Pend-nesihetler 15
1 Mulayim jawab ghezepni basar; Qopal söz achchiqni qozghar.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 Aqilanilerning tili bilimni jari qilar; Exmeqning aghzi quruq gep töker.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 Perwerdigarning közi her yerde yürer; Yaxshi-yamanlarni körüp turar.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 Shipa yetküzgüchi til xuddi bir «hayatliq derixi»dur; Tili egrilik kishining rohini sundurar.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 Exmeq atisining terbiyisige pisent qilmas; Lékin atisining tenbihige qulaq salghan zérek bolar.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 Heqqaniyning öyide göherler köptur; Biraq yamanning tapawiti özige awarichilik tapar.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 Dananing lewliri bilim tarqitar; Exmeqning könglidin héch bilim chiqmas.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 Yamanlarning qurbanliqi Perwerdigargha yirginchliktur; Duruslarning duasi Uning xursenlikidur.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 Yamanlarning yoli Perwerdigargha yirginchliktur; Lékin heqqaniyetni intilip izdigüchini U yaxshi körer.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Toghra yoldin chiqqanlar azabliq terbiyini körer; Tenbihge öch bolghuchi öler.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 Tehtisara we halaket Perwerdigarning köz aldida ochuq turghan yerde, Insan könglidiki oy-pikirni qandaqmu Uningdin yoshuralisun?! (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 Hakawur tenbih bergüchini yaqturmas; U aqilanilerdin nesihet élishqa barmas.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 Köngül shad bolsa, xush chiray bolar; Derd-elem tartsa, rohi sunar.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 Yorutulghan köngül bilimni izder; Eqilsizning aghzi nadanliqni ozuq qilar.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 Ézilgenlerning hemme künliri teste öter; Biraq shad köngül herkünini héyttek ötküzer.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Zor bayliq bilen biaramliq tapqandin, Azgha shükür qilip, Perwerdigardin eymen’gen ewzel.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Nepret ichide yégen bordaq göshte qilin’ghan katta ziyapettin, Méhir-muhebbet ichide yégen köktat ewzel.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 Térikkek kishi jédel chiqirar; Éghir-bésiq talash-tartishlarni tinchlandurar.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 Hurunning yoli tikenlik qashadur, Durus ademning yoli kötürülgen yoldek daghdamdur.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 Dana oghul atisini shad qilar; Eqilsiz adem anisini kemsiter.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Eqli yoq kishi exmeqliqi bilen xushtur; Yorutulghan kishi yolini toghrilap mangar.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Meslihetsiz ish qilghanda nishanlar emelge ashmas; Meslihetchi köp bolghanda muddialar emelge ashurular.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 Kishige jayida bergen jawabidin xush bolar, Del waqtida qilghan söz neqeder yaxshidur!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
24 Hayatliq yoli eqilliq kishini yuqirigha bashlayduki, Uni chongqur tehtisaradin qutquzar. (Sheol h7585)
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 Perwerdigar tekebburning öyini yuluwéter; Biraq U tul xotunlargha pasillarni turghuzar.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Yamanlarning oy-pikri Perwerdigargha yirginchliktur; Biraq sap dilning sözliri söyümlüktur.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 Ach köz kishi öz ailisige awarichilik keltürer; Para élishqa nepretlen’gen kishi kün körer.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 Heqqaniy adem qandaq jawab bérishte qayta-qayta oylinar; Yaman ademning aghzidin shumluq töküler.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 Perwerdigar yaman ademdin yiraqtur; Biraq U heqqaniyning duasini anglar.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 Xush közler köngülni shadlandurar; Xush xewer ustixanlargha gösh-may qondurar.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 Hayatliqqa élip baridighan tenbihke qulaq salghan kishi danalarning qataridin orun alar.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Terbiyeni ret qilghan öz jénini xar qilar; Tenbihge qulaq salghan yorutular.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 Perwerdigardin qorqush ademge danaliq ögiter; Awwal kemterlik bolsa, andin shöhret kéler.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
