< Padishahlar 1 21 >
1 Bu ishlardin kéyin shundaq boldiki, Yizreellik Nabotning Yizreelde, Samariyening padishahi Ahabning ordisining yénida bir üzümzarliqi bar idi.
І сталося по цих приго́дах таке. У їзрееля́нина Наво́та, що в Їзрее́лі, був виногра́дник при палаті Ахава, самарійського царя.
2 Ahab Nabotqa söz qilip: — Öz üzümzarliqingni manga bergin, méning öyümge yéqin bolghach, uni bir sey-köktatliq bagh qilay. Uning ornida sanga obdanraq bir üzümzarliq bérey yaki layiq körseng bahasini neq bérimen, dédi.
І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“.
3 Emma Nabot Ahabqa: — Perwerdigar méni ata-bowilirimning mirasini sanga sétishni mendin néri qilsun, dédi.
І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“.
4 Ahab Yizreellik Nabotning: «Ata-bowilirimning mirasini sanga bermeymen» dep éytqan sözidin xapa bolup gheshlikke chömgen halda ordisigha qaytti; u kariwatta yétip yüzini [tam] terepke örüp nanmu yémidi.
І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.
5 Xotuni Yizebel uning qéshigha kélip: Rohiy keypiyating némishqa shunche töwen, némishqa nan yémeysen? — dédi.
І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“
6 U uninggha: — Men Yizreellik Nabotqa söz qilip: «Üzümzarliqingni manga pulgha berseng, yaki layiq körseng uning ornigha bashqa üzümzarliq bérey» dédim. Lékin u: «Sanga üzümzarliqimni bermeymen» dédi, — dédi.
І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“
7 Xotuni Yizebel uninggha: — Sen hazir Israilning üstige seltenet qilghuchi emesmu? Qopup nan yep, könglüngni xush qilghin; men sanga Yizreellik Nabotning üzümzarliqini érishtürimen, dédi.
І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“.
8 Andin u Ahabning namida bir xet yézip, üstige uning möhürini bésip, xetni Nabotning shehiride uning bilen turuwatqan aqsaqallar we mötiwerlerge ewetti.
І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.
9 Xette u mundaq yazghanidi: — «Roza tutush kérek dep buyrup, xelqning arisida Nabotni törde olturghuzghin;
А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду.
10 ikki ademni, yeni Béliyalning balisini uning udulida olturghuzup, ularni Nabotning üstidin erz qilghuzup: «Sen Xudagha we padishahqa lenet oqudung» dep guwahliq bergüzünglar. Andin uni élip chiqip chalma-kések qilip öltürünglar».
І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.
11 Sheherning ademliri, yeni uning shehiride turuwatqan aqsaqalar bilen mötiwerler Yizebelning ulargha ewetken xétide pütülgendek qildi;
І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них.
12 ular rozini buyrup, xelqning arisida Nabotni törde olturghuzdi.
Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу.
13 Andin u ikki adem, yeni Béliyalning baliliri xelqning aldida Nabot üstidin erz qilip: «Nabot Xudagha we padishahqa deshnem qildi» dep guwahliq berdi. Shuning bilen ular Nabotni sheherning tashqirigha sörep élip chiqip, tashlar bilen chalma-kések qilip öltürdi.
І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.
14 Andin ular Yizebelge adem ewetip: «Nabot chalma-kések qilip öltürüldi» dep xewer berdi.
І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“.
15 Yizebel Nabotning chalma-kések qilinip öltürülgenlikini anglighanda Ahabqa: Qopup, Yizreellik Nabotning sanga pulgha bergili unimighan üzümzarliqini tapshurup alghin; chünki Nabot hayat emes, belki öldi, dédi.
І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“.
16 Shundaq boldiki, Ahab Nabotning ölgenlikini anglap, Yizreellik Nabotning üzümzarliqini igilesh üchün shu yerge bardi.
І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.
17 Lékin Perwerdigarning sözi Tishbiliq Iliyasqa kélip mundaq déyildi: —
І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи:
18 «Qopup bérip, Samariyede olturushluq Israil padishahi Ahab bilen uchrashqin; mana u Nabotning üzümzarliqida turidu; chünki uni igiliwélish üchün u yerge bardi.
„Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.
19 Uninggha: — «Adem öltürdüngmu, yérini igiliwaldingmu?» — dégin. Andin uninggha yene söz qilip: — Perwerdigar mundaq deydu: — «Nabotning qénini itlar yalighan jayda séning qéningnimu itlar yalaydu» — dégin».
І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“
20 Ahab Iliyasqa: — I düshminim, méni taptingmu? — dédi. U jawaben mundaq dédi: — Rast, men séni taptim; chünki sen Perwerdigarning neziride rezillik qilish üchün özüngni sétiwetting.
І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х.
21 Perwerdigar: «Mana, Men üstüngge bala chüshürüp neslingni yoqitip, sen Ahabning Israilda qalghan jemetidiki hemme erkekni, hetta ajiz yaki méyip bolsun, hemmisini üzüp yoqitimen;
Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!
22 we sen Méning ghezipimni qozghap Israilni gunahqa azdurghining üchün séning jemetingni Nibatning oghli Yeroboamning jemeti we Axiyahning oghli Baashaning jemetige oxshash qilimen» — deydu, — dédi.
І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“.
23 — Yizebel toghrisidimu Perwerdigar söz qilip: «Yizreelning sépilining téshida itlar Yizebelni yeydu.
І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу.
24 Ahabning jemetidikilerdin sheherde ölgenlerni itlar yeydu; sehrada ölgenlerni bolsa asmandiki qushlar yeydu» dédi
Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне.
25 (Berheq, xotuni Yizebelning qutritishliri bilen Perwerdigarning neziride rezillik qilghili özini satqan Ahabdek héchkim yoq idi.
Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль.
26 U Perwerdigar Israillarning aldidin heydep qoghliwetken Amoriylarning qilghinidek qilip, yirginchlik butlargha tayinip egiship, lenetlik ishlarni qilatti).
І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“.
27 Lékin Ahab bu sözlerni anglighanda öz kiyimlirini yirtip bedinige böz yögep, roza tutti. U böz rextte yatatti, jimjit mangatti.
І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то...
28 U waqitta Perwerdigarning sözi Tishbiliq Iliyasqa kélip: —
І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:
29 «Ahabning Méning aldimda özini qandaq töwen tutuwatqanliqini kördüngmu? U özini Méning aldimda töwen tutuwatqanliqi tüpeylidin, bu balani uning künliride keltürmeymen, belki uning oghlining künliride uning jemetige keltürimen» — déyildi.
„Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“.