Matta 27
1 Tang atqandila, pütün bash kahinlar bilen xelq aqsaqalliri Eysani ölümge mehkum qildurush üchün meslihetleshti.
Рано-вранці всі первосвященники та старійшини народу зібралися, щоб винести Ісусові смертельний вирок.
2 Ular uni baghlap apirip, waliy Pontius Pilatusqa tapshurup berdi.
Вони зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові, наміснику.
3 Uninggha satqunluq qilghan Yehuda uning ölümge höküm qilin’ghanliqini körüp, bu ishlargha pushayman qildi we bash kahinlar bilen aqsaqallargha ottuz kümüsh tenggini qayturup bérip:
Коли Юда-зрадник побачив, що Ісуса засуджено, він розкаявся й повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам.
4 — Men bigunah bir janning qéni tökülüshke satqunluq qilip gunah ötküzdüm, — dédi. Buninggha bizning néme karimiz? Öz ishingni bil! — déyishti ular.
Він сказав: ―Я згрішив, видавши Невинного Чоловіка. А вони відповіли: ―Що нам до того? Твоє діло.
5 Yehuda kömüsh tenggilerni ibadetxanining ichige chöriwetti we u yerdin kétip, talagha chiqip, ésilip ölüwaldi.
Тоді, кинувши срібло в Храмі, він вийшов та пішов і повісився.
6 Bash kahinlar kömüsh tenggilerni yighiwélip: — Bu xun tölümi bolghan [tenggilerdur], ularni ibadetxanining xezinisige qoyush haram, — déyishti.
Первосвященники взяли срібло та сказали: «Не годиться ставити ці гроші в Храмову скарбницю, бо вони є платою за кров».
7 Ular özara meslihetliship, bu pullar bilen yaqa yurtluqlargha yerlik bolsun dep, sapalchining bir parche étizliqini sétiwaldi.
Порадившись, вони купили поле гончаря для похорону чужинців.
8 Shunga bu yer hazirghiche «qanliq étiz» dep atilip kelmekte.
Тому те поле називається «Полем крові» до сьогоднішнього дня.
9 Shu ish bilen Yeremiya peyghember teripidin burun éytilghan munu bésharet emelge ashuruldi: — «Israil xelqi uning üchün bahalap békitken bahasini, Yeni ottuz kümüsh tenggini ular élishti,
Тоді виповнилось сказане через пророка Єремію: «І взяли тридцять срібників – ціну Оціненого синами Ізраїля,
10 We Perwerdigar manga körsetkendek, Sapalchining étizini sétiwélishqa xejleshti».
і віддали за поле гончаря, як наказав мені Господь».
11 Emdi Eysa waliyning aldigha turghuzuldi. Waliy uningdin: — Sen Yehudiylarning padishahimu? — dep soridi. Éytqiningdek, — dédi Eysa.
Ісус представ перед намісником, і той запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це!
12 Lékin bash kahinlar we aqsaqallar uning üstidin erz-shikayet qilghanda, u bir éghizmu jawab bermidi.
Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав.
13 Buning bilen Pilatus uninggha: — Ularning séning üstüngdin qilghan shunche köp shikayetlirini anglimaywatamsen? — dédi.
Тоді Пилат запитав Його: ―Не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
14 Biraq u [Pilatusqa] jawaben [shikayetlerning] birsigimu jawab bermidi. Waliy buninggha intayin heyran qaldi.
Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.
15 Her qétimliq [ötüp kétish] héytida, waliyning xalayiq telep qilghan bir mehbusni ulargha qoyup bérish aditi bar idi.
На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з в’язнів, якого вони бажали.
16 Eyni waqitta, [rimliqlarning] Barabbas isimlik atiqi chiqqan bir mehbusi [zindanda] idi.
Був тоді один відомий в’язень, на ім’я Ісус Варавва.
17 Xalayiq jem bolghanda, Pilatus ulardin: — Kimni silerge qoyup bérishimni xalaysiler? Barabbasnimu yaki Mesih dep atalghan Eysanimu? — dep soridi
Коли вони зібралися, Пилат запитав: ―Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам: Ісуса Варавву чи Ісуса, Який називається Христом?
18 (chünki u [bash kahin qatarliqlarning] hesetxorluqi tüpeylidin uni tutup bergenlikini biletti).
Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.
19 Pilatus «soraq texti»de olturghanda, ayali uninggha adem ewetip: — U heqqaniy kishining ishigha arilashmighin. Chünki tünügün kéche uning sewebidin chüshümde köp azab chektim, — dep xewer yetküzdi.
Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».
