Ayup 5
1 Qéni, iltija qilip baq, sanga jawab qilghuchi barmikin? Muqeddeslerning qaysisidin panah tileysen?
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
2 Chünki exmeqning achchiqi özini öltüridu, Qehri nadanning jénigha zamin bolidu.
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
3 Men öz közüm bilen exmeqning yiltiz tartqanliqini körgenmen; Lékin shu haman uning makanini «Lenetke uchraydu!» dep bildim,
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
4 Uning baliliri amanliqtin yiraqtur; Ular sheher derwazisida sot qilin’ghanda basturuldi; Ulargha héchkim himayichi bolmaydu.
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
5 Uning hosulini achlar yep tügitidu; Ular hetta tiken arisida qalghanlirinimu élip tügitidu; Qiltaqchimu uning mal-mülüklirini yutuwélishqa teyyar turidu.
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
6 Chünki awarichilik ezeldin topidin ünüp chiqmaydu, Külpetmu yerdin ösüp chiqqanmu emes.
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
7 Biraq uchqun yuqirigha uchidighandek, Insan külpet tartishqa tughulghandur.
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
8 Ornungda men bolsam, Tengrighila murajiet qilattim, Men ishimni Xudayimghila tapshuriwétettim.
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
9 U hésabsiz karametlerni, San-sanaqsiz möjizilerni yaritidu.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
10 U yerge yamghur teqdim qilidu; U dala üstige su ewetip béridu.
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
11 U pes orunda turidighanlarning mertiwisini üstün qilidu; Matem tutqanlar amanliqqa kötürülidu.
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
12 U hiyligerlerning niyetlirini bikar qiliwétidu, Netijide ular ishini püttürelmeydu.
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
13 U mekkarlarni öz hiyligerlikidin tuzaqqa alidu; Egrilerning neyrengliri éqitip kétilidu.
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
14 Kündüzde ular qarangghuluqqa uchraydu; Chüshte tün kéchidek silashturup mangidu.
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
15 Biraq u miskinlerni mekkarlarning qilichi we aghzidin qutquzidu, Ularni küchlüklerning changgilidin qudretlik qoli bilen qutquzidu.
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
16 Shunga, ajizlar üchün ümid tughulidu, Qebihlik aghzini yumidu.
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
17 Qara, Tengri ibret bergen adem bextliktur, Shunga, Hemmige Qadirning terbiyisige sel qarima jumu!
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
18 Chünki U ademni yarilanduridu, andin yarini tangidu; U sanjiydu, biraq Uning qolliri yene saqaytidu.
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
19 U séni alte qiyinchiliqtin qutquzidu; Hetta yette külpette héchqandaq yamanliq sanga tegmeydu.
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
20 Acharchiliqta U séning ülümingge, Urushta U sanga urulghan qilich zerbisige nijatkar bolidu.
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
21 Sen zeherlik tillarning zerbisidimu bashpanahliq ichige yoshurunisen, Weyranchiliq kelgende uningdin héch qorqmaydighan bolisen.
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
22 Weyranchiliq we qehetchilik aldida külüpla qoyisen; Yer yüzidiki haywanlardinmu héch qorqmaysen.
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
23 Sen daladiki tashlar bilen ehdidash bolisen; Yawayi haywanlarmu sen bilen inaq ötidu.
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 Sen chédiringning tinch-amanliqta bolidighanliqini bilip yétisen; Mal-mülküngni éditliseng, hemme némengning tel ikenlikini bayqaysen.
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
25 Nesling köp bolidighanliqini, Perzentliringning ot-chöptek köp ikenlikini bilisen.
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
26 Sen öz waqtidila yétilip yighilghan bir bagh bughdaydek, Peqet waqit-saiting piship yétilgendila yerlikingge kirisen.
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 Biz özimiz buni tekshürüp körgenmiz — ular heqiqeten shundaqtur. Shunga özüng anglap bil, bularni özüngge tetbiqlap oylap baq».
Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
