< Зәбур 46 >

1 Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп, «Пак қизлар үчүн» дегән аһаңда оқулсун дәп, Кораһниң оғуллири үчүн йезилған күй: — Худа панаһгаһимиз вә қудритимиздур; Күлпәтләр чүшкән һаман һазир болидиған бир ярдәмчидур.
Керівнику хору. Синів Кореєвих пісня. На мотив аламот. Бог – пристановище наше й міць, допомога в скорботах, що завжди знаходиться [поруч].
2 Шуңа йәр-зимин өңтүрүлүп, тағлар гүмүрүлүп деңиз тәглиригә чүшүп кәтсиму, Униң долқунлири шавқунлинип қайнам болсиму, Өркәшлири билән тағлар силкинип кәтсиму, Қорқмаймиз. (Селаһ)
Тому ми не злякаємось, хоч би навіть земля здригнулася й гори ринули в морську безодню,
3
так що заревли б і запінилися води [від їхнього падіння], і скелі б затремтіли від [того] збурення води. (Села)
4 Худаниң шәһирини — Йәни Һәммидин Алий Болғучи маканлашқан муқәддәс җайни, Хурсән қилидиған еқинлири шахлиған бир дәрия бардур.
Річкові потоки радують місто Боже, святилище, де мешкає Всевишній.
5 Худа униң оттурисидидур; У йәр һәргиз тәвримәйду; Худа таң етиш биләнла униңға ярдәмгә келиду.
Бог посеред нього – воно не захитається; Бог допоможе йому ще вдосвіта.
6 [Барлиқ] әлләр қайнап, падишалиқлар титрәп кәтти; У авазини қоювәткән һаман, Йәр ерип кетиду.
Збентежилися народи, похитнулися царства, подав Він Свій голос – тане земля.
7 Самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигар биз билән биллә; Яқупниң Худаси егиз қорғинимиздур! (Селаһ)
Господь Воїнств із нами; Твердиня наша – Бог Якова. (Села)
8 Келиңлар, Пәрвәрдигарниң қилғанлирини көрүңлар! У йәр йүзидә қилған карамәт вәйранчилиқларни көрүңлар!
Підіть-но, погляньте на діяння Господа, які спустошення здійснив Він на землі,
9 У, җаһанниң у четигичә болған урушларни тохтитиду; У оқяларни сундуриду, Нәйзиләрни оштуветиду, Җәң һарвулирини отта көйдүриветиду.
припиняючи війни аж до краю землі. Він ламає лук і розщеплює [древко] списа, колісниці спалює вогнем.
10 У: «Тохташ, мениң Худа екәнлигимни билип қоюш! Мән пүткүл әлләр арисида улуқлинимән; Мән йәр йүзидә “бүйүк” дәп қарилимән» — дәйду.
«Вгамуйтеся й пізнайте, що Я – Бог; Я буду звеличений серед народів, звеличений на землі».
11 Самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигар биз билән биллә, Яқупниң Худаси бизниң егиз қорғинимиздур!
Господь Воїнств із нами, Твердиня наша – Бог Якова. (Села)

< Зәбур 46 >