< Zebur 114 >
1 Israil Misirdin, Yaqup jemeti yat tilliq ellerdin chiqqanda,
Як виходив Ізраїль з Єгипту, від наро́ду чужого дім Яковів, —
2 Shu chaghda Yehuda [Xudaning] muqeddes jayi, Israil uning seltiniti boldi,
Юда став за святиню Йому, а Ізраїль — Його панува́нням!
3 Déngiz buni körüp beder qachti, Iordan deryasi keynige yandi;
Побачило море все це — і побі́гло, Йорда́н повернувся наза́д!
4 Taghlar qochqarlardek, Döngler qozilardek oynaqlidi.
Го́ри скака́ли, немов баранці́, а пагі́рки — немов ті ягня́та!
5 Ey déngiz, sen néme boldung, qachqili? Iordan deryasi, yolungdin yan’ghili?
Що́ тобі, море, що ти втікаєш? Йорда́не, що ти поверну́вся наза́д?
6 Taghlar qochqarlardek, Döngler qozilardek oynaqlighili?
Чого ска́чете, гори, немов баранці́, а па́гірки — мов ті ягня́та?
7 I yer yüzi, Rebning jamalidin, Yaqupning Xudasining jamalidin tewren;
Тремти, зе́мле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
8 U qoram tashni kölchekke, Chaqmaq téshini mol bulaq sulirigha aylanduridu.
що скелю обе́ртає в озеро водне, а кремінь — на водне джере́ло!