< Zebur 135 >

1 Hemdusana! Perwerdigarning namini medhiyilenglar, Uni medhiyilenglar, Perwerdigarning qulliri!
Алілу́я!
2 Uni medhiyilenglar, Perwerdigarning öyide turghanlar, Xudayimizning hoylilirida turghanlar!
що стоїте́ в домі Господньому, на подві́р'ях дому нашого Бога!
3 Yahni medhiyilenglar, chünki Perwerdigar méhribandur; Uning namigha küy éytinglar; Chünki mushundaq qilish shérindur;
Хваліть Господа, — бо добрий Госпо́дь, співайте Іме́нню Його, — бо приємне воно,
4 Chünki Yah Yaqupni Öziningki bolushqa, Israilni Öz mirasi bolushqa talliwaldi.
бо вибрав Господь собі Якова, Ізраїля — на власність Свою!
5 Chünki özüm bilimenki, Perwerdigar ulughdur; Rebbimiz barliq ilahlardin üstündur.
Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
6 Perwerdigar néme ishni muwapiq körgen bolsa, U asmanlarda, Zéminda, Déngizlarda hem uning barliq tegliridimu shuni qilghandur.
Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на моря́х та по всяких глиби́нах!
7 U yer chetliridin bulut-tumanlarni örlitidu; Yamghurlargha chaqmaqlarni hemrah qilidu; Shamalni Öz xeziniliridin chiqiridu.
Підіймає Він хмари від кра́ю землі, блискави́ці вчинив для дощу́, випрова́джує вітер з запа́сів Своїх.
8 U Misirdiki tunji oghullarni halak qildi, Insanlarning bolsun, haywanlarning bolsun hemmini urup halak qildi.
Він позабива́в перворідних Єгипту, від люди́ни аж до скотини.
9 U alametlerni, möjizilerni aranglargha ewetti, i Misir; Pirewn we uning hemme qulliri üstige ewetti.
Він послав між Єгипет озна́ки та чу́да, — на фараона і на рабів всіх його.
10 U ulugh ellerni uruwetti, Qudretlik padishahlarni öltürüwetti;
Він ура́зив багато наро́дів, і поту́жних царів повбива́в:
11 Amoriylarning padishahi Sihonni, Bashanning padishahi Ogni, Qanaandiki barliq padishahliqlarni uruwetti.
Сиго́на, царя аморе́ян, і Оґа, Баша́ну царя, та всіх ханаа́нських царів.
12 Ularning zéminini miras qilip, Öz xelqi Israilgha miras bolushqa teqdim qildi.
І Він дав їхню землю спадщиною, на спа́док Ізра́їлеві, Своєму наро́дові.
13 Séning naming, Perwerdigar, menggüge, Shöhret-xatireng dewrdin-dewrgichidur.
Господи, Йме́ння Твоє вікові́чне, Господи, — пам'ять Твоя з роду в рід!
14 Chünki Perwerdigar Öz xelqining dewasini soraydu; Öz qullirigha rehim qilidu.
Бо буде суди́ти Господь Свій наро́д, та змилосе́рдиться Він над Своїми раба́ми.
15 Ellerning butliri bolsa peqetla kümüsh-altundin ibarettur, Ularni insanning qolliri yasighandur, xalas.
Божки лю́дів — то срі́бло та золото, ді́ло рук лю́дських:
16 Ularning aghzi bar, biraq sözlimeydu; Közliri bar, biraq körmeydu;
вони мають уста́ — й не говорять, очі мають вони — і не бачать,
17 Qulaqliri bar, biraq anglimaydu, Aghzida héch nepes yoqtur.
мають уші — й не чують, в їхніх уста́х нема ві́ддиху!
18 Ularni yasighanlar ulargha oxshap qalidu, Ulargha tayan’ghanlarmu shundaqtur.
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто надію на них покладає!
19 Israil jemeti, Perwerdigargha teshekkür-medhiye qayturunglar; Harun jemeti, Perwerdigargha teshekkür-medhiye qayturunglar;
Доме Ізраїлів, — благословіть Господа! Ааро́новий доме, — благословіть Господа!
20 Lawiy jemeti, Perwerdigargha teshekkür-medhiye qayturunglar; Perwerdigardin qorqidighanlar, Perwerdigargha teshekkür-medhiye qayturunglar!
Доме Леві́їв, — благословіть Господа! Хто боїться Господа, — благословіть Господа!
21 Yérusalémda makanlashqan Perwerdigargha Ziondin teshekkür-medhiye éytilsun! Hemdusana!
Благослове́нний Господь від Сіону, що ме́шкає в Єрусалимі! Алілу́я!

< Zebur 135 >