20 Lékin bash kahinlar we aqsaqallar bolsa xalayiqni maqul qilip, Barabbasni qoyup bérishni we Eysani yoqitishni telep qildurdi.
Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.
21 Waliy jawaben ulardin yene: — Silerge bu ikkisining qaysisini qoyup bérishimni xalaysiler? — dep soridi. Barabbasni, — déyishti ular.
Намісник запитав: ―Кого з цих двох хочете звільнити? Вони відповіли: ―Варавву!
22 Pilatus emdi: — Undaq bolsa, Mesih dep atalghan Eysani qandaq bir terep qilay? — dédi. Hemmeylen: — U kréstlensun! — déyishti.
Тоді Пилат звернувся до них: ―А що мені робити з Ісусом, Який зветься Христом? Вони всі сказали: ―Хай буде розіп’ятий!
23 Pilatus: — Némishqa? U zadi néme yamanliq ötküzüptu? — dep soridi. Biraq ular téximu qattiq warqiriship: U kréstlensun! — dep turuwélishti.
Він спитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Хай буде розіп’ятий!
24 Pilatus sözliwérishning bihude ikenlikini, belki buning ornigha malimanchiliq chiqidighanliqini körüp, su élip, köpchilikning aldida qolini yughach: — Bu heqqaniy ademning qénigha men jawabkar emesmen, buninggha özünglar mes’ul bolunglar! — dédi.
Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи: ―Я не винний в Його крові! Дивіться самі!
25 Pütün xelq jawaben: — Uning qéni bizning üstimizge we balilirimizning üstige chüshsun! — déyishti.
Увесь народ відповів: ―Нехай Його кров буде на нас і на наших дітях!
26 Buning bilen Pilatus Barabbasni ulargha chiqirip berdi. Eysani bolsa qattiq qamchilatqandin kéyin, kréstleshke [leshkerlirige] tapshurdi.
Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
27 Andin waliyning leshkerliri Eysani uning ordisigha élip kirip, pütün leshkerler topini bu yerge uning etrapigha yighdi.
Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту.
28 Ular Eysani yalingachlap, uchisigha pereng renglik ton kiydürüshti.
Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю.
29 Tikenlik shaxchilarni örüp bir taj yasap, béshigha kiydürdi we ong qoligha bir qomushni tutquzdi. Andin uning aldigha tizlinip: «Yashighayla, Yehudiylarning padishahi!» dep mazaq qilishti.
Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку [дали] тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
30 Uninggha tükürüshti, qomushni élip uning béshigha urushti.
Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові.
31 Uni shundaq mazaq qilghandin kéyin, tonni saldurup, uchisigha öz kiyimlirini kiydürdi we kréstlesh üchün élip méngishti.
Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розп’яття.
32 Ular tashqirigha chiqqinida, Kurini shehirilik Simon isimlik bir kishini uchritip, uni tutup kélip Eysaning kréstini uninggha mejburiy kötürgüzdi.
Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на ім’я Симон, і змусили його нести хрест Ісуса.
33 Ular Golgota, yeni «Bash söngek» dégen yerge kelgende,
Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»),
34 [Eysagha] ichish üchün kekre süyi arilashturulghan achchiq sharab berdi; lékin u uni tétip baqqandin kéyin, ichkili unimidi.
дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити.
35 Leshkerler uni kréstligendin kéyin, chek tashliship kiyimlirini özara bölüshüwaldi.
Розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб.
36 Andin u yerde olturup uninggha közetchilik qildi.
А потім сіли там і стерегли Його.
37 Ular uning béshining yuqiri teripige «Bu Eysa, Yehudiylarning padishahidur» dep yézilghan shikayetname taxtiyini békitti.
Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина: це ісус, цар юдеїв.
38 [Eysa] bilen teng ikki qaraqchimu kréstke mixlan’ghan bolup, biri ong teripide, yene biri sol teripide idi.
Тоді ж разом із Ним розіп’яли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
39 Bu yerdin ötkenler bashlirini chayqiship, uni haqaretlep:
Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами
40 — Qéni, sen ibadetxanini buzup tashlap, üch kün ichide qaytidin yasap chiqidighan adem, emdi özüngni qutquze! Xudaning Oghli bolsang, krésttin chüshüp baqqina! — déyishti.
й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»
41 Bash kahinlarmu, Tewrat ustazliri we aqsaqallar bilen birge uni mesxire qilip:
Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи:
42 — Bashqilarni qutquzuptiken, özini qutquzalmaydu. U Israilning padishahimish! Emdi krésttin chüshüp baqsunchu, andin uninggha étiqad qilimiz.
«Інших рятував, а Себе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!
