Luqa 17
1 U muxlislirigha mundaq dédi: — Insanni putlashturidighan ishlar bolmay qalmaydu; lékin shu putlashturush wasitichisi bolghan ademning haligha way!
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
2 Bundaq ademning bu kichik balilardin birini [gunahqa] putlashturghan bolsa, boynigha tügmen téshi ésilghan halda déngizgha tashliwétilgini ewzel bolatti.
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
3 Özünglargha agah bolunglar! Eger qérindishing gunah qilghan bolsa, uninggha tenbih-nesihet qilghin. U towa qilsa uni epu qilghin.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 Mubada u bir kün ichide sanga yette mertiwe gunah qilsa we yette mertiwe yéninggha kélip: Towa qildim, dése, uni yenila epu qilghin.
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
5 Shuning bilen rosullar Rebge: Ishench-étiqadimizni ashurghin, — déyishti.
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
6 We Reb ulargha mundaq dédi: — Silerde qicha uruqidek zerriche ishench bolsa idi, siler awu üjme derixige: «Yiltizingdin qomurulup, déngizgha köchüp tikil!» désenglar, u sözünglarni anglap köchetti.
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
7 Lékin aranglardin kimning yer heydeydighan yaki mal baqidighan bir quli bolsa we u étizliqtin qaytip kelgende, uninggha: «Tézrek kélip dastixanda olturghin», deydighanlar barmu?
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
8 U belki uninggha: «Méning tamiqimni teyyar qil, men yep-ichip bolghuche bélingni baghlap méni kütkin, andin özüng yep-ichkin, démesmu?
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
9 Qul emr qilin’ghinidek qilghini üchün xojayin uninggha rehmet éytamdu? Méningche, éytmaydu.
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 Shuninggha oxshash, silermu özünglargha emr qilin’ghanning hemmisini ada qilghininglardin kéyin: Biz erzimes qullarmiz; biz peqet tégishlik burjimizni ada qilduq, xalas», deydighan bolisiler.
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
11 We shundaq boldiki, u Yérusalémgha chiqip kétiwatqanda, Samariye bilen Galiliyening otturisidin ötüp,
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
12 bir kentke kirginide maxaw késilige giriptar bolghan on adem uninggha uchrap, yiraqta toxtap,
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
13 awazlirini kötürüp: Ey Eysa, ustaz, bizge rehim qilghaysen, dep ötündi.
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
14 Ularni körgende u ulargha: Bérip özünglarni kahinlargha körsitinglar, dédi. We shundaq boldiki, ular yolda kétiwatqanda, [maxawdin] paklandi.
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
15 Ulardin bireylen özining saqayghinini körgende yuqiri awaz bilen Xudani ulughlap, keynige burulup, qaytti.
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
16 U kélip Eysaning ayighigha yiqilip düm yétip teshekkür éytti. U Samariyelik idi.
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
17 Eysa bu ishqa qarap: Pak qilin’ghanlar on kishi emesmidi? Qalghan toqquzeylen qéni?
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
18 Bu yat ellik musapirdin bashqa, Xudagha hemdusana oqughili héchkim qaytip kelmeptighu?! — dédi.
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
19 Andin u héliqi ademge: — «Ornungdin tur, yolunggha mangghin! Étiqading séni saqaytti!» — dédi.
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
20 [Bir küni] Perisiyler uningdin: «Xudaning padishahliqi qachan kélidu?» dep sorighanda u ulargha jawab bérip mundaq dédi: — Xudaning padishahliqining kélishini köz bilen körgili bolmas;
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
21 kishiler: «Qaranglar, u mana bu yerde!» yaki «U yerde!» déyelmeydu. Chünki mana, Xudaning padishahliqi aranglardidur.
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
22 Kéyin u muxlislirigha yene mundaq dédi: — «Shundaq künler kéliduki, siler Insan’oghlining künliridin birer künini bolsimu körüshke teshna bolisiler, lékin körelmeysiler.
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
23 Shu chaghda kishiler silerge: «Mana u bu yerde!» we yaki «Mana u u yerde!» deydu; siler ne barmanglar ne ularning keynidin yügürmenglar.
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
24 Chünki goya asmanning bir chétidin chaqmaq chéqip yene bir chétigiche yorutidighandek, Insan’oghlining öz künide hem shundaq bolidu.
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
25 Lékin u awwal köp azab-oqubetlerni tartishi bu dewrdikiler teripidin chetke qéqilishi muqerrerdur.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
26 We Nuh [peyghemberning] künliride qandaq bolghan bolsa, Insan’oghlining künliride hem shundaq bolidu.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
27 Taki Nuh kémige kirip olturghan kün’giche, kishiler yep-ichip, öylinip we yatliq bolup kéliwatqanidi; andin topan kélip hemmisini halak qildi.
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
28 Hem yene, Lutning künliride qandaq bolghan bolsa shundaq bolidu — kishiler yep-ichip, soda-sétiq qilip, tériqchiliq qilatti we öylerni salatti.
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 Lékin Lut Sodom shehiridin chiqqan küni, asmandin ot bilen günggürt yéghip, [bu sheherdikilerning] hemmisini halak qildi.
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
30 Emdi Insan’oghli ashkara bolidighan künde ene shundaq bolidu.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
31 Shu küni, herkim ögzide turup, nerse-kérekliri öyide bolsimu, alghili chüshmisun; we shuninggha oxshash kimki étizliqta bolsa [öyige] héch yanmisun.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
32 Lutning ayalini yadinglargha keltürünglar!
пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
33 Kimki öz hayatini qutquzmaqchi bolsa, uningdin mehrum bolidu, lékin öz hayatidin mehrum bolghan kishi uninggha érishidu.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
34 Silerge shuni éytayki, u kéchide ikki adem bir orunda yatidu; ulardin biri élip kétilidu, yene biri qaldurulidu.
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
35 Ikki ayal yarghunchaq béshida turup un tartiwatqan bolidu; ulardin biri élip kétilidu, yene biri qaldurulidu».
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 We ular uninggha jawaben: Ey Reb, bu ishlar qeyerde yüz béridu? — dep soridi. U ulargha: Jeset qaysi yerde bolsa, quzghunlar shu yerge toplishidu!
І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
