< Зәбур 48 >

1 Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп оқулсун дәп, Кораһниң оғуллири үчүн йезилған күй: — Улуқдур Пәрвәрдигар, Худайимизниң шәһиридә, Униң муқәддәслиги турған тағда, У зор мәдһийәләргә лайиқтур!
Пісня. Псалом синів Коре́євих. Великий Госпо́дь і просла́влений ве́льми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі!
2 Егизлигидин көркәм, Зион теғи, Пүткүл җаһанниң хурсәнлигидур; Шималий тәрәплири гөзәлдур, Бүйүк падишаниң шәһиридур!
Препи́шна країна, розра́да всієї землі, — то Сіонська гора, на півні́чних око́лицях, місто Царя можновла́дного!
3 Худа қорғанлирида туриду, Бу йәрдә У егиз панаһгаһ дәп тонулиду;
Бог у хра́мах Своїх, за твердиню Він зна́ний.
4 Мана, падишалар жиғилди, Улар шәһәрни бесип өтүп, җәм болди.
Бо царі ось зібрались, ішли вони ра́зом,
5 [Шәһәрни] көрүпла улар алақзадә болди; Дәккә-дүккигә чүшүп бәдәр қечишти.
але, як побачили, то здивува́лись, полякалися та й розпоро́шились.
6 У йәрдә уларни титрәк басти, Толғақ йегән аялдәк улар азапланди;
Обгорнув їх там страх, немов біль породі́ллю;
7 Сән Таршиштики кемиләрни шәриқ шамили билән вәйран қиливәттиң.
Ти східнім вітром розбив кораблі ті Тарші́ські.
8 Қулиқимиз аңлиғанни, Самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигарниң шәһиридә, Худайимизниң шәһиридә, Биз һазир өз көзимиз билән шундақ көрдуқ; Худа мәңгүгә уни мустәһкәм қилиду. (Селаһ)
Як ми чули, так бачили в місті Господа Савао́та, у місті нашого Бога, — Бог міцно поставить навіки його́! (Се́ла)
9 Биз сениң муқәддәс ибадәтханаң ичидә туруп, и Худа, Өзгәрмәс муһәббитиңни сеғиндуқ.
Розмишля́ли ми, Боже, про ми́лість Твою серед храму Твого́.
10 Намиңға лайиқтур, Җаһанниң чәт-чәтлиригичә йәткүзүлгән мәдһийилириң, и Худа; Сениң оң қолуң һәққанийлиқ билән толған.
Як Ім'я́ Твоє, Боже, так слава Твоя — аж по кі́нці землі, справедли́вости повна прави́ця Твоя!
11 Сениң адил һөкүмлириңдин, Зион теғи шатланғай! Йәһуда қизлири хошал болғай!
Нехай весели́ться Сіонська гора, Юдині до́чки хай тішаться через Твої правосу́ддя.
12 Зион теғини айлинип меңип, Әтрапида сәйли қилиңлар; Униң мунарлирини санап беқиңлар;
Оточі́те Сіо́н й обступі́те його́, полічіть його ба́шти,
13 Кейинки әвлатқа уни баян қилиш үчүн, Сепил-истиһкамлирини көңүл қоюп күзитиңлар, Қорғанлирини көздин кәчүрүңлар.
зверні́те увагу на ва́ла його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти́ поколі́нню насту́пному,
14 Чүнки бу Худа әбәдил-әбәт бизниң Худайимиздур; У өмүрвайәт бизниң йетәкчимиз болиду!
бо Цей Бог — то наш Бог на вічні віки́, Він буде прова́дити нас аж до смерти!

< Зәбур 48 >