Зәбур 109
1 Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп оқулсун дәп, Давут язған күй: — И мәдһийәмниң Егиси Худайим, җим турма!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Мана рәзилләрниң ағзи, мәккарларниң ағзи көз алдимда йоған ечилди; Улар ялғанчи тил билән маңа қарши сөзлиди.
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 Нәпрәтлик сөзләр билән мени чулғап, Улар бекардин-бекар маңа зәрбә бәрмәктә.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 Муһәббитим үчүн улар маңа қарши шикайәтчи болди, Мән болсам — дуаға берилдим.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Яхшилиғим үчүн яманлиқ, Сөйгүм үчүн нәпрәт қайтурди.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Һәр бириниң үстидә рәзил бир адәм тайинлиғайсән, Униң оң йенида бир дәвагәр турсун.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 У сорақ қилинғанда әйипдар болуп чиқсун, Дуаси гуна дәп һесаплансун.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Күнлири қисқа болсун, Мәнсивини башқиси егилисун.
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Балилири йетим қалсун, Хотуни тул болсун.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Оғуллири сәргәрдан тиләмчи болсун, Турған харабиликлиридин нан издәп.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Җазанихор униң егилиги үстигә тор ташлисун, Меһнәт әҗрини ятлар булап-талисун.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Униңға меһриванлиқ көрситидиған бириси болмисун, Житим қалған балилириға илтипат қилғучи болмисун.
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Униң нәсли қурутулсун; Келәр әвладида намлири өчүрүлсун.
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Ата-бовилириниң қәбиһлигиниң әйиплири Пәрвәрдигарниң ядида қалсун, Анисиниң гунайи өчүрүлмисун.
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Буларниң әйиплири дайим Пәрвәрдигарниң көз алдида болсун, Шуниң билән У уларниң нам-әмилини йәр йүзидин өчүрүп ташлайду.
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 Чүнки [рәзил киши] меһриванлиқ көрситишни һеч есигә кәлтүрмиди, Бәлки езилгән, йоқсул һәм дили сунуқларни өлтүрмәккә қоғлап кәлди.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 У ләнәт оқушқа амрақ еди, Шуңа ләнәт униң бешиға келиду; Бәхит тиләшкә райи йоқ еди, Шуңа бәхит униңдин жирақ болиду.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 У ләнәтләрни өзигә кийим қилип кийгән; Шуңа булар аққан судәк униң ич-бағриға, Майдәк, сүйәклиригә кириду;
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Булар униңға йепинған тонидәк, Һәрдайим бағланған бәлвеғидәк чаплансун.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Булар болса мени әйиплигүчиләргә Пәрвәрдигарниң бекиткән мукапати болсун! Мениң яман гепимни қилғанларниң инъами болсун!
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Бирақ Сән, Пәрвәрдигар Рәббим, Өз намиң үчүн мениң тәрипимдә бир иш қилғайсән, Меһир-муһәббитиң әла болғачқа, Мени қутқузғайсән;
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Чүнки мән езилгән һәм һаҗәтмәндурмән, Қәлбим хәстә болди.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Мән қуяш узартқан көләңгидәк йоқилай дәп қалдим, Чекәткә қеқиветилгәндәк чәткә қеқиветилдим.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Роза тутқинимдин тизлирим кетиду, Әтлирим сизип кетиду.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Шуңлашқа мән улар алдида рәсва болдум; Улар маңа қарашқанда, бешини силкишмәктә.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Маңа ярдәмләшкәйсән, и Пәрвәрдигар Худайим, Өзгәрмәс муһәббитиң бойичә мени қутқузғайсән;
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 Шуниң билән улар буниң Сениң қолуңдики иш екәнлигини, Буни қилғучиниң Сән Пәрвәрдигар екәнлигини билсун.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Улар ләнәт оқувәрсун, Сән бәхит ата қилғайсән; Улар һуҗум қилишқа турғанда, хиҗаләттә қалсун, Бирақ қулуң шатлансун!
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Мени әйиплигүчиләр хиҗаләт билән кийинсун, Улар өз шәрмәндилигини өзлиригә тон қилип йепинсун.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Ағзимда Пәрвәрдигарға зор тәшәккүр-мәдһийә қайтүримән; Бәрһәқ, көпчилик арисида туруп Уни мәдһийиләймән;
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 Чүнки һаҗәтмәнниң җенини гунаға бекитмәкчи болғанлардин қутқузуш үчүн, [Пәрвәрдигар] униң оң йенида туриду.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
