Rosullarning paaliyǝtliri 11
1 Rosullar wǝ pütkül Yǝⱨudiyǝdiki baxⱪa ⱪerindaxlar [yat] ǝlliklǝrningmu Hudaning sɵz-kalamini ⱪobul ⱪilƣanliⱪini anglidi.
Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
2 Xunga, Petrus Yerusalemƣa ⱪaytⱪanda, hǝtnilik bolƣan [ixǝngüqilǝr] uni ǝyibkǝ buyrup:
І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
3 — Sǝn hǝtnǝ ⱪilinmiƣan adǝmlǝrning ɵyidǝ meⱨman bolup, ular bilǝn ⱨǝmdastihan boldung?! — dedi.
кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
4 Biraⱪ Petrus pütün ixni baxtin-ahiriƣiqǝ ularƣa bir-birlǝp qüxǝndürüp
Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
5 mundaⱪ dedi: — Yoppa xǝⱨiridǝ dua ⱪiliwatⱪinimda, ƣayibanǝ kɵrünüx meni oriwelip, bir alamǝtni kɵrdüm. Kǝng dastihandǝk bir nǝrsǝ tɵt burjikidin baƣlanƣan ⱨalda asmandin qüxüp, mening yenimda tohtidi.
Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
6 Uningƣa kɵz tikip ⱪarisam, iqidǝ ⱨǝrhil tɵt putluⱪ ⱨaywanlar, yawayi ⱨaywanatlar, yǝr beƣirliƣuqilar, asmandiki uqar-ⱪanatlarmu bar ikǝn.
Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
7 Andin: «Ornungdin tur Petrus, ulardin soyup yǝ!» degǝn bir awazni anglidim.
І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
8 Mǝn: «Yaⱪ Rǝb, ⱨǝrgiz bolmaydu! Mǝn ⱨeqⱪaqan ⱨǝrⱪandaⱪ napak yaki ⱨaram nǝrsini aƣzimƣa alƣan ǝmǝsmǝn!» dedim.
Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.
9 Biraⱪ manga yǝnǝ: «Huda ⱨalal dǝp pakliƣan nǝrsini sǝn ⱨaram demǝ!» degǝn awaz anglandi.
Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
10 Bu ix üq ⱪetim xundaⱪ tǝkrarlinip, ahir bularning ⱨǝmmisi asmanƣa ⱪaytidin tartip ketildi.
Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
11 Mana dǝl xu qaƣda, Ⱪǝysǝriyǝdin meni qaⱪirixⱪa ǝwǝtilgǝn üq kixi mǝn turƣan ɵyning aldiƣa kǝldi.
І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
12 Muⱪǝddǝs Roⱨ meni ⱨeq ikkilǝnmǝy ular bilǝn billǝ berixⱪa buyrudi. Muxu altǝ ⱪerindaxmu mǝn bilǝn billǝ bardi. [Ⱪǝysǝriyǝgǝ yetip kelip], ⱨeliⱪi adǝmning ɵyigǝ kirduⱪ.
Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
13 Bu kixi bizgǝ ɵzining ɵyidǝ payda bolup turƣan bir pǝrixtini ⱪandaⱪ kɵrgǝnlikini eytti. Pǝrixtǝ uningƣa: «sǝn Yoppaƣa adǝm ǝwǝtip, Petrus dǝpmu atilidiƣan Simon isimlik bir adǝmni qaⱪirtip kǝl,
і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
14 u sanga seni wǝ pütkül ailǝnggǝ nijatliⱪ yǝtküzidiƣan bir hǝwǝrni eytip beridu» degǝnikǝn.
Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
15 Mǝn gǝpni baxliƣinimda, Muⱪǝddǝs Roⱨ huddi baxta bizning üstimizgǝ qüxkinidǝk, ularƣimu qüxti.
Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
16 Xu qaƣda, Rǝbning sɵz-kalamini, yǝni: «Yǝⱨya kixilǝrni suƣa qɵmüldürgǝn, lekin silǝr bolsanglar Muⱪǝddǝs Roⱨⱪa qɵmüldürülisilǝr» deginini esimgǝ aldim.
Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
17 Xunga, ǝgǝr Huda ǝmdi muxularƣa biz Rǝb Əysa Mǝsiⱨkǝ etiⱪad ⱪilƣinimizdin keyin bizgǝ bǝrgǝn iltipatⱪa ohxax iltipat ata ⱪilƣan bolsa, Hudani tosalƣudǝk mǝn zadi kim idim?
Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
18 Ular bu sɵzlǝrni angliƣanda, ǝyiblǝxtin tohtap, Hudaƣa mǝdⱨiyǝ oⱪup: — Bǝrⱨǝⱪ, Huda ǝllǝrgimu ⱨayatliⱪⱪa elip baridiƣan towa ⱪilixni nesip ⱪiliptu! — deyixti.
Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
19 U qaƣda, Istipanning ixi bilǝn ziyankǝxlikkǝ uqrap ⱨǝrⱪaysi jaylarƣa tarⱪilip kǝtkǝnlǝr Fǝnikiyǝ rayoni, Siprus arili wǝ Antakya xǝⱨiri ⱪatarliⱪ jaylarƣiqǝ yetip berip, bu jaylarda sɵz-kalamni pǝⱪǝt Yǝⱨudiylarƣila yǝtküzǝtti.
Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нікому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
20 Lekin ulardin Siprus arili wǝ Kurini xǝⱨiridin kǝlgǝn bǝzilǝr Antakya xǝⱨirigǝ barƣanda, Rǝb Əysaning hux hǝwirini Greklǝrgimu yǝtküzdi.
Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
21 Rǝbning ⱪoli ular bilǝn billǝ bolup, tolimu nurƣun kixilǝr ixinip towa ⱪilip Rǝbgǝ baƣlandi.
І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
22 Bu hǝwǝr Yerusalemdiki jamaǝtning ⱪuliⱪiƣa yetip kǝldi. Xuning bilǝn ular Barnabasni Antakyaƣiqǝ arilap ɵtüxkǝ ǝwǝtti.
Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
23 Barnabas yetip berip, Hudaning meⱨir-xǝpⱪitini kɵrüp, huxal boldi. U ularning ⱨǝmmisini jan-dilidin ⱪǝt’iylik bilǝn Rǝbgǝ qing baƣlinixⱪa riƣbǝtlǝndürdi.
котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
24 Qünki u Muⱪǝddǝs Roⱨⱪa wǝ iman-ixǝnqkǝ toldurulƣan bolup, yahxi bir adǝm idi. Xuning bilǝn zor bir top adǝmlǝr Rǝbgǝ ⱪoxuldi.
Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.
25 Xuning bilǝn Barnabas Tarsus xǝⱨirigǝ Saulni izdǝp bardi.
Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
26 Uni tepip Antakyaƣa elip kǝldi; xundaⱪ boldiki, ikkiylǝn jamaǝt bilǝn billǝ saⱪ bir yil yiƣilip, nurƣun adǝmgǝ tǝlim bǝrdi. Muhlislarning «Hristianlar» dǝp tunji atilixi Antakyadin baxlandi.
і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
27 U künlǝrdǝ bǝzi pǝyƣǝmbǝrlǝr Yerusalemdin Antakyaƣa qüxüp kǝldi.
Тих же днів прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
28 Bulardin Agabus isimlik birǝylǝn otturiƣa qiⱪip, Roⱨning wǝⱨiyini yǝtküzüp, ⱪattiⱪ bir aqarqiliⱪning pütkül dunyani basidiƣanliⱪini aldin eytti (bu aqarqiliⱪ dǝrwǝⱪǝ «Klawdiyus Ⱪǝysǝr» ⱨɵküm sürgǝn waⱪitta yüz bǝrdi).
Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.
29 Buning bilǝn [Antakyadiki] muhlislarning ⱨǝrbiri ɵz ⱪurbiƣa ⱪarap pul yiƣip, Yǝⱨudiyǝdǝ turuwatⱪan ⱪerindaxlarƣa yardǝm berixni ⱪarar ⱪildi.
З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на допомогу братам, що жили в Юдеї.
30 Ular bu ⱪararni ada ⱪilip, ianini Barnabas wǝ Saulning ⱪoli arⱪiliⱪ [Yǝⱨudiyǝdiki jamaǝt] aⱪsaⱪalliriƣa yǝtküzüp bǝrdi.
Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.
