Hékmet toplighuchi 10
1 Xuddi ölük chiwinler ettarning etirini sésitiwétidighandek, azraqqine exmeqliq tarazida danaliq we izzet-hörmettinmu éghir toxtaydu.
Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
2 Danaliqning köngli onggha mayil, exmeqningki solgha.
Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
3 Exmeq kishi hetta yolda méngiwatqandimu, uning eqli kem bolghachqa, u exmeq ikenlikini hemmige ayan qilidu.
Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
4 Hökümdarning sanga achchiqi kelse, ornungdin istépa berme; chünki tinch-sewrichanliq xata-sewenliktin bolghan zor xapiliqni tinchitidu.
Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
5 Quyash astida yaman bir ishni kördumki, u hökümdardin chiqqan bir xata ishtur —
Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
6 exmeqler yuqiri mensepte, shuning bilen teng baylar pes orunda olturidu;
на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
7 men qullarning atqa min’genlikini, emirlerning qullardek piyade mangghanliqini kördum.
Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
8 Orini kolighan kishi uninggha yiqilishi mumkin; tamni buzghan kishini yilan chéqishi mumkin;
Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
9 tashlarni yötkigen kishi tash teripidin yarilinishi mumkin; otun yaridighan kishi xewpke uchraydu.
Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
10 Palta gal bolsa, birsi tighini bilimise, paltini küchep chépishqa toghra kélidu; biraq danaliq ademni utuq-muweppeqiyetke érishtüridu.
Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
11 Yilan oynitilmay turup, yilanchini chaqsa, yilanchigha néme payda?
Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
12 Dana kishining sözliri shepqetliktur; biraq exmeqning lewliri özini yutidu.
Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
13 Sözlirining béshi exmeqliq, ayighi rezil telwiliktur;
поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
14 emma exmeq yenila gepni köpeytidu. Biraq héchkim kelgüsini bilmeydu; uningdin kéyinki ishlarni kim uninggha éytalisun?
Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
15 Exmeqler japasi bilen özlirini upritidu; chünki ular hetta sheherge baridighan yolnimu bilmeydu.
Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
16 I zémin, padishahing bala bolsa, emirliring seherde ziyapet ötküzse, halinggha way!
Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
17 I zémin, padishahing mötiwerning oghli bolsa we emirliring keyp üchün emes, belki özini quwwetlesh üchün muwapiq waqtida ziyapet ötküzse, bu séning bexting!
Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
18 Hurunluqtin öyning torusi ghulay dep qalidu; qollarning boshluqidin öydin yamghur ötidu.
Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
19 Ziyapet külke üchün teyyarlinar, sharab hayatni xush qilar; lékin pul hemme ishni hel qilar!
Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
20 Padishahqa lenet qilma, hetta oyungdimu tillima; hujrangdimu baylarni tillima; chünki asmandiki bir qush awazingni taritidu, bir qanat igisi bu ishni ayan qilidu.
Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.
