< Zebur 129 >
1 «Yuqirigha chiqish naxshisi» «Yashliqimdin tartip ular köp qétim méni xar qilip keldi» — — Ah, Israil hazir buni désun —
Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –
2 «Ular yashliqimdin tartip köp qétim méni xar qilip keldi, Biraq üstümdin ghelibe qilghan emes.
досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!
3 Qosh heydigüchiler dümbemde heydigen, Chöneklirini intayin uzun tartqan».
На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.
4 Perwerdigar heqqaniydur; U rezillerning asaretlirini sunduruwetti;
Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.
5 Ular shermende bolup arqisigha yandurulsun, Ziondin nepretlinidighanlarning hemmisi!
Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.
6 Ular ögzide ünüp chiqqan chöptek bolsun; Üzülmey turupla soliship kétidighan;
Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,
7 Ot-chöp orighuchigha uningdin bir tutammu chiqmaydu; Bagh baghlighuchigha bir quchaqmu chiqmaydu;
якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.
8 Ötüp kétiwatqanlarmu: «Perwerdigarning berikiti üstünglarda bolghay; Perwerdigarning nami bilen silerge bext tileymiz!» — dégen salamni héch bermeydu.
І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»