Pend-nesihetler 31
1 Töwendikiler, padishah Lemuelge uning anisi arqiliq wehiy bilen kelgen sözlerdur; anisi bu sözlerni uninggha ögetken:
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 I oghlum, i méning amriqim, qesemler bilen tiligen arzuluqum, men sanga néme dey?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Küch-quwwitingni ayal-xotunlar teripige serp qilmighin; Yaki padishahlarnimu weyran qilidighan ishlargha bérilgüchi bolma!
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 I Lemuel, sharab ichish padishahlargha layiq emes, Emirlergimu haraqqa xumar bolush yarashmas.
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Bolmisa ular sharab ichip, [muqeddes] belgilimilerni untup, Bozek bendilerning heqqini astin-üstün qiliwétishi mumkin.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Küchlük haraq ölgüsi kelgenlerge, hesretke chömgenlerge bérilsun!
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Ular sharabni ichip, miskinlikini untup, Qaytidin derd-elimini ésige keltürmisun!
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Özliri üchün gep qilalmaydighanlargha aghzingni achqin, Halak bolay dégenlerning dewaside gep qil.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Süküt qilma, ular üchün lilla höküm qil, Ézilgenlerning we miskinlerning derdige derman bol.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Peziletlik ayalni kim tapalaydu? Uning qimmiti leel-yaqutlardinmu zor éship chüshidu.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Érining köngli uninggha tayinip xatirjem turidu, U bolghachqa érining alghan oljisi kem emestur!
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 U ömür boyi érige wapadar bolup yaxshiliq qilidu, Uni ziyan’gha uchratmaydu.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 U qoy yungi we kendir tépip, Öz qoli bilen jan dep ejir qilidu.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 U soda kémilirige oxshash, [Ailini béqishtiki] ozuq-tülüklerni yiraq jaylardin toshuydu.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Tang yorumasta u ornidin turidu, Ailisidikilerge yémeklik teyyarlaydu, Xizmetkar-dédeklerge nésiwisini teqsim qilidu.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 U bir parche étizni özi körüp alidu; Qoli bilen yighqan daramettin u bir üzümzar bina qilidu.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 [Ishqa qarap] u bélini küch bilen baghlar, Bileklirini küchlendürer;
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Öz ishining paydiliqliqigha közi yéter, Kéchiche chirighini öchürmey ish qilar.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 U qolliri bilen chaqni chörer, Barmaqliri yip urchuqini tutar.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Ajizlargha yardem qolini uzitar; Hajetmenlerge qollirini sozar.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Qar yaghqanda u ailisi toghruluq endishe qilmaydu, Öyidikilerning hemmisige qizil kiyimler kiydürülgen.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Kariwat yapquchlirini özi toquydu; Özining kiyim-kéchekliri kanap we sösün rexttindur.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Érining sheher derwazilirida abruyi bar; Shu yerde u yurttiki aqsaqallar qataridin orun alidu.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 U nepis kanaptin kiyim-kéchek tikip uni satidu; Belwaghlarni tikip sodigerlerni teminleydu.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Kiyimi küch-qudret we izzet-hörmettur; U kélechekke ümid bilen külüp qaraydu.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Aghzini achsila, dana söz qilidu, Tilida méhribane nesihetler bar.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Ailisidiki ishlardin daim xewer alidu, Bikargha nan yémeydu.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Perzentliri ornidin turup uninggha bext-beriket tileydu; Érimu mubareklep uni maxtap: —
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 «Pezilet bilen yashighan ayallar köptur, Biraq sen ularning hemmisidinmu éship chüshisen» — deydu.
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Güzellik séhri aldamchidur, Hösn-jamalmu peqet bir köpük, xalas, Peqet Perwerdigardin qorqidighan ayalla maxtilidu!
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 U öz méhnitining méwiliridin behrimen bolsun! Ejirliri uni derwazilarda hörmet-shöhretke érishtürsun!
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
