Зәбур 64
1 Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп оқулсун дәп, Давут язған күй: — И Худа, аһлиримни көтәргәндә, мени аңлиғайсән! Һаятимни дүшмәнниң вәһшилигидин қуғдиғайсән!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже, почуй мій голос, коли я скаржуся; убережи мою душу від погроз ворога.
2 Қара нийәтләрниң йошурун сүйқәстлиридин, Яманлиқ әйлигүчи қарға-қузғунлардин аман қилғайсән.
Сховай мене від таємних задумів злочинців, від збурення тих, хто чинить беззаконня.
3 Улар тиллирини қиличтәк өткүр билиди; Мукәммәл адәмни йошурун җайдин етиш үчүн, Улар оқини бәтлигәндәк зәһәрлик сөзини тәйярлиди. Улар қилчә әймәнмәй туюқсиз оқ чиқириду.
Вони нагострили язики свої, немов мечі, націлили свої стріли – гіркі слова,
щоб стріляти зі своїх засідок у невинного. Вони стріляють зненацька й не бояться.
5 Улар бәтнийәттә бир-бирини риғбәтләндүрүп, Йошурун қапқан қурушни мәслиһәтлишип, «Бизни ким көрәләйтти?» — дейишмәктә.
Підбадьорюють себе у справі лихій, радяться, як таємно розставити тенета, і кажуть: «Хто їх побачить?»
6 Улар қәбиһликкә интилип: — «Биз издинип, әтраплиқ бир тәдбир тепип чиқтуқ!» — дәйду; Инсанниң ич-бағри вә қәлби дәрвәқә чоңқур вә [билип болмас] бир нәрсидур!
Ретельно обдумують свої [майбутні] беззаконня: «Ми склали змову досконало!» Справді, глибока внутрішність людини та її серце!
7 Лекин Худа уларға оқ атиду; Улар туюқсиз зәхимлиниду.
Але Бог випустить у них стрілу зненацька – вони будуть уражені.
8 Улар өз тили билән путлишиду; Уларни көргәнләрниң һәммиси өзини нери тартиду.
Він зробить так, що вони спіткнуться через язик свій [і впадуть]; відсахнуться від них усі, хто їх побачить.
9 Һәммә адәмни қорқунуч басиду; Улар Худаниң ишлирини баян қилиду, Бәрһәқ, улар униң қилғанлирини ойлинип савақ алиду.
Тоді страх охопить усіх людей, і будуть сповіщати про діяння Бога й про справи Його роздумувати.
10 Һәққанийлар Пәрвәрдигарда хошал болуп, Униңға тайиниду; Көңли дурус адәмләр роһлинип шатлиниду.
Нехай праведник радіє в Господі й покладає на Нього надію. Тоді прославлені будуть усі щирі серцем.
