Зәбур 114

1 Исраил Мисирдин, Яқуп җәмәти ят тиллиқ әлләрдин чиққанда,

イスラエルがエジプトをいで、ヤコブの家が異言の民を離れたとき、

2 Шу чағда Йәһуда [Худаниң] муқәддәс җайи, Исраил униң сәлтинити болди,

ユダは主の聖所となり、イスラエルは主の所領となった。

3 Деңиз буни көрүп бәдәр қачти, Иордан дәрияси кәйнигә янди;

海はこれを見て逃げ、ヨルダンはうしろに退き、

4 Тағлар қочқарлардәк, Дөңләр қозилардәк ойнақлиди.

山は雄羊のように踊り、小山は小羊のように踊った。

5 Әй деңиз, сән немә болдуң, қачқили? Иордан дәрияси, йолуңдин янғили?

海よ、おまえはどうして逃げるのか、ヨルダンよ、おまえはどうしてうしろに退くのか。

6 Тағлар қочқарлардәк, Дөңләр қозилардәк ойнақлиғили?

山よ、おまえたちはどうして雄羊のように踊るのか、小山よ、おまえたちはどうして小羊のように踊るのか。

7 И йәр йүзи, Рәбниң җамалидин, Яқупниң Худасиниң җамалидин тәврән;

地よ、主のみ前におののけ、ヤコブの神のみ前におののけ。

8 У қорам ташни көлчәккә, Чақмақ тешини мол булақ сулириға айландуриду.

主は岩を池に変らせ、石を泉に変らせられた。