Зәбур 57
1 Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп, «Һалак қилмиғайсән» дегән аһаңда оқулсун дәп, Давут язған «Миқтам» күйи, (у Саул падишадин қечип, өңкүрдә йошурунувалған чағда йезилған): — И Худа, маңа шәпқәт көрсәткәйсән, Маңа шәпқәт көрсәткәйсән, Чүнки җеним Сени панаһим қилди. Мошу балаю-апәт өтүп кәткичә, қанатлириң сайисидә панаһ тапимән.
聖歌隊の指揮者によって、「滅ぼすな」というしらべにあわせてうたわせたダビデのミクタムの歌。これはダビデが洞にはいってサウルの手をのがれたときによんだもの 神よ、わたしをあわれんでください。わたしをあわれんでください。わたしの魂はあなたに寄り頼みます。滅びのあらしの過ぎ去るまではあなたの翼の陰をわたしの避け所とします。
2 Худаға, йәни Һәммидин Алий Болғучиға, Өзүм үчүн һәммини орунлайдиған Тәңригә нида қилимән;
わたしはいと高き神に呼ばわります。わたしのためにすべての事をなしとげられる神に呼ばわります。
3 У әрштин ярдәм әвәтип мени қутқузиду; Маңа қарап нәпси йоғинап, мени қоғлаватқанларни У рәсва қилиду; (Селаһ) Худа Өз меһри-шәпқити вә һәқиқитини әвәтиду!
神は天から送ってわたしを救い、わたしを踏みつける者をはずかしめられます。[セラすなわち神はそのいつくしみとまこととを送られるのです。
4 Җеним ширлар арисида қалди; Мән нәпәси ялқун кәби болғанлар арисида ятимән! Адәм балилири — Уларниң чишлири нәйзә-оқлардур, Уларниң тили — өткүр қиличтур!
わたしは人の子らをむさぼり食らうししの中に横たわっています。彼らの歯はほこ、また矢、彼らの舌は鋭いつるぎです。
5 И Худа, әршләрдин жуқури улуқланғайсән, Шан-шәривиң йәр йүзини қаплиғай!
神よ、みずからを天よりも高くし、みさかえを全地の上にあげてください。
6 Улар қәдәмлиримгә тор қурди; Җеним егилип кәтти; Улар мениң йолумға орәк колиған еди, Лекин өзлири ичигә чүшүп кәтти.
彼らはわたしの足を捕えようと網を設けました。わたしの魂はうなだれました。彼らはわたしの前に穴を掘りました。しかし彼らはみずからその中に陥ったのです。 (セラ)
7 Ирадәм чиң, и Худа, ирадәм чиң; Мән мәдһийә нахшиларни ейтип, Бәрһәқ Сени күйләймән!
神よ、わたしの心は定まりました。わたしの心は定まりました。わたしは歌い、かつほめたたえます。
8 Ойған, и роһум! И нәғмә-сазлирим, ойған! Мән сәһәр қуяшиниму ойғитимән!
わが魂よ、さめよ。立琴よ、琴よ、さめよ。わたしはしののめを呼びさまします。
9 Мән хәлиқ-милләтләр арисида сени улуқлаймән, и Рәб; Әлләр арисида Сени күйләймән!
主よ、わたしはもろもろの民の中であなたに感謝し、もろもろの国の中であなたをほめたたえます。
10 Чүнки өзгәрмәс муһәббитиң әршләргә йәткидәк улуқдур; Һәқиқитиң булутларға тақашти.
あなたのいつくしみは大きく、天にまで及び、あなたのまことは雲にまで及びます。
11 И Худа, әршләрдин жуқури улуқланғайсән, Шан-шәривиң йәр йүзини қаплиғай!
神よ、みずからを天よりも高くし、みさかえを全地の上にあげてください。
