Zebur 126

1 «Yuqirigha chiqish naxshisi» Perwerdigar Ziondin sürgün bolghanlarni qayturup kelgende, Biz chüsh körgendekla bolduq;

2 Aghzimiz külkige, Tilimiz shadlinishqa toldi; Shu tapta eller arisida ular: — «Perwerdigar ulargha zor ishlarni qilip berdi» — déyishti.

Наші у́ста тоді були́ повні весе́лощів, а язик наш — співа́ння! Казали тоді між наро́дами: Велике вчини́в Господь з ними!“

3 Perwerdigar derweqe biz üchün zor ishlarni qildi, Biz bulardin shadlinimiz.

Велике вчини́в Господь з нами, — були ра́дісні ми!

4 Jenubtiki quruq ériqlar [shar-shar sulargha] aylandurulghandek, Biz tutqunlarnimu öz erkimizge qayturghaysen, i Perwerdigar;

Вернися ж із нашим поло́ном, о Господи, немо́в ті джере́ла, на пі́вдень!

5 Köz yashlirini éqitip térighanlar shadliq bilen orar;

Хто сіє з слізьми́, зо спі́вом той жне:

6 Yighlap yürüp chachidighan uruqni kötürgen kishi, Berheq, shadliq-tentene bilen orighan baghlirini kötürüp qaytip kélidu.

все хо́дить та плаче, хто но́сить торби́ну насіння на по́сів, — та ве́рнеться з співом, хто но́сить снопи́ свої!