Зәбур 66
1 Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп, тарлиқ сазлар билән оқулсун дәп, күй-нахша: — Пүткүл җаһан, хошаллиқ билән Худаға тәнтәнә қилиңлар!
Керівнику хору. Пісня. Псалом. Радісно вигукни Богові, уся земле!
2 Униң наминиң улуқлуғини нахша қилип җакалаңлар, Униң мәдһийилирини шәрәплик қилиңлар!
Співайте славу імені Його, хвалу Йому гідно віддайте.
3 Худаға: «Сениң қилғанлириң нәқәдәр қорқунучлуқтур! Қудритиң зор болғач, Дүшмәнлириң алдиңда зәиплишип тәслим болиду;
Скажіть Богові: «Які грізні діяння Твої! Заради великої могутності Твоєї плазують перед Тобою вороги Твої.
4 Барлиқ йәр йүзидикиләр Саңа сәҗдә қилип, Сени күйләп, нахша ейтишиду; Улар намиңни күйләп нахша қилип ейтиду» — дәңлар! (Селаһ)
Уся земля вклоняється Тобі й співає Тобі, співає [славу] імені Твоєму». (Села)
5 Келиңлар, Худаниң қилғанлирини көрүңлар; Инсан балилири алдида қилған карамәтлири қорқунучлуқтур.
Прийдіть, погляньте на звершення Бога – Його справи викликають страх у синів людських.
6 У деңизни қуруқлуққа айландурди; [Әҗдатлиримиз] дәриядинму пиядә өтти; Биз у йәрдә униңдин хурсән болдуқ.
Він перетворив море на суходіл, через річку перейшли вони ногами, там ми раділи в Ньому.
7 У қудрити билән мәңгү һөкүм сүриду; Униң көзлири әлләрни күзитип туриду; Асийлиқ қилғучилар мәғрурланмисун! (Селаһ)
Він панує в могутності Своїй вічно, Його очі стежать пильно за народами – нехай не підносяться бунтівники! (Села)
8 И қовмлар, Худайимизға тәшәккүр-мәдһийә ейтиңлар; Униңға болған мәдһийә-һәмдусаналарни яңритиңлар!
Благословляйте, народи, Бога нашого й звіщайте голосно хвалу Йому.
9 У җенимизни һаятлиқ ичигә тиккән, Путлиримизни тейилдурушларға йол қоймайду.
Він зберіг серед живих душу нашу й не дав ногам нашим похитнутися.
10 Чүнки Сән, и Худа, бизни синидиң; Күмүчни отта тавлиғандәк бизни тавлидиң.
Ти випробував нас, Боже, переплавив нас, як переплавляють срібло.
11 Сән бизни торға чүшүрдуң; Белимизгә еғир жүкни жүклидиң.
Ти завів нас у сіть, поклав тягар на наші стегна.
12 Хәқләрни бешимизға миндүрдүң; Биз от вә кәлкүнни бесип өттуқ; Сән ахир бизни кәңричиликкә чиқардиң.
Дозволив вершникам проїхати по головам нашим. Ми пройшли крізь вогонь і воду, але Ти вивів нас на благодатне місце.
13 Мән көйдүрмә қурбанлиқларни елип өйүңгә кирәй; Саңа қилған қәсәмлиримгә әмәл қилимән;
Увійду я до дому Твого із цілопаленнями, виконаю для Тебе всі мої обітниці,
14 Бәрһәқ, бешимға күн чүшкәндә ләвлирим чиқарған, Еғизим ейтқан вәдилиримни әмәлгә ашуримән.
що їх висловили вуста мої і промовив язик мій у скорботі.
15 Мән Саңа бордақ малларни көйдүрмә қурбанлиқ қилип сунимән, Қочқарларниң йеғини хуш пуритип көйдүримән; Өкүз вә өшкиләрни әкилип сунимән. (Селаһ)
Цілопалення жирних овець піднесу Тобі разом із димом [від спалення] баранів; я принесу Тобі [в жертву] биків і козлів. (Села)
16 Худадин әймингүчи һәммиңлар, келиңлар, қулақ селиңлар! Униң мән үчүн қилған карамәтлирини баян қилимән;
Прийдіть, послухайте, усі, хто боїться Бога, і я сповіщу вам, що Він зробив для душі моєї.
17 Ағзим ечип униңға пәряд көтәрдим, Униң улуқлуғини җакалиған мәдһийиләр тилимда болди.
До Нього я кликав моїми вустами, і хвала піднесена на язиці у мене.
18 Көңлүмдә гунани көзләп жүргән болсам, Рәб [дуайимни] аңлимиған болатти.
Якби я бачив беззаконня у своєму серці, то не почув би мене Володар.
19 Бирақ Худа аңлиди; У дуайимға қулақ салди.
Але Бог почув, зважив на голос моєї молитви!
20 Худаға тәшәккүр-мәдһийә яғдурулсун! У мениң дуайимни яндурмиди, Һәм мәндин өзгәрмәс муһәббитини елип кәтмиди!
Благословенний Бог, Що не відхилив моєї молитви й [не забрав] від мене милості Своєї!
