< Zebur 105 >

1 Perwerdigargha teshekkür éytinglar, Uning namini chaqirip iltija qilinglar, Uning qilghanlirini xelqler arisida ayan qilinglar!
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Uninggha naxshilar éytip, Uni küylenglar; Uning pütkül karamet möjiziliri üstide séghinip oylininglar.
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Muqeddes namidin pexirlinip danglanglar, Perwerdigarni izdigüchilerning köngli shadlansun!
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Perwerdigarni hemde Uning küchini izdenglar, Didar-huzurini toxtimay izdenglar.
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Uning yaratqan möjizilirini, Karamet-alametlirini hem aghzidin chiqqan hökümlirini este tutunglar,
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 I Uning quli Ibrahim nesli, Özi tallighanliri, Yaqupning oghulliri!
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 U, Perwerdigar — Xudayimiz, Uning hökümliri pütkül yer yüzididur.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 Özi tüzgen ehdisini ebediy yadida tutidu — — Bu Uning ming ewladqiche wedishleshken sözidur, —
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 Yeni Ibrahim bilen tüzgen ehdisi, Ishaqqa ichken qesimidur.
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 U buni Yaqupqimu nizam dep jezmleshtürdi, Israilgha ebediy ehde qilip bérip: —
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 «Sanga Qanaan zéminini bérimen, Uni mirasing bolghan nésiweng qilimen», — dédi,
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 — Gerche shu chaghda ularning sani az, Étiwargha élinmighan, shu yerdiki musapirlar bolsimu.
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 Ular u yurttin bu yurtqa, Bu eldin u qebilige kézip yürdi;
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 U héchkimning ularni ézishige yol qoymidi, Ularni dep padishahlarghimu tenbih bérip: —
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 Men mesih qilghanlirimgha tegme, Peyghemberlirimge yaman ish qilma! — dédi.
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 U ashu yurtqa acharchiliqni buyrudi, Tirek bolghan ash-nanni qurutuwetti.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 U ulardin burun bir ademni ewetkenidi, Yüsüp qul qilip sétilghanidi.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 Uning putliri zenjirde aghridi, Uning jéni tömürge kirip qisildi;
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 Shundaqla ta özige éytilghan wehiy emelge ashurulghuche, Perwerdigarning söz-kalami uni sinap tawlidi;
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Pirewn ademlirini ewetip uni boshatquzdi, Qowmlarning hökümdari uni hörlükke chiqardi.
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 Uni öz ordisigha ghojidar qilip qoydi, Pütün mal-mülkige bashliq qilip teyinlep,
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 Öz wezirlirini uning ixtiyarida bolup terbiyilinishke, Aqsaqallirigha danaliq ögitishke tapshurdi.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Shuning bilen Israil Misirgha keldi, Yaquplar Hamning zéminida musapir bolup yashidi.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 [Perwerdigar] Öz xelqini köp nesillik qilip, Ezgüchiliridin küchlük qildi.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 U [Misirliqlarning] qelbide Öz xelqige nepret hasil qildi, Ularni Öz qullirigha hiyle-mikirlik bolushqa mayil qildi.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 U Öz quli bolghan Musani, Özining tallighini Harunni yollidi.
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 Ular [Misirda] ilahiy alametlerni ayan qilip, Ham zéminida uning möjizilirini ornatti.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Perwerdigar qarangghuluqni ewetip, [Zéminni] zulmetke qaplitiwetti; [Misirliqlar] Uning emrige qarshi turghan emesmu?
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 U ularning sulirini qan’gha aylandurdi, Béliqlirini qurutiwetti.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 Ularning yerlirini mizh-mizh paqilar basti, Shah-emirlirining hujrilirighimu ular tolup ketti.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 U bir söz bilenla, ghuzh-ghuzh chiwinlar bésip keldi; Hemme bulung-puchqaqlarda ghing-ghing uchar chümüliler.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 U yamghurning ornigha möldür yaghdurup, Bu zémin’gha yalqunluq ot chüshürdi.
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 U üzüm tallirini, enjur derexlirini urdi, Zémindiki derexlerni sunduruwetti.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 U bir söz qilishi bilenla, chéketkiler keldi, Sansiz yutqur hasharetler mizhildap,
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 Zéminida bar bolghan giyahlarni yutuwetti, Étizlarning barliq hosullirini yep tügetti.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 [Axirda] zéminidiki barliq tunji tughulghanlarni, Ularning ghururi bolghan birinchi oghul balilirini qiriwetti.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 Öz xelqini bolsa, altun-kümüshlerni kötürgüzüp chiqardi, Qebililiride birsimu yiqilip chüshüp qalghini yoq.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Ularning chiqqinigha Misir xushal boldi, Chünki ularning wehimisi [Misirliqlargha] chüshti.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 U ulargha bulutni sayiwen bolushqa, Otni tünde nur bolushqa berdi.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 Ular soridi, U bödinilerni chiqardi, Ularni samawiy nan bilen qandurdi.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 U tashni yardi, sular bulduqlap chiqti; Qaqasliqta deryadek aqti.
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 Chünki U bergen muqeddes sözini, Öz quli Ibrahimni este tutti.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 U xelqini shad-xuramliq bilen, Öz tallighinini shadiyane tenteniler bilen [azadliqqa] chiqardi.
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 U ulargha ellerning zéminlirini bérip, Ularni xelqlerning ejir-méhnetlirige muyesser qildi,
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 Bu, ularning Uning belgilimilirini tutup, Qanunlirigha itaet qilishi üchün idi! Hemdusana!
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!

< Zebur 105 >