43 U Xudagha tayan’ghan! Xuda uni ezizlise, hazir qutquzup baqqay! Chünki u: «Men Xudaning Oghli» dégenidi, — déyishti.
Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».
44 Uning bilen teng kréstlen’gen qaraqchilarmu uni shundaq haqaretleshti.
Розбійники, розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
45 Emdi künning altinchi saitidin toqquzinchi saitigiche pütkül zéminni qarangghuluq basti.
Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
46 Toqquzinchi saetlerde Eysa yuqiri awazda: «Éli, éli, lema sawaqtani?» yeni «Xudayim, Xudayim, méni némishqa tashliwetting?» dep qattiq nida qildi.
Десь о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: «Елі, Елі, лема савахтані?», що означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
47 U yerde turghanlarning beziliri buni anglap: Bu adem Ilyas [peyghember]ge murajiet qiliwatidu, — déyishti.
Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»
48 Ularning ichidin bireylen derhal yügürüp bérip bir parche bulutni ekélip, uni achchiq sharabqa chilap, qomushning uchigha sélip uninggha ichküzüp qoydi.
Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити.
49 Biraq bashqilar: — Toxta! Qarap baqayli, Ilyas [peyghember] kélip uni qutquzup qalarmikin? — déyishti.
А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
50 Eysa yuqiri awaz bilen yene bir warqiridi-de, rohini qoyuwetti.
Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
51 We mana, shu deqiqide ibadetxanining [ichkiri] perdisi yuqiridin töwen’ge ikki parche bölüp yirtildi. Yer-zémin tewrinip, tashlar yérilip,
І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися.
52 Qebriler échildi (U tirilgendin kéyin, [ölümde] uxlawatqan nurghun muqeddes bendilerning tenlirimu tirildi; ular qebrilerdin chiqti we muqeddes sheherge kirip, u yerde nurghun kishilerge köründi).
Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло.
І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.
54 Emdi Eysani közet qiliwatqan yüzbéshi hem yénidiki leshkerler yerning tewrishini we bashqa yüz bergen hadisilerni körüp, intayin qorqushup: — U heqiqeten Xudaning Oghli iken! — déyishti.
Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей [чоловік] справді був Сином Божим!»
55 U yerde yene bu ishlargha yiraqtin qarap turghan nurghun ayallarmu bar idi. Ular eslide Eysaning xizmitide bolup, Galiliyedin uninggha egiship kelgenidi.
Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому.
56 Ularning arisida Magdalliq Meryem, Yaqup bilen Yüsüpning anisi Meryem, Zebediyning oghullirining anisimu bar idi.
Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.
57 Kechqurun, Arimatiyaliq Yüsüp isimlik bir bay keldi. Umu Eysaning muxlisliridin idi.
Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, який теж був учнем Ісуса.
58 U Pilatusning aldigha bérip, Eysaning jesitini telep qildi. Pilatus jesetni uninggha tapshurushqa emr qildi.
Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло [Йосифові].
59 Yüsüp jesetni élip, pakiz kanap rext bilen orap képenlidi
Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину
60 we uni özi üchün qiyada oydurghan yéngi qebrisige qoydi. Andin qebrining aghzigha yoghan bir tashni domilitip qoyup, kétip qaldi
й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь.
61 (shu chaghda Magdalliq Meryem bilen yene bir Meryemmu u yerde, qebrining udulida olturatti).
А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.
62 Emdi etisi, yeni «Teyyarlash küni» ötkendin kéyin, bash kahinlar bilen Perisiyler jem bolushup Pilatusning aldigha kélip:
Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата
63 — Janabliri, héliqi aldamchining hayat waqtida: «Men ölüp üchinchi küni tirilimen» dégini ésimizde bar.
й сказали: ―Володарю, ми пригадали, що Той обманщик, коли ще був живий, казав: «Через три дні Я воскресну!»
64 Shuning üchün, qebri üchinchi künigiche mehkem qoghdilishi üchün emr bergeysiz. Undaq qilinmisa, muxlisliri kélip jesetni oghrilap kétip, andin xelqqe: «U ölümdin tirildi» déyishi mumkin. Bundaq aldamchiliq aldinqisidinmu better bolidu, — déyishti.
Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.
65 Pilatus ulargha: — Bir guruppa közetchi leshkerni silerge tapshurdum. Qebrini qurbinglarning yétishiche mehkem qoghdanglar, — dédi.
Тоді Пилат відповів: ―Ви маєте охорону, ідіть та охороняйте, як знаєте.
66 Shuning bilen ular [közetchi leshkerler] bilen bille bérip, tashni péchetlep, qebrini muhapizet astigha qoydi.
Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.
