Luⱪa 7
1 Əysa kɵpqilikkǝ bu sɵzlǝrning ⱨǝmmisini ⱪilip bolƣandin keyin, Kǝpǝrnaⱨum xǝⱨirigǝ [ⱪayta] kirdi.
Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
2 U yǝrdǝ mǝlum bir yüzbexining ǝtiwarliⱪ ⱪuli eƣir kesǝl bolup, sǝkratta yatatti.
В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий
3 Yüzbexi Əysaning hǝwirini anglap, birnǝqqǝ Yǝⱨudiy aⱪsaⱪalni uning yeniƣa berip, uning kelip ⱪulini ⱪutⱪuzuxi üqün ɵtünüxkǝ ǝwǝtti.
Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
4 Ular Əysaning aldiƣa kǝlgǝndǝ uningƣa: — Bu ixni tiligüqi bolsa, tilikini ijabǝt ⱪilixingizƣa ⱨǝⱪiⱪǝtǝn ǝrziydiƣan adǝm.
Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
5 Qünki u bizning [Yǝⱨudiy] elimizni yahxi kɵridu wǝ ⱨǝtta biz üqün bir sinagogmu selip bǝrdi, — dǝp jiddiy ⱪiyapǝttǝ ɵtünüxti.
любить бо нарід наш, і шкоду він збудував нам.
6 Əysa ular bilǝn billǝ bardi. Biraⱪ ɵyigǝ az ⱪalƣanda, yüzbexi Əysaning aldiƣa birnǝqqǝ dostini ǝwǝtip uningƣa mundaⱪ degüzdi: — «Tǝⱪsir, ɵzlirini awarǝ ⱪilmisila, ɵzlirining torusumning astiƣa kelixlirigǝ ǝrzimǝymǝn.
Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
7 Xunga ɵzümnimu silining aldiliriƣa berixⱪa layiⱪ ⱨesablimidim. Sili pǝⱪǝt bir eƣiz sɵz ⱪilip ⱪoysila, ⱪulum saⱪiyip ketidu.
тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
8 Qünki mǝnmu baxⱪa birsining ⱨoⱪuⱪi astidiki adǝmmǝn, ⱪol astimdimu lǝxkǝrlirim bar. Birigǝ bar desǝm baridu, birigǝ kǝl desǝm, kelidu; ⱪulumƣa bu ixni ⱪil desǝm, u xu ixni ⱪilidu».
Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
9 Əysa bu gǝpni anglap [yüzbexiƣa] tǝǝjjüblǝndi. U burulup kǝynigǝ ǝgǝxkǝn halayiⱪⱪa: Dǝrwǝⱪǝ, ⱨǝtta Israildimu bundaⱪ zor ixǝnqni tapalmiƣanidim! — dedi.
Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлі, такої віри не знайшов я.
10 Yüzbexi ǝwǝtkǝn kixilǝr ⱪaytip barƣanda, kesǝl bolƣan ⱪulning sǝllimaza saⱪayƣanliⱪini kɵrdi.
І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
11 Bu ixtin keyin u Nain degǝn bir xǝⱨǝrgǝ bardi. Uning muhlisliri wǝ yǝnǝ top-top kixilǝr uningƣa ǝgixip mangdi.
І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наш, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
12 U xǝⱨǝr ⱪowuⱪiƣa yeⱪinlaxⱪanda, mana kixilǝr jinaza kɵtürüp qiⱪiwatⱪanidi. Ɵlgüqi anisining yǝkkǝ-yeganǝ oƣli idi, uning üstigǝ anisi tul ayal idi. Xǝⱨǝrdin qong bir top adǝm ayalƣa ⱨǝmraⱨ bolup qiⱪⱪanidi.
Як же наближився до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
13 Rǝb uni kɵrüp, uningƣa iqini aƣritip: — Yiƣlimiƣin, — dedi.
І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
14 Xuning bilǝn u ɵtüp, tawutⱪa ⱪolini tǝgküziwidi, tawut kɵtürgǝnlǝr tohtidi. U: — Yigit, sanga eytimǝn, oyƣan! — dedi.
І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
15 Ɵlgüqi bolsa ruslinip tik olturdi wǝ gǝp ⱪilixⱪa baxlidi. [Əysa] uni anisiƣa tapxurup bǝrdi.
І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
16 Ⱨǝmmǝylǝnni ⱪorⱪunq besip, ular Hudani uluƣlap: — «Arimizda uluƣ bir pǝyƣǝmbǝr turƣuzuldi!» wǝ «Huda Ɵz hǝlⱪini yoⱪlap kǝldi!» — deyixti.
Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
17 Uning toƣrisidiki bu hǝwǝr pütün Yǝⱨudiyǝ zemini wǝ ǝtraptiki rayonlarƣa tarⱪilip kǝtti.
І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
18 Yǝⱨyaning muhlisliri ǝmdi bu barliⱪ ixlarning hǝwirini uningƣa yǝtküzdi. Yǝⱨya muhlisliridin ikkiylǝnni ɵzigǝ qaⱪirip,
І сповістили Йоана ученики його про все те.
