Pend-nesihetler 6
1 I oghlum, eger dostunggha borun bolghan bolsang, Yat kishining qerzini töleshke qol bériship wede bergen bolsang,
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 Eger öz sözüngdin ilin’ghan bolsang, Öz wedeng bilen baghlinip qalsang,
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 U yéqiningning qoligha chüshkenliking üchün, Amal qilip özüngni uningdin qutquz — Derhal yéqiningning yénigha bérip, özüngni kemter tutup [shu ishtin] xaliy qilishini ötünüp sora.
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Jeren shikarchining qolidin qutulushqa tirishqandek, Qush owchining qolidin chiqishqa tirishqandek, Qutulmighuche uxlap yatma, Hetta ügdep arammu alma.
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 I hurun, chömülining yénigha bérip [uningdin ögen], Uning tirikchilik yollirigha qarap dana bol.
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 Ularning bashliqi, emeldari, hökümdari yoq bolsimu,
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 Lékin ular yazda yilning éhtiyaji üchün ash topliwalidu, Hosul peslide ozuq teyyarliwalidu.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 I hurun, qachan’ghiche uxlap yatisen? Qachan ornungdin turisen?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 Sen: — Birdem köz yumuwalay, birdem uxliwalay, Birdem qolumni qoshturup yétiwalay, — deysen.
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 Lékin uxlap yatqanda, miskinlik qaraqchidek kélip séni basidu, Yoqsulluq xuddi qoralliq bulangchidek hujumgha ötidu.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Erzimes, peyli buzuq adem hemmila yerde yalghan éytip, peslikni sözleydu.
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 U köz qisip, Putliri bilen ishare qilip, Barmaqliri bilen körsitidu;
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 Könglide aldamchiliqla yatidu, U daim rezillikning koyida bolidu, Hemmila yerde jédel-majira tériydu.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Shunga uninggha békitilgen balayi’qaza uni tuyuqsiz basidu, U biraqla dawalighusiz yanjilidu.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 Perwerdigar nepretlinidighan alte nerse bar, Berheq, yette nerse Uninggha yirginchliktur.
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 Ular bolsa, Tekebburluq bilen qaraydighan köz, Yalghan sözleydighan til, Bigunahlarning qénini töküzidighan qol,
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 Suyiqest oylaydighan köngül, Yamanliq qilishqa téz yügüreydighan putlar,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 Yalghan sözleydighan saxta guwahchi, Burader-qérindashliri arisigha bölgünchilik salghuchi kishidur.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 I oghlum, atangning emrige emel qil; Anangning körsetmisidin chiqma.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Ularning sözini qelbingge téngip, Ularni boynunggha marjandek qilip ésiwal.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Yolgha chiqqiningda ular séni yétekleydu, Uxlighiningda ular séni saqlaydu, Uyqudin oyghan’ghiningda ular séni xewerlendüridu.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Chünki [Xudaning] permani yoruq chiragh, Uning muqeddes qanuni nurdur; Terbiyening tenbihliri bolsa hayatliq yolidur.
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 Ular séni buzuq xotundin saqlighuchi, Yat xotunning shérin sözliridin yiraq qilghuchidur.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Uning guzellikige könglüngni baghlimighin, Uning qash-köz oynitishi séni esirge almisun.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 Chünki buzuq ayallar tüpeylidin ademler bir parche nan’ghimu zar bolidu, Yat ademning [zinaxor] ayali bolsa kishining qimmetlik jénini özige ow qiliwalidu.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Otni qoynunggha salsang, Öz kiyimingni köydürmemsen?
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Choghning üstide dessep mangsang putungni köydürmemsen?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 Bashqilarning ayali bilen bir orunda yatidighan kishi shundaq bolidu; Kim uninggha tégip ketse aqiwitidin qutulalmaydu.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 Ach qalghanda qorsiqini toyghuzush üchün oghriliq qilghan kishini bashqilar kemsitmeydu;
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 Shundaq turuqluq u tutulup qalsa, Igisige yettini töleshke toghra kélidu; U öz öyidiki hemme nersisini tapshuridu.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 Halbuki, bashqilarning xotuni bilen zina qilghuchi uningdinmu [better bolup], tolimu ghepletliktur; Undaq qilghuchi öz-özini halak qilidu.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 U zexmet yeydu, shermende bolidu, Uning reswasi héch öchürülmeydu.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Chünki künlesh oti erni derghezepke keltüridu, Intiqam alghan künide u héch rehim qilmaydu.
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 Tölem puli bérey désengmu u qobul qilmaydu, Herqanche sowgha-salam bersengmu uni bésiqturghili bolmaydu.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
