< Pend-nesihetler 5 >
1 I oghlum, danaliqimgha köngül qoyghin, Idraklik sözlirimge qulaq salghin.
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 Shundaq qilghiningda ishqa sezgürlük bilen qaraydighan bolisen, Lewliring pem-parasettin ayrilmaydu.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Chünki buzuq xotunning aghzidin hesel tamidu, Lewliri zeytun yéghidin siliqtur;
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 Lékin uning aqiwiti kekridek achchiq, Ikki bisliq qilichtek ötkür.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
5 Uning qedemliri ölüm girdawigha élip baridu, Tutqan yoli görge bashlaydu. (Sheol )
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol )
6 Hayatliq yolini qilche bilgüm yoq dep, Basqan qedemliri turaqsiz bolidu, Nege baridighanliqini héch bilmeydu.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Shunga, i oghullirim, sözlirimni köngül qoyup anglanglar, Méning dégenlirimdin chiqmanglar.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Undaq xotundin yiraq qach! Ishiki aldighimu yéqin yolima!
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 Bolmisa, izzet-abruyungni bashqilargha tutquzup qoyisen, [Yashliq] yilliringni rehimsizlerning qoligha tapshurisen!
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 Yat ademler bayliqliring bilen özini tolduridu, Japaliq ejirliringning méwisi yaqa yurtluqning öyige ötüp kétidu;
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 Ejilingde nale-peryad kötürginingde, Ezayi-bedining yem bolghanda,
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 Shu chaghda sen: — «Ah, nesihetlerdin némanche nepretlen’gendimen! Könglümde tenbihlerni némanche kemsitkendimen!
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 Némishqa ustazlirimning sözini anglimighandimen? Manga terbiye bergenlerge qulaq salmighandimen?
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Jemiyettimu, jamaet aldidimu herxil nomusqa qalghandek boldum!» — dep qalisen.
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Özüngning kölchikingdiki suni ichkin, Öz buliqingdin éqiwatqan sudin huzurlan.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Bulaqliring urghup her yerge tarqilip ketse [bolamdu]? Ériqliringdiki sular kochilarda éqip yürse bolamdu?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Bular sangila xas bolsun, Yat kishilerge tegmisun!
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Buliqing bext-beriketlik bolghay! Yashliqingda alghan xotunung bilen huzurlan.
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 U chishi kéyiktek chirayliq! Jerendek söyümlük! Uning baghridin hemishe qanaette bolghaysen, Uning qaynaq muhebbitidin daim xushalliqqa patqaysen.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 I oghlum, némishqa yat ayalgha sheyda bolisen? Némishqa yat xotunning qoynigha özüngni atisen?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Chünki insanning hemme qilghanliri Perwerdigarning köz aldida ashkaridur, U uning hemme mangghan yollirini tarazigha sélip turidu.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Yaman ademning öz qebihlikliri özini tuzaqqa chüshüridu, U öz gunahi bilen sirtmaqqa élinidu.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 U yolyoruqtin mehrum bolghanliqidin jénidin ayrilidu, Chékidin ashqan hamaqetliki tüpeylidin yoldin ézip kétidu.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!