Зәбур 33
1 Әй һәққанийлар, Пәрвәрдигар үчүн тәнтәнә қилиңлар! Мәдһийиләш дуруслар үчүн гөзәл иштур.
Веселіться, праведні, у Господі! Справедливим личить хвалити [Його].
2 Раваб билән Пәрвәрдигарни мәдһийиләңлар; Онтарға тәңкәш болуп, униңға күйләрни ейтиңлар.
Славте Господа під [звуки] арфи, співайте для Нього під ліру десятиструнну!
3 Униңға атап йеңи бир мунаҗат-нахшини ейтиңлар; Маһирлиқ билән челип, авазиңларни жуқури яңритиңлар.
Співайте Йому нову пісню, грайте майстерно, зі звуком сурми!
4 Чүнки Пәрвәрдигарниң сөзи бәрһәқтур; Униң барлиқ ишлири вәдилиригә садақәтликтур.
Бо Слово Господа справедливе і всі Його дії гідні довіри.
5 У һәққанийәт һәм адаләтни яхши көргүчидур; Йәр-зимин Пәрвәрдигарниң меһриванлиғи билән толғандур.
Він любить праведність і справедливість; земля повна милості Господньої.
6 Пәрвәрдигарниң сөзи билән асманлар яритилған, Униң ағзидики нәпәс билән уларниң барлиқ қошунлиримуяритилғандур;
Словом Господа створені небеса, і духом вуст Його – усе воїнство їхнє.
7 У деңиздики суларни бир йәргә жиғип догилайду; У океанларни амбарлар ичидә сақлап туриду;
Він збирає грудами води моря, кладе безодні [океану] в сховища.
8 Пүткүл йәр йүзидикиләр Пәрвәрдигардин әймәнсун; Дуниядики пүтүн җан егилири Униңдин қорқуп, һөрмәтлисун;
Нехай боїться Господа вся земля; нехай тремтять перед Ним усі мешканці всесвіту.
9 Чүнки Униң бир сөзи биләнла иш пүттүрүлгән еди; Униң бир әмри биләнла дегәнлири бәрпа қилинған еди.
Бо Він сказав – і стало, Він заповів – і з’явилося.
10 Пәрвәрдигар әлләрниң планини тосиветиду; У қовмларниң хияллирини бекар қиливетиду.
Господь руйнує намір народів, знищує задуми племен.
11 Пәрвәрдигарниң несиһәти мәңгүгә туриду; Қәлбидики ойлири дәвирдин-дәвиргә ишқа ашурулиду.
А намір Господа стоятиме повіки, задуми Його серця – з роду в рід.
12 «Пәрвәрдигар бизниң Худайимиздур» дәйдиған қовм бәхитликтур! Йәни Өз мираси болушқа таллиған хәлиқ бәхитликтур!
Блаженний народ, чиїм Богом є Господь, народ, який Він обрав Собі у спадок.
13 Пәрвәрдигар әрштин йәргә нәзәр салиду, У пүткүл инсанларни көрүп туриду.
Господь поглядає з небес, бачить усіх синів людських.
14 Туралғусидин йәр йүзидикиләрниң һәммисигә қарайду;
Із місця Свого перебування приглядається пильно до всіх, хто живе на землі, –
15 У уларниң һәр бириниң қәлблирини Ясиғучидур; Уларниң барлиқ ишлирини дәңсәп чиққучидур.
Творець усіх сердець їхніх із розумінням вникає в усі їхні дії.
16 Падиша болса қошунлириниң көплүги билән ғалип болалмайду; Палван өзиниң зор күчи билән өзини қутқузалмайду;
Царя не врятує численне військо, воїна не визволить велика сила.
17 Толпарға тайинип хәвп-хәтәрдин қутқузулуш беһудиликтур, У зор күчи билән һеч кимни қутқузалмайду;
Кінь ненадійний для порятунку: великою силою своєю він не врятує.
18 Мана, уларниң җенини өлүмдин қутқузуш үчүн, Қәһәтчиликтә уларни һаят сақлаш үчүн, Пәрвәрдигарниң көзи Өзидин әйминидиғанларниң үстидә туриду, Өзиниң өзгәрмәс муһәббитигә үмүт бағлиғанларниң үстидә туриду.
Ось очі Господні звернені на тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається,
щоб від смерті врятувати їх і живити під час голоду.
20 Бизниң җенимиз Пәрвәрдигарға тәлмүриду; Бизниң ярдәмчимиз, Бизниң қалқинимиз У болиду.
Душа наша в надії чекає на Господа, Він – наша допомога і щит.
21 Шуңа Униң билән қәлбимиз шатлинип кетиду; Чүнки Униң муқәддәс намиға тайинип ишәндуқ.
Ним радіє наше серце, бо на святе Його ім’я ми покладаємось.
22 И Пәрвәрдигар, биз Саңила үмүт бағлиғинимиздәк, Сениң өзгәрмәс муһәббитиңму үстимиздә болғай!
Нехай милість Твоя, Господи, буде над нами, як ми на Тебе й сподіваємося.
