Yǝxua 2
1 Andin keyin Nunning oƣli Yǝxua ikki qarliƣuqini Xittimdin ǝwǝtip ularƣa: — Silǝr berip u zeminni, bolupmu Yeriho xǝⱨirini qarlap kelinglar, dedi. Xuning bilǝn ular u yǝrgǝ berip, Raⱨab atliⱪ bir paⱨixining ɵyigǝ kirip ⱪondi.
І послав Ісус, син Нави́нів, із Ситті́му двох таємних виві́дувачів, говорячи: „Ідіть, розгляньте цей край та Єрихо́н“. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудни́ці, а ім'я́ їй Раха́в. І переночува́ли вони там.
2 Lekin birsi kelip Yeriho padixaⱨiƣa: — Bügün keqǝ Israillardin birnǝqqǝ kixi bu zeminni qarliƣili kǝptu, dǝp hǝwǝr yǝtküzdi.
І було донесено єрихо́нському царе́ві, говорячи: „Ось цієї но́чі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб ви́відати цей край“.
3 Xuning bilǝn Yeriho padixaⱨi Raⱨabning ⱪexiƣa adǝm ǝwǝtip: — Sening ⱪexingƣa kelip, ɵyünggǝ kirgǝn xu kixilǝrni bizgǝ tapxurup bǝrgin, qünki ular bu zeminning ⱨǝr yerini payliƣili kǝptu, — dedi.
І послав єрихо́нський цар до Раха́ви, говорячи: „Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб ви́відати ввесь цей край“.
4 Lekin u ayal u ikki kixini elip qiⱪip yoxurup ⱪoyƣanidi; u jawab berip: — Dǝrwǝⱪǝ bu kixilǝr mening ⱪeximƣa kǝldi, lekin mǝn ularning nǝdin kǝlgǝnlikini bilmidim;
А та жінка взяла́ двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: „Так, прихо́дили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.
5 ⱪarangƣu qüxüp, ⱪowuⱪni etidiƣan waⱪit kǝlgǝndǝ xundaⱪ boldiki, bu adǝmlǝr qiⱪip kǝtti. Mǝn ularning ⱪǝyǝrgǝ kǝtkinini bilmǝymǝn. Ularni tezdin ⱪoƣlisanglar, qoⱪum yetixiwalisilǝr, — dedi.
А коли замика́лася брама зо сме́рком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви дожене́те їх“.
6 Lekin u ayal ularni ɵgzigǝ elip qiⱪip, ɵgzining üstidǝ rǝtlǝp yeyip ⱪoyƣan ziƣir pahallirining astiƣa yoxurup ⱪoyƣanidi.
А вона відвела́ їх на дах, та й сховала їх у жмута́х льо́ну, що були зложені в неї на даху́.
7 U waⱪitta ularning kǝynidin izdǝp ⱪoƣliƣuqilar Iordan dǝryasining yoli bilǝn qiⱪip dǝrya keqiklirigiqǝ ⱪoƣlap bardi. Ularni ⱪoƣliƣuqilar xǝⱨǝrdin qiⱪixi bilǝnla, xǝⱨǝrning ⱪowuⱪi taⱪaldi.
А ті люди погналися за ними йорда́нською дорогою аж до бро́дів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.
8 Xu waⱪitta, u ikkiylǝn tehi uhlaxⱪa yatmiƣanidi, Raⱨab ɵgzigǝ qiⱪip ularning ⱪexiƣa berip
І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,
9 ularƣa: — Pǝrwǝrdigarning bu zeminni silǝrgǝ miras ⱪilip bǝrgǝnlikini, xundaⱪla silǝrdin bolƣan wǝⱨimǝnglar bizlǝrgǝ qüxüp, bu zemindikilǝrning ⱨǝmmisi aldinglarda ⱨalidin ketǝy deginini bilimǝn;
і сказала до тих людей: „Я знаю, що Господь дав вам цей край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі ме́шканці цього кра́ю умлівають зо страху перед вами.
10 qünki biz silǝr Misirdin qiⱪⱪininglarda Pǝrwǝrdigarning aldinglarda Ⱪizil Dengizni ⱪorutⱪanliⱪini, xundaⱪla silǝrning Iordan dǝryasining u tǝripidiki Amoriylarning ikki padixaⱨi Siⱨon bilǝn Ogni ⱪandaⱪ ⱪilƣanliⱪinglarni, ularni mutlǝⱪ yoⱪatⱪanliⱪinglarni angliduⱪ.
Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви вихо́дили з Єгипту, і що́ зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закля́ттям.
11 Buni anglap yürikimiz su bolup, silǝrning sǝwǝbinglardin ⱨǝrⱪaysimizning roⱨi qiⱪip kǝtti. Qünki Pǝrwǝrdigar Hudayinglar bolsa yuⱪirida, asmanlarning ⱨǝmdǝ tɵwǝndǝ yǝrning Hudasidur.
І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в люди́ни зо стра́ху перед вами, бо Господь, Бог ваш, — Він Бог на небеса́х угорі́ й на землі долі!
12 Əmdi silǝrdin ɵtünimǝnki, mǝn silǝrgǝ kɵrsǝtkǝn ⱨimmitim üqün silǝrmu mening atamning jǝmǝtigǝ ⱨimmǝt ⱪilixⱪa Pǝrwǝrdigarning nami bilǝn manga ⱪǝsǝm ⱪilinglar, xundaⱪla ata-anamni, aka-uka, aqa-singil ⱪerindaxlirimni wǝ ularƣa tǝwǝ barliⱪiƣa qeⱪilmasliⱪinglar, jenimizni tirik ⱪaldurup, ɵlümdin ⱪutⱪuzuxunglar toƣrisida manga bir kapalǝt bǝlgisini beringlar, — dedi.
