Зәбур 38
1 Давут язған күй: — (Әслимә үчүн) И Пәрвәрдигар, ғәзивиңдә тәнбиһ бәрмигәйсән, Қәһриңдә мени җазалимиғайсән!
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 Чүнки оқлириң мени зәхимләндүрүп санҗиди, Қолуң үстүмдин қаттиқ басти.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Қаттиқ ғәзивиң түпәйлидин әтлиримдә һеч сақлиқ йоқ, Гунайим түпәйлидин устиханлиримда арам йоқтур.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Чүнки гуналирим боюмдин ташти; Улар көтирәлмигүсиз еғир жүктәк мени бесивалди.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Ахмақлиғимдин җараһәтлирим сесип, шәлвәрәп кәтти.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Азаптин бәллирим толиму пүкүлүп кәтти, Күн бойи ғәмгә петип жүримән!
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 Чатирақлирим отқа толди, Әтлиримниң сақ йери йоқтур.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 Мән толиму һалсирап, езилип кәттим; Қәлбимдики азап-қайғу түпәйлидин һөкирәймән.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Рәб, барлиқ арзуюм көз алдиңдидур; Уһ тартишлирим Сәндин йошурун әмәс;
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Жүригим җиғилдап, һалимдин кәттим; Көзлиримниң нури өчти.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 Яр-бурадәрлиримму мени урған ваба түпәйлидин, өзлирини мәндин тартти; Йеқинлиримму мәндин жирақ қачти.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 Җенимни алмақчи болғанлар қапқан қуриду; Маңа зиянни қәстлигәнләр зәһирини чачмақта; Улар күн бойи һейлә-микирләрни ойлимақта.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 Лекин мән гас адәмдәк аңлимаймән, Гача адәмдәк ағзимни ачмаймән;
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Бәрһәқ, мән аңлалмайдиған гаслардәк болуп қалдим; Ағзимда қилидиған рәддийә-тәнбиһ йоқ.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Чүнки үмүтүмни Сән Пәрвәрдигарға бағлидим; Рәб Худайим, Сән илтиҗайимға иҗабәт қилисән.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Чүнки мән: — «Улар мениң үстүмгә чиқип махтанмиғай; Болмиса, путлирим тейилип кәткәндә, улар шатлиниду» — дедим мән.
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 Чүнки мән дәлдәңшип, түгишәй дәп қалдим, Азавим көз алдимдин кәтмәйду.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Чүнки мән өз яманлиғимни иқрар қилимән; Гунайим үстидә қайғуримән.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 Лекин дүшмәнлирим җушқун һәм күчлүктур; Қара чаплап, маңа нәпрәтләнгәнләрниң сани нурғундур.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Вапаға җапа қилидиғанлар болса, мән билән қаршилишиду; Чүнки мән яхшилиқни көзләп, интилимән.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 И Пәрвәрдигар, мәндин ваз кәчмигәйсән! И Худайим, мәндин жирақлашмиғайсән!
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 И Рәб, мениң ниҗатлиғим, Маңа чапсан ярдәм қилғайсән!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
