Зәбур 120

1 «Жуқириға чиқиш нахшиси» Бешимға күн чүшкәндә мән Пәрвәрдигарға нида қилдим; У маңа җавап бәрди.

Pieśń stopni. Wołałem do Pana w utrapieniu mojem, a wysłuchał mię.

2 И Пәрвәрдигар, җенимни ялған сөзләйдиған ләвләрдин, Алдамчи тилдин қутулдурғайсән.

Wyzwól, Panie! duszę moję od warg kłamliwych, i od języka zdradliwego.

3 Саңа немә берилиду, Саңа немә қошулуши керәк, Әй алдамчи тил?

Cóż ci da, albo coć za pożytek przyniesie język zdradliwy?

4 — Палван атқан өткүр оқлар, Арча чоғлири саңа тәгсун!

Który jest jako strzały ostre mocarza, i jako węgle jałowcowe.

5 Мәшәк диярида мусапир болуп яшиғинимға, Кедар чедирлири арисида турғинимға һалимға вай!

Niestetyż mnie, żem tak długo gościem w Mesech, a mieszkam w namiotach Kedarskich.

6 Мән течлиққа өчләр арисида узундин буян туруватимән;

Długo mieszka dusza moja między tymi, którzy pokój mają w nienawiści.

7 Мән течлиқпәрвәрмән; Бирақ гәп қилсам, улар урушимизла, дәйду.

Jać radzę do pokoju; ale gdy o tem mówię, oni do wojny.