Зәбур 34
1 Давут язған күй: — (Давут Абимәләк [падишаниң] алдида жүрүш-турушини башқичә қиливалғанда, [Абимәләк] уни һайдивәткән вақитта язған) Мән һәр қандақ вақитларда Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә қайтуримән; Уни мәдһийиләш ағзимдин чүшмәйду.
[Псалом] Давидів, коли він вдавав із себе божевільного перед Авімелехом, був вигнаний від нього й пішов. Благословлятиму Господа повсякчасно, хвала Йому завжди в моїх устах.
2 Қәлбим Пәрвәрдигарни иптихарлинип мәдһийәләйду, Мөминләр буни аңлап шатлиқта болиду.
Душа моя хвалитиметься Господом; нехай почують смиренні й зрадіють.
3 Мән билән биллә Пәрвәрдигарни улуқлаңлар, Бирликтә Униң намиға мәдһийиләр яңритайли.
Величайте Господа зі мною; звеличуймо разом ім’я Його!
4 Пәрвәрдигарни издидим, У мениң дуайимни иҗабәт қилди, Мени басқан барлиқ вәһимә-қорқунучлиримдин қутқузди.
Я шукав Господа, і Він відповів мені й від усіх жахів моїх визволив мене.
5 [Мөминләр] Униңға тәлмүрүп нурланди; Йүзлири йәргә қаритилмиди.
Хто погляд свій звертав на Нього, ті засяяли [від радості], обличчя їхні не вкриються ганьбою.
6 [Мән] пеқир-бечарә [Униңға] нида қилди, Пәрвәрдигар аңлап, мени һәммә аваричиликләрдин қутқузди.
Цей пригноблений кликав, і Господь почув і від усіх скорбот врятував його.
7 Пәрвәрдигарниң Пәриштиси Униңдин әйминидиғанларни қоғдап әтрапиға чедирини тикиду, Уларни қутқузиду.
Ангел Господній стає табором довкола тих, хто боїться Його, і визволяє їх.
8 Пәрвәрдигарниң меһриванлиғини тетип, билгин, Униңға ишинип таянған адәм немидегән бәхитликтур!
Скоштуйте й побачте, що добрий Господь! Блаженний той, хто надію на Нього покладає!
9 И Униң муқәддәс бәндилири, Пәрвәрдигардин әйминиңлар! Чүнки Униңдин әйминидиғанларниң һеч нәрсиси кам болмас.
Бійтеся Господа, святі Його, адже немає нестатку ні в чому у тих, хто боїться Його.
10 Күчлүк асланлар озуқсиз қелип ач қалсиму, Амма Пәрвәрдигарни издигүчиләрниң һеч бир яхши нәрсиси кам болмас.
Молоді леви терплять нестачу й голодують, а ті, хто Господа шукає, у жодному добрі нестатку не відчувають.
11 Келиңлар балилирим, маңа қулақ селиңлар; Мән силәргә Пәрвәрдигардин әйминишни үгитип қояй.
Приходьте, нащадки, послухайте мене, я навчу вас боятися Господа.
12 Һаятни әтиварлайдиған киши ким? Кимниң узун вә яхши күнләрни көргүси бар?
Той, хто бажає насолоджуватися життям, хто хотів би бачити добро в [усі] дні,
13 Ундақта тилиңни яманлиқтин тартип жүр, Ләвлириң мәккарлиқтин нери болсун;
стримуй язик свій від зла й вуста свої від того, щоб говорити підступне.
14 Яманлиқтин айрилип жирақ болуп, гөзәл әмәлләрни қилип жүр; Аман-хатирҗәмликни издәп, уни қоғлап жүр.
Ухиляйся від зла й чини добро, шукай миру й прагни його.
15 Пәрвәрдигарниң көзи һәққанийларниң үстидә туриду, Униң қулиқи уларниң илтиҗалириға очуқ туриду;
Очі Господа – на праведних, і вуха Його до зойку їхнього [прихилені].
16 Пәрвәрдигарниң чирайи рәзиллик қилғучиларға қарши чиқар, Уларниң һәр қандақ нам-хатирилирини йәр йүзидин елип ташлар;
Обличчя Господа – проти тих, хто чинить зло, щоб викорінити з землі пам’ять про них.
17 Һәққанийлар илтиҗа қилиду, Пәрвәрдигар аңлайду, уларни барлиқ азап-мушәққәтлиридин қутқузиду;
Кличуть [праведні], і Господь чує й від усіх скорбот їх визволяє.
18 Пәрвәрдигар көңли сунуқларға йеқиндур, Роһи езилгәнләрни қутқузиду.
Близький Господь до [людей] зі зламаним серцем, і тих, у кого дух розбитий, Він рятує.
19 Һәққанийлар дуч кәлгән аваричиликләр көптур; Бирақ Пәрвәрдигар уларни буларниң һәммисидин қутқузиду.
Багато лих у праведного, та від усіх них врятує його Господь.
20 [У һәққанийниң] сүйәклирини сақ қалдуриду, Улардин бирисиму сунуп кәтмәйду.
Береже Він усі кістки його, жодна з них не буде зламана.
21 Яманлиқниң өзи рәзилләрни өлтүриду; Һәққанийларға нәпрәтлинидиғанлар гунада қалиду.
Зло приведе до смерті нечестивого, і ті, хто ненавидить праведника, будуть засуджені.
22 Пәрвәрдигар Өз қуллириниң җанлирини бәдәл төләп һөрлүккә чиқириду; Униңға таянғанлардин һеч кимгә гуна бекитилмәйду.
Визволяє Господь душі слуг Своїх, і не буде засуджений жоден із тих, хто надію на Нього покладає.
