Зәбур 112

1 Һәмдусана! Пәрвәрдигардин әйминидиған, Униң әмирлирини зор хурсәнлик дәп билидиған адәм бәхитликтур!

Алілуя! Блаженний той, хто Господа боїться і в заповідях Його має велике задоволення!

2 Униң нәсли зиминда туруп күч-қудрәтлик болиду; Дурусларниң дәври бәхитлик болиду.

Будуть сильними на землі нащадки його; покоління справедливих благословиться.

3 Униң өйидә дөләт һәм байлиқлар болиду; Һәққанийлиғи мәңгүгә туриду.

Достаток і багатство в домі його, і праведність його повік перебуватиме.

4 Қараңғулуқта турған дурус адәмгә нур пәйда болиду; У шәпқәтлик, рәһимдил һәм һәққанийдур.

Сяє в темряві світло для справедливих: милостиве, милосердне й праведне воно.

5 Хәйрхаһ, өтнә берип туридиған адәмниң бәхити болиду; У өз ишлирини адиллиқ билән жүргүзиду.

Добре тому, хто милує й позичає, хто справи свої веде правосудно!

6 Бәрһәқ, у әбәдий тәвритилмәйду; Һәққаний адәм мәңгүгә әслиниду.

Бо він не похитнеться повіки; праведник буде у вічній пам’яті.

7 У шум хәвәрдин қорқмайду; Униң көңли тоқ һалда, Пәрвәрдигарға таянған.

Не злякається лихої чутки, серце його непохитне, упевнене в Господі.

8 Дили мәһкәм қилинған, у қорқмайду; Ахирида у рәқиплириниң мәғлубийитини көриду.

Утверджене його серце, не злякається, аж поки не побачить [падіння] ворогів своїх.

9 У өзиниңкини мәртләрчә тарқатқан, Йоқсулларға бериду; Униң һәққанийлиғи мәңгүгә туриду; Униң мүңгүзи иззәт-шөһрәт билән көтирилиду.

Він щедро роздав бідним, його праведність стоятиме повіки, ріг його піднесеться у славі.

10 Рәзил адәм буни көрүп чидимайду, Чишлирини ғуҗурлитиду, у ерип кетиду; Рәзилләрниң арзу-һәвиси йоқитилиду.

Нечестивий побачить [це] й розгнівається, заскрегоче зубами своїми й розтане. Бажання нечестивців загине.