< Зәбур 54 >
1 Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп, тарлиқ сазлар билән оқулсун дәп, Давут язған «Масқил» (Зиф шәһиридикиләр Саул падишаниң йениға берип: «Давут бизниң мошу жутимизға мөкүвалған, сили билмәмдила?» дәп айғақчилиқ қилғандин кейин йезилған): И Худа, Өз намиң билән мени қутқузғайсән; Зор қудритиң билән дәвайимни сориғайсән.
Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове, коли прийшли зіф’яни й сказали Саулові: «Хіба не у нас ховається Давид?» Боже, врятуй мене іменем Твоїм і могутністю Своєю вступися на суді за мене!
2 И Худа, дуайимни аңлиғайсән; Ағзимдики сөзләргә қулақ салғайсән.
Боже, почуй мою молитву, прислухайся до слів уст моїх.
3 Чүнки ят адәмләр маңа һуҗум қилишқа орнидин турди; Зомигәрләр мениң җенимни овлимақта; Улар Худани нәзиригә һеч илмайду. (Селаһ)
Бо чужинці повстали проти мене й жорстокі серцем шукають душі моєї – ті, хто Бога не уявляє перед собою. (Села)
4 Қара, Худа маңа ярдәм қилғучидур; Рәб җенимни йөләйдиғанлар арисидидур. (Селаһ)
Ось Бог мені допомагає; Володар Вишній серед тих, хто підтримує мою душу.
5 У дүшмәнлиримниң яманлиғини өзигә қайтуриду; [И Худа], Өз һәқиқитиң билән уларни үзүп ташлиғайсән.
Він віддячить за зло моїм супротивникам, знищить їх заради вірності Своєї.
6 Мән Саңа халис қурбанлиқлар сунимән; Намиңни мәдһийәләймән, и Пәрвәрдигар; Шундақ қилиш әладур.
Із доброї волі принесу я Тобі жертву, прославлю ім’я Твоє, Господи, бо добре воно.
7 Чүнки У мени барлиқ бала-қазалардин қутқузди; Дүшмәнлиримниң мәғлубийитини өз көзум билән көрдүм.
Адже від усіх скорбот Ти врятував мене, і око моє [переможно] дивилося на моїх ворогів.