19 Ularni Əysaning aldiƣa ǝwǝtip: «Kelixi muⱪǝrrǝr zat ɵzüngmu, yaki baxⱪa birsini kütüximiz kerǝkmu?» dǝp sorap kelixkǝ ǝwǝtti.
І покликавши двох ученикїв своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
20 Ular Əysaning aldiƣa berip: — Qɵmüldürgüqi Yǝⱨya bizni sǝndin: «Kelixi muⱪǝrrǝr zat ɵzüngmu, yaki baxⱪa birsini kütüximiz kerǝkmu?» dǝp sorap kelixkǝ yeningƣa ǝwǝtti — dedi.
Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
21 Dǝl xu waⱪitta [Əysa] aƣriⱪ-silaⱪ wǝ kesǝl-waba basⱪan wǝ yaman roⱨlar qaplaxⱪan nurƣun kixilǝrni saⱪaytti wǝ nurƣun ⱪariƣularni kɵridiƣan ⱪildi.
Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.
22 Xuning bilǝn u [Yǝⱨyaning muhlisliriƣa]: — Silǝr ⱪaytip berip, Yǝⱨyaƣa ɵz angliƣan wǝ kɵrgǝnliringlar toƣruluⱪ hǝwǝr yǝtküzüp — «Korlar kɵrǝlǝydiƣan wǝ tokurlar mangalaydiƣan boldi, mahaw kesili bolƣanlar saⱪaytildi, gaslar angliyalaydiƣan boldi, ɵlgǝnlǝrmu tirildürüldi wǝ kǝmbǝƣǝllǝrgǝ hux hǝwǝr jakarlandi» — dǝp eytinglar.
І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістіть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
23 [Uningƣa yǝnǝ]: «Mǝndin gumanlanmay putlixip kǝtmigǝn kixi bolsa bǝhtliktur!» dǝp ⱪoyunglar, — dedi.
І блажен, хто де зблазнить ся мною.
24 Yǝⱨyaning ǝlqiliri kǝtkǝndin keyin, u top-top adǝmlǝrgǝ Yǝⱨya toƣruluⱪ sɵz eqip: — «Silǝr [burun Yǝⱨyani izdǝp] qɵlgǝ barƣininglarda, zadi nemini kɵrgili bardinglar? Xamalda yǝlpünüp turƣan ⱪomuxnimu?
Як же пійшли посланці Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
25 Yaki esil kiyim kiygǝn bir ǝrbabnimu? Mana, esil kiyimlǝrni kiygǝn, ǝyx-ixrǝt iqidǝ yaxaydiƣanlar padixaⱨlarning ordiliridin tepiliduƣu!
Або чого ж виходили їй дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
26 Əmdi silǝr nemǝ kɵrgili bardinglar? Bir pǝyƣǝmbǝrnimu? Durus, ǝmma mǝn xuni silǝrgǝ eytip ⱪoyayki, [bu bolsa] pǝyƣǝmbǝrdinmu üstün bir bolƣuqidur.
Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
27 Qünki [muⱪǝddǝs yazmilardiki]: — «Mana, yüz aldingƣa ǝlqimni ǝwǝtimǝn; U sening aldingda yolungni tǝyyarlaydu» — dǝp yezilƣan sɵz mana dǝl uning toƣrisida yezilƣandur.
Се той, про кого написано: Ось я досилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
28 Qünki mǝn silǝrgǝ xuni eytip ⱪoyayki, ayallardin tuƣulƣanlar arisida Yǝⱨyadinmu uluƣi yoⱪ; ǝmma Hudaning padixaⱨliⱪidiki ǝng kiqik bolƣinimu uningdin uluƣ turidu
Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
29 (ǝmdi [Yǝⱨyani] angliƣan puⱪralar, ⱨǝtta bajgirlarmu Hudaning yolini toƣra dǝp Yǝⱨyaning qɵmüldürüxi bilǝn qɵmüldürülgǝnidi.
І ввесь народ слухаючий, і митники, справдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.
30 Lekin Pǝrisiylǝr wǝ Tǝwratxunaslar Yǝⱨyaning qɵmüldürüxini ⱪobul ⱪilmay, Hudaning ɵzlirigǝ bolƣan mǝⱪsǝt-iradisini qǝtkǝ ⱪaⱪⱪanidi).
Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
31 Lekin bu zamanning kixilirini zadi kimlǝrgǝ ohxitay? Ular kimlǝrgǝ ohxaydu?
Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
32 Ular huddi rǝstǝ-bazarlarda olturuwelip, bir-birigǝ: «Biz silǝrgǝ sunay qelip bǝrsǝkmu, ussul oynimidinglar», «Matǝm pǝdisigǝ qelip bǝrsǝkmu, yiƣa-zar ⱪilmidinglar» dǝp [ⱪaⱪxaydiƣan tuturuⱪsiz] balilarƣa ohxaydu.
Подобні вони дітям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
33 Qünki Qɵmüldürgüqi Yǝⱨya kelip ziyapǝttǝ olturmaytti, [xarab] iqmǝytti. Xuning bilǝn silǝr: «Uningƣa jin qaplixiptu» deyixisilǝr.
Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола мав.
34 Insan’oƣli bolsa kelip ⱨǝm yǝydu ⱨǝm iqidu wǝ mana silǝr: «Taza bir toymas wǝ mǝyhor ikǝn. U bajgirlar wǝ gunaⱨkarlarning dostidur» deyixisilǝr.
Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
35 Lekin danaliⱪ bolsa ɵzining barliⱪ pǝrzǝntliri arⱪiliⱪ durus dǝp tonulidu».
І справдилась премудрість од дітей своїх усїх.
36 Pǝrisiylǝrdin biri uningdin ɵyümdǝ meⱨman bolsingiz dǝp ɵtündi. Əmdi u Pǝrisiyning ɵyigǝ kirip dastihanda olturdi.
Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши з господу Фарисееву, сїв за столом.
37 Wǝ mana, u xǝⱨǝrdǝ buzuⱪ dǝp tonulƣan bir ayal Əysaning bu Pǝrisiyning ɵyidǝ dastihanda olturƣanliⱪini anglap, aⱪ ⱪaxtexidin yasalƣan bir ⱪutida murmǝkki elip kǝldi.
І ось жінка у городі, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеевій, принісши любастровий збаночок мира,
38 U yiƣliƣan peti uning kǝynidǝ, putiƣa yeⱪin turup, kɵz yaxliri ⱪilip, putlirini ⱨɵl ⱪiliwǝtti; andin qaqliri bilǝn uning putlirini ertip ⱪurutti ⱨǝm putlirini tohtimay sɵyüp, üstigǝ ǝtir sürdi.
і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цілувала ноги Його, й мастила миром.
39 Əmdi uni qaⱪirƣan Pǝrisiy bu ixni kɵrüp, iqidǝ: «Bu adǝm rast pǝyƣǝmbǝr bolƣan bolsa, ɵzigǝ tegiwatⱪan bu ayalning kim wǝ ⱪandaⱪ ikǝnlikini bilǝtti. Qünki u bir buzuⱪ!» dǝp oylidi.
Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
40 Xuning bilǝn Əysa uningƣa jawabǝn: — Simon, sanga dǝydiƣan bir gepim bar, — dedi. — Eyting, ustaz, — dedi Simon.
І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
41 — Ikki adǝm mǝlum bir ⱪǝrz igisigǝ ⱪǝrzdar ikǝn. Biri bǝx yüz kümüx dinarƣa, yǝnǝ biri bolsa ǝllik kümüx dinarƣa ⱪǝrzdar ikǝn.
Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
42 Lekin ⱨǝr ikkisining ⱪǝrzni ⱪayturƣili ⱨeqnǝrsisi bolmiƣaqⱪa, ⱪǝrz igisi meⱨribanliⱪ ⱪilip ⱨǝr ikkisining ⱪǝrzini kǝqürüm ⱪiptu. Seningqǝ, ularning ⱪaysisi uni bǝkrǝk sɵyidu? — dǝp soridi Əysa.
Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
43 Simon jawabǝn: — Meningqǝ, [ⱪǝrzi] kɵprǝk kǝqürüm ⱪilinƣan kixi, — dedi. — Toƣra ⱨɵküm ⱪilding, — dedi Əysa.
Озвав ся ж Симон і Каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
44 Andin ⱨeliⱪi ayalƣa burulup, Simonƣa: — Bu ayalni kɵrdüngmu? Mǝn ɵyünggǝ kirginim bilǝn, sǝn putlirimni yuyuxⱪa su bǝrmigǝniding; lekin u kɵz yexi bilǝn putlirimni yudi wǝ qeqi bilǝn ertip ⱪurutti.
І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, - води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
45 Sǝn meni salam berip sɵymiding; lekin u mǝn kirgǝndin tartip putlirimni sɵyüxtin tohtimidi.
Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цілувати ноги мої.
46 Sǝn beximƣimu may sürkimigǝniding; biraⱪ u mening putlirimƣa murmǝkkini sürkǝp ⱪoydi.
Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
47 Xunga xuni sanga eytip ⱪoyayki, uning nurƣun gunaⱨliri kǝqürüm ⱪilindi. Qünki mana, uning kɵrsǝtkǝn meⱨir-muⱨǝbbiti qongⱪur ǝmǝsmu? Əmma kǝqürümi az bolƣanlarning meⱨir-muⱨǝbbǝtni kɵrsitiximu az bolidu, — dedi.
Тим тлаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
48 Andin u ayalƣa: — Gunaⱨliring kǝqürüm ⱪilindi, — dedi.
Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.
49 Ular bilǝn ⱨǝmdastihan olturƣanlar kɵnglidǝ: «Kixilǝrning gunaⱨlirinimu kǝqürüm ⱪilƣuqi bu adǝm zadi kimdu?» deyixti.
І почали ті, що вкупі сиділи, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
50 Əysa ⱨeliⱪi ayalƣa: — Etiⱪading seni ⱪutⱪuzdi; aman-hatirjǝmlik bilǝn ⱪaytⱪin! — dedi.
Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
