Yeremiyaning yigha-zarliri 3
1 (Alef) Men uning ghezep tayiqini yep jebir-zulum körgen ademdurmen.
Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
2 Méni U heydiwetti, Nurgha emes, belki qarangghuluqqa mangdurdi;
Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
3 Berheq, U kün boyi qolini manga qayta-qayta hujum qildurdi;
Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
4 (Bet) Etlirimni we térilirimni qaqshal qiliwetti, Söngeklirimni sunduruwetti.
Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
5 U manga muhasire qurdi, Öt süyi we japa bilen méni qapsiwaldi.
обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
6 U méni ölgili uzun bolghanlardek qapqarangghu jaylarda turushqa mejbur qildi.
у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
7 (Gimel) U méni chiqalmaydighan qilip chitlap qorshiwaldi; Zenjirimni éghir qildi.
Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
8 Men warqirap nida qilsammu, U duayimni héch ishtimidi.
І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
9 U yollirimni jipsilashqan tash tam bilen tosuwaldi, Chighir yollirimni egri-toqay qiliwetti.
Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
10 (Dalet) U manga paylap yatqan éyiqtek, Pistirmida yatqan shirdektur.
Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
11 Méni yollirimdin burap tétma-titma qildi; Méni tügeshtürdi.
Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
12 U oqyasini kérip, Méni oqining qarisi qildi.
Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
13 (Xé) Oqdénidiki oqlarni böreklirimge sanjitquzdi.
пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
14 Men öz xelqimge reswa obyékti, Kün boyi ularning mesxire naxshisining nishani boldum.
Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
15 U manga zerdabni toyghuche yutquzup, Kekre süyini toyghuche ichküzdi.
Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
16 (Waw) U chishlirimni shéghil tashlar bilen chéqiwetti, Méni küllerde tügüldürdi;
І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
17 Jénim tinch-xatirjemliktin yiraqlashturuldi; Arambexshning néme ikenlikini untup kettim.
і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
18 Men: «Dermanim qalmidi, Perwerdigardin ümidim qalmidi» — dédim.
І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
19 (Zain) Méning xar qilin’ghanlirimni, sergedan bolghanlirimni, Emen we öt süyini [yep-ichkinimni] ésingge keltürgeysen!
Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
20 Jénim bularni herdaim eslewatidu, Yerge kirip ketküdek bolmaqta.
душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
21 Lékin shuni könglümge keltürüp esleymenki, Shuning bilen ümid qaytidin yanidu, —
Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 (Xet) Mana, Perwerdigarning özgermes méhribanliqliri! Shunga biz tügeshmiduq; Chünki Uning rehimdilliqlirining ayighi yoqtur;
Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
23 Ular her seherde yéngilinidu; Séning heqiqet-sadiqliqing tolimu moldur!
нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
24 Öz-özümge: «Perwerdigar méning nésiwemdur; Shunga men Uninggha ümid baghlaymen» — deymen.
Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
25 (Tet) Perwerdigar Özini kütkenlerge, Özini izdigen jan igisige méhribandur;
Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
26 Perwerdigarning nijatini kütüsh, Uni süküt ichide kütüsh yaxshidur.
Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
27 Ademning yash waqtida boyunturuqni kötürüshi yaxshidur.
Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
28 (Yod) U yégane bolup süküt qilip oltursun; Chünki Reb buni uninggha yüklidi.
нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
29 Yüzini topa-tupraqqa tegküzsun, — Éhtimal, ümid bolup qalar?
хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
30 Mengzini urghuchigha tutup bersun; Til-ahanetlerni toyghuche ishitsun!
хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
31 (Kaf) Chünki Reb ebedil-ebed insandin waz kechmeydu;
Бо Господь не наві́ки ж покине!
