Zebur 34
1 Dawut yazghan küy: — (Dawut Abimelek [padishahning] aldida yürüsh-turushini bashqiche qiliwalghanda, [Abimelek] uni heydiwetken waqitta yazghan) Men herqandaq waqitlarda Perwerdigargha teshekkür-medhiye qayturimen; Uni medhiyilesh aghzimdin chüshmeydu.
Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
2 Qelbim Perwerdigarni iptixarlinip medhiyeleydu, Möminler buni anglap shadliqta bolidu.
Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
3 Men bilen bille Perwerdigarni ulughlanglar, Birlikte Uning namigha medhiyiler yangritayli.
Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
4 Perwerdigarni izdidim, U méning duayimni ijabet qildi, Méni basqan barliq wehime-qorqunchlirimdin qutquzdi.
Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
5 [Möminler] Uninggha telmürüp nurlandi; Yüzliri yerge qaritilmidi.
Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
6 [Men] péqir-bichare [Uninggha] nida qildi, Perwerdigar anglap, méni hemme awarichiliklerdin qutquzdi.
Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
7 Perwerdigarning Perishtisi Uningdin eyminidighanlarni qoghdap etrapigha chédirini tikidu, Ularni qutquzidu.
Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
8 Perwerdigarning méhribanliqini tétip, bilgin, Uninggha ishinip tayan’ghan adem némidégen bextliktur!
Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
9 I Uning muqeddes bendiliri, Perwerdigardin eymininglar! Chünki Uningdin eyminidighanlarning héch nersisi kem bolmas.
Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
10 Küchlük arslanlar ozuqsiz qélip ach qalsimu, Emma Perwerdigarni izdigüchilerning héchbir yaxshi nersisi kem bolmas.
Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
11 Kélinglar balilirim, manga qulaq sélinglar; Men silerge Perwerdigardin eyminishni ögitip qoyay.
Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
12 Hayatni etiwarlaydighan kishi kim? Kimning uzun we yaxshi künlerni körgüsi bar?
Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
13 Undaqta tilingni yamanliqtin tartip yür, Lewliring mekkarliqtin néri bolsun;
Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
14 Yamanliqtin ayrilip yiraq bolup, güzel emellerni qilip yür; Aman-xatirjemlikni izdep, uni qoghlap yür.
Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
15 Perwerdigarning közi heqqaniylarning üstide turidu, Uning quliqi ularning iltijalirigha ochuq turidu;
Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
16 Perwerdigarning chirayi rezillik qilghuchilargha qarshi chiqar, Ularning herqandaq nam-xatirilirini yer yüzidin élip tashlar;
Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
17 Heqqaniylar iltija qilidu, Perwerdigar anglaydu, ularni barliq azab-musheqqetliridin qutquzidu;
Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
18 Perwerdigar köngli sunuqlargha yéqindur, Rohi ézilgenlerni qutquzidu.
Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
19 Heqqaniylar duch kelgen awarichilikler köptur; Biraq Perwerdigar ularni bularning hemmisidin qutquzidu.
Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
20 [U heqqaniyning] söngeklirini saq qalduridu, Ulardin birsimu sunup ketmeydu.
Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
21 Yamanliqning özi rezillerni öltüridu; Heqqaniylargha nepretlinidighanlar gunahta qalidu.
Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
22 Perwerdigar Öz qullirining janlirini bedel tölep hörlükke chiqiridu; Uninggha tayan’ghanlardin héchkimge gunah békitilmeydu.
Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
