Зәбур 58
1 Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп, «Һалак қилмиғайсән» дегән аһаңда оқулсун дәп, Давут язған «Миқтам» күйи: — И қудрәт егилири, силәр һәқиқәтән адаләтни сөзләватамсиләр? И инсан балилири, адил һөкүм чиқирамсиләр?
Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів. Чи справді ви, можновладці, говорите правду? Чи справедливо судите синів людських?
2 Яқ, силәр көңлүңләрдә яманлиқ тәйярлайсиләр; Йәр йүзидә өз қолуңлар билән қилидиған зораванлиқни өлчәватисиләр.
Авжеж! У серці чините беззаконня, на землі руки ваші наважуються на насильство.
3 Рәзилләр анисиниң қосиғидила езип кетиду; Улар туғулупла йолдин адишип, ялған сөзләйду.
Відступники нечестиві вже від утроби матері, блукають ще від лона материнського, брехню промовляючи.
4 Уларниң зәһири иланниң зәһиридур; Улар өз қулиқини пүтүк қилған гас кобра иландәк,
Їхня отрута подібна до отрути зміїної, до [отрути] глухої рогатої змії, що затуляє свої вуха,
5 Мәйли иланчилар шунчә чирайлиқ сеһирлисиму, У нәй авазиға қәтъий қулақ салмайду.
щоб не чути голосу шептунів, які вміло складають свої заклинання.
6 И Худа, уларниң ағзидики чишлирини сундурувәткәйсән! Мошу яш ширларниң тоңкай чишлирини чеқивәткәйсән, и Пәрвәрдигар!
Боже, розтрощи зуби в їхніх устах; вирви ікла у левів молодих, Господи!
7 Улар еқип кәткән сулардәк өтүп кәткәй; Улар оқларни чәнләп атқанда, Оқлири учсиз болуп кәткәй!
Нехай зникнуть, як вода, що розтікається. Коли натягуватимуть лука, нехай стріли їхні будуть надломлені.
8 Қулулә йол маңғанда изи йоқилип кәткәндәк, Улар йоқап кәтсун; Аялниң чүшүп кәткән һамилисидәк, Улар күн көрмисун!
Нехай будуть немов слимак, що спливає слизом [у спеку]; як викидень у жінки, що сонця не бачив.
9 Қазан янтақларниң иссиғини сәзгичә, (Мәйли улар юмран пети, яки от туташқан болсун) У уларни тозутиветиду.
Перш ніж казани ваші відчують [розпалений] хмиз, – чи зелений ще, чи сухий вже, – нехай вихор рознесе його!
10 Һәққаний адәм [Худаниң] интиқамини көргәндә хошал болиду; Өз излирини рәзилләрниң қенида жуйиду.
Радітиме праведник, коли побачить помсту на них, коли обмиє стопи свої у крові нечестивого.
11 Шуңа адәмләр: «Дәрвәқә, һәққанийлар үчүн инъам бардур; Дәрвәқә йәр йүзидә һөкүм жүргүзгүчи бир Худа бардур» — дәйду.
Тоді скаже людина: «Справді, є плід у праведника! Справді, є Бог, Що судить на землі!»