32 Azar bergen bolsimu, Özgermes méhribanliqlirining molluqi bilen ichini aghritidu;
Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
33 Chünki U insan balilirini xar qilishni yaki azablashni xalighan emestur.
бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
34 (Lamed) Yer yüzidiki barliq esirlerni ayagh astida yanjishqa,
Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
35 Hemmidin Aliy Bolghuchining aldida ademni öz heqqidin mehrum qilishqa,
щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
36 Insan’gha öz dewasida uwal qilishqa, — Reb bularning hemmisige guwahchi emesmu?
щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
37 (Mem) Reb uni buyrumighan bolsa, Kim déginini emelge ashuralisun?
Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
38 Külpetler bolsun, bext-saadet bolsun, hemmisi Hemmidin Aliy Bolghuchining aghzidin kelgen emesmu?
Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
39 Emdi tirik bir insan néme dep aghrinidu, Adem balisi gunahlirining jazasidin néme dep waysaydu?
Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
40 (Nun) Yollirimizni tekshürüp sinap bileyli, Perwerdigarning yénigha yene qaytayli;
Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
41 Qollirimizni könglimiz bilen bille ershtiki Tengrige kötüreyli!
підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
42 Biz itaetsizlik qilip sendin yüz öriduq; Sen kechürüm qilmiding.
Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
43 (Sameq) Sen özüngni ghezep bilen qaplap, bizni qoghliding; Sen öltürdüng, héch rehim qilmiding.
закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 Sen Özüngni bulut bilen qaplighansenki, Dua-tilawet uningdin héch ötelmes.
закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
45 Sen bizni xelqler arisida dashqal we nijaset qilding.
Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
46 (Pé) Barliq düshmenlirimiz bizge qarap aghzini yoghan échip [mazaq qildi];
наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
47 Üstimizge chüshti alaqzadilik we ora-tuzaq, Weyranchiliq hem halaket.
страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
48 Xelqimning qizi nabut bolghini üchün, Közümdin yashlar östeng bolup aqmaqta.
Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
49 (Ayin) Közüm yashlarni üzülmey töküwatidu, Ular héch toxtiyalmaydu,
Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
50 Taki Perwerdigar asmanlardin töwen’ge nezer sélip [halimizgha] qarighuche.
аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
51 Méning közüm Rohimgha azab yetküzmekte, Shehirimning barliq qizlirining Hali tüpeylidin.
моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
52 (Tsade) Manga sewebsiz düshmen bolghanlar, Méni qushtek hedep owlap keldi.
Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
53 Ular orida jénimni üzmekchi bolup, Üstümge tashni chöridi.
життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
54 Sular béshimdin téship aqti; Men: «Üzüp tashlandim!» — dédim.
Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
55 (Kof) Hangning tüwliridin namingni chaqirip nida qildim, i Perwerdigar;
Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
56 Sen awazimni angliding; Qutuldurushqa nidayimgha quliqingni yupuruwalmighin!
Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
57 Sanga nida qilghan künide manga yéqin kelding, «Qorqma» — déding.
Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
58 (Resh) I reb, jénimning dewasini özüng soriding; Sen manga hemjemet bolup hayatimni qutquzdung.
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 I Perwerdigar, manga bolghan uwalliqni kördüngsen; Men üchün höküm chiqarghaysen;
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
60 Sen ularning manga qilghan barliq öchmenliklirini, Barliq qestlirini kördungsen.
Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
61 (Shiyn) I Perwerdigar, ularning ahanetlirini, Méni barliq qestligenlirini anglidingsen,
Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
62 Manga qarshi turghanlarning shiwirlashlirini, Ularning kün boyi keynimdin kusur-kusur qilishqanlirini anglidingsen.
мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
63 Olturghanlirida, turghanlirida ulargha qarighaysen! Men ularning [mesxire] naxshisi boldum.
Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
64 (Taw) Ularning qolliri qilghanliri boyiche, i Perwerdigar, béshigha jaza yandurghaysen;
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 Ularning köngüllirini kaj qilghaysen! Bu séning ulargha chüshidighan leniting bolidu!
Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
66 Ghezep bilen ularni qoghlighaysen, Ularni Perwerdigarning asmanliri astidin yoqatqaysen!
Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
