна. Коли його сіють у землю, воно є найменшим серед усього насіння на землі,
32 terilƣandin keyin, ⱨǝrⱪandaⱪ ziraǝttin egiz ɵsüp xundaⱪ qong xahlayduki, asmandiki ⱪuxlarmu uning sayisigǝ ⱪonidu.
але коли виростає, стає більшим за всі рослини й пускає великі гілки, так що птахи небесні можуть гніздитися в його тіні».
33 U xuningƣa ohxax halayiⱪ anglap qüxinǝligüdǝk nurƣun tǝmsillǝr bilǝn sɵz-kalamni yǝtküzdi.
Багатьма такими притчами Він говорив їм Слово, стільки, скільки вони могли зрозуміти.
34 Lekin tǝmsil kǝltürmǝy turup ularƣa ⱨeqⱪandaⱪ sɵz ⱪilmaytti. Lekin ɵz muhlisliri bilǝn yalƣuz ⱪalƣinida, ularƣa ⱨǝmmini qüxǝndürüp berǝtti.
Не говорив їм без притчі, але коли був наодинці зі Своїми учнями, пояснював їм усе.
35 Xu küni kǝq kirgǝndǝ, u ularƣa: — Dengizning u ⱪetiƣa ɵtǝyli, — dedi.
Коли настав вечір, Ісус сказав їм: «Переплиньмо на другий бік».
36 Ular halayiⱪni yolƣa seliwǝtkǝndin keyin, uni kemidǝ olturƣan peti elip yürüp ketixti. Ular bilǝn billǝ mangƣan baxⱪa kemilǝrmu bar idi.
Відпустивши людей, вони сіли в човен, де вже був [Ісус]. Інші човни попливли за ними.
37 Wǝ mana, ǝxǝddiy ⱪara ⱪuyun qiⱪip kǝtti; xuning bilǝn dolⱪunlar kemini urup, su ⱨalⱪip kirip, kemigǝ toxay dǝp ⱪalƣanidi.
І здійнялася велика буря, і хвилі почали заливати човен, так що він вже наповнювався водою.
38 Lekin u kemining ayaƣ tǝripidǝ yastuⱪⱪa bax ⱪoyup uyⱪuƣa kǝtkǝnidi. Ular uni oyƣitip: — I ustaz, ⱨalak boluwatⱪinimizƣa karing yoⱪmu? — dedi.
Ісус був на кормі та спав на подушці. Учні розбудили Його, кажучи: ―Учителю, невже Тобі байдуже, що ми гинемо?
39 U ornidin turup, boranƣa tǝnbiⱨ berip, dengizƣa: «Tinqlan! Jim bol!» dewidi, boran tohtap, qongⱪur bir jimjitliⱪ ⱨɵküm sürdi.
Уставши, Він наказав вітрові та сказав морю: ―Тихо! Заспокойся! Вітер стих, і настала велика тиша.
40 — Nemixⱪa xunqǝ ⱪorⱪisilǝr? Silǝrdǝ ⱪandaⱪsigǝ tehiqǝ ixǝnq bolmaydu? — dedi u ularƣa.
Він сказав їм: ―Чому ви злякалися? Чому ви все ще не маєте віри?
41 Ularni intayin zor bir ⱪorⱪunq basti, ular bir-birigǝ: — Bu adǝm zadi kimdu? Ⱨǝtta xamal wǝ dengizmu uningƣa itaǝt ⱪilidikǝn-ⱨǝ! — dǝp ketixti.
Перелякані, вони казали один одному: ―Хто ж Він такий, що навіть вітер та море підкоряються Йому?
