< Зәбур 107 >
1 Аһ, Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтиңлар! Чүнки У меһривандур, әбәдийдур Униң меһир-муһәббити!
Alabe al Señor, porque él es bueno; porque su misericordia es inmutable para siempre.
2 Пәрвәрдигар яв қолидин қутқузғанлар, У һәмҗәмәт болуп қутқузған хәлқи буни давамлиқ баян қилсун —
Deje que aquellos cuya causa ha tomado el Señor lo digan, su pueblo a quien él ha quitado de las manos de sus enemigos;
3 Йәни У шәриқ билән ғәриптин, шимал билән җәнуптин, Һәр қайси жутлардин жиғивелинғанлар буни ейтсун!
Haciéndolos venir juntos de todas las tierras, del este y del oeste, del norte y del sur.
4 Улар чөл-баяванни кезип пинһан йолда адашти, Адәм маканлашқан һеч бир шәһәрни тапалмастин.
Ellos vagabundeaban en los lugares baldíos; no vieron camino a un lugar de descanso.
5 Ач һәмдә уссуз болуп, Җени чиқай дәп қалди.
Sus almas se debilitaron por la necesidad de comida y bebida.
6 Андин Пәрвәрдигарға пәряд қилди, У уларни мушәққәтлиридин азат қилди.
Entonces enviaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas;
7 Маканлашқидәк шәһәргә йәткичә, У уларни түз йолда башлиди.
Guiándolos en el camino correcto, para que puedan entrar en la ciudad de su lugar de descanso.
8 Улар Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтсун! Униң өзгәрмәс муһәббити үчүн, Инсан балилириға көрсәткән мөҗизилири үчүн!
¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
9 Чүнки У чаңқиған көңүлни қандурди, Ач қалған җанни есил немәтләр билән толдурди.
Él le da su deseo al alma incontenible