А тепер присягніть мені Го́сподом, що як я вчинила з вами ми́лість, так зробите й ви ми́лість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.
І зоставите при житті ба́тька мото, і матір мою, і братів моїх, і сесте́р моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти“.
14 Ikkiylǝn uningƣa: — Əgǝr sǝn bu iximizni axkarilap ⱪoymisang, silǝr jeninglardin ayrilsanglar, bizmu jenimizdin ayrilƣaymiz! Xuningdǝk xundaⱪ boliduki, Pǝrwǝrdigar bizgǝ bu zeminni igǝ ⱪilƣuzƣanda, biz jǝzmǝn silǝrgǝ meⱨribanlarqǝ wǝ sǝmimiy muamilidǝ bolimiz, dedi.
І сказали їй ті люди: „Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передава́тиме нам оцей край, то ми вчинимо тобі милість та правду“.
15 Xuning bilǝn ayal ularni pǝnjiridin bir tana bilǝn qüxürüp ⱪoydi (qünki uning ɵyi xǝⱨǝrning sepilida bolup, u sepilning üstidǝ olturatti).
І вона спустила їх шну́ром через вікно, бо дім її був у стіні́ місько́го му́ру, і в мурі вона жила́.
16 Ayal u ikkisigǝ: — Ⱪoƣliƣuqilar silǝrgǝ uqrap ⱪalmasliⱪi üqün, taƣⱪa qiⱪip, u yǝrdǝ üq kün yoxurunup turunglar; ⱪoƣliƣuqilar xǝⱨǝrgǝ ⱪaytip kǝlgǝndin keyin, andin silǝr ɵz yolunglarƣa mangsanglar bolidu, — dedi.
І сказала вона їм: „Ідіть на го́ру, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не ве́рнеться пого́ня, а пото́му пі́дете своєю дорогою“.
17 Ikkisi ayalƣa: — Əgǝr sǝn bizning deginimizdǝk ⱪilmisang, sǝn bizgǝ ⱪilƣuzƣan ⱪǝsǝmdin halas bolimiz: —
І сказали до неї ті люди: „Ми будемо чисті від цієї прися́ги тобі, що ти заприсягла́ нас, якщо ти не вчиниш так.
18 Mana, biz zeminƣa kirgǝn qaƣda, sǝn bizni qüxürüxkǝ ixlǝtkǝn bu ⱪizil tanini pǝnjirigǝ baƣlap ⱪoyƣin; andin ata-anangni, aka-uka ⱪerindaxliringni, xundaⱪla atangning barliⱪ jǝmǝtidikilǝrni ɵyünggǝ, ɵzünggǝ yiƣip jǝm ⱪilƣin.
Оце, як ми будемо вхо́дити до краю, то ти прив'яжеш шнурка́ з цієї нитки че́рвені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до до́му.
19 Xundaⱪ boliduki, ɵyüngning ixikliridin taxⱪiriƣa qiⱪⱪan ⱨǝrkimining ⱪeni ɵz bexida bolidu; biz uningƣa mǝs’ul ǝmǝsmiz; lekin biraw ɵyüngdǝ sǝn bilǝn billǝ bolƣan birsining üstigǝ ⱪol salsa, undaⱪta uning ⱪeni bizning beximizƣa qüxkǝy!
І буде, — усі, хто вийде а дверей твого дому назо́вні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.
20 Əgǝr sǝn bu iximizni axkarilap ⱪoysang, sǝn bizgǝ ⱪilƣuzƣan bu ⱪǝsǝmdin halas bolimiz, — dedi.
А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від прися́ги тобі, якою ти заприсягла нас“.
21 Raⱨab jawab berip: — Silǝrning degininglǝrdǝk bolsun dǝp, ularni yolƣa selip ⱪoydi. Ular kǝtkǝndin keyin, ayal pǝnjirigǝ u ⱪizil tanini baƣlap ⱪoydi.
А вона сказала: „Як ви сказали, нехай буде воно так“. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного су́каного шнурка́.
22 U ikkisi u yǝrdin ayrilip, taƣⱪa qiⱪip, ⱪoƣliƣuqilar [xǝⱨǝrgǝ] ⱪaytip kǝtküqǝ u yǝrdǝ üq kün turdi. Ⱪoƣliƣuqilar yol boyidiki ⱨǝmmǝ yǝrni izdǝpmu ularni tapalmidi.
І вони пішли, і вийшли на го́ру, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася пого́ня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.
23 Andin bu ikkisi taƣdin qüxüp, ⱪaytip mangdi; ular dǝryadin ɵtüp, Nunning oƣli Yǝxuaning ⱪexiƣa kelip, bexidin kǝqürgǝnlirining ⱨǝmmisini uningƣa dǝp bǝrdi.
І повернулися ті два му́жі, і зійшли з гори, і перейшли Йорда́н, і прийшли до Ісуса, сина Нави́нового, та й розповіли́ йому все, що їх спітка́ло.
24 Ular Yǝxuaƣa: — Pǝrwǝrdigar dǝrwǝⱪǝ barliⱪ zeminni ⱪolimizƣa tapxurdi; zeminda turuwatⱪanlarning ⱨǝmmisi bizning tüpǝylimizdin roⱨi qiⱪip kǝtti, — dedi.
І сказали вони до Ісуса: „Справді Госпо́дь дав у нашу руку всю цю землю, а всі ме́шканці цього кра́ю омліли зо стра́ху перед нами“.
