< Зәбур 23 >
1 Давут язған күй: — Пәрвәрдигар мени баққучи Падичимдур, Муһтаҗ әмәсмән һеч нәрсигә;
Псалом Давидів.
2 У мени юмран чөпләрдә ятқузуп дәм алдурар; Тинич ақидиған суларни бойлитип бақиду;
на пасови́ськах зелених осе́лить мене́, на тихую воду мене запрова́дить!
3 У вуҗудумни йеңилайду; У һәққанийлиқ йолида Өз нами үчүн йетәкләйду;
Він душу мою відживля́є, прова́дить мене́ ради Йме́ння Свого́ по стежка́х справедливости.
4 Һәтта мән өлүм сайиси болған җилғидин өтсәмму, Һеч яманлиқтин қорқмаймән; Чүнки Сән мән билән биллидурсән; Сениң һасаң һәм тайиғиң маңа тәсәллидур.
Коли я піду́ хоча б навіть долиною смертної те́мряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, — Твоє же́зло й Твій по́сох — вони мене вті́шать!
5 Мени хар қилғучиларниң көз алдида маңа кәң дәстихан салисән; Мениң бешимни май билән мәсиһ қилисән; Қәдәһим ташиду;
Ти передо мною трапе́зу згото́вив при моїх ворогах, мою го́лову Ти намасти́в був оливою, моя чаша — то на́дмір пиття́!
6 Бәрһәқ, барлиқ күнлиримдә яхшилиқ вә өзгәрмәс шәпқәт маңа әгишип һәмраһ болиду; Мәңгүдин-мәңгүгә Пәрвәрдигарниң дәргаһида яшаймән!
Ті́льки добро́ й милосердя мене супрово́дити будуть по всі дні мого життя, а я пробува́тиму в домі Господньому довгі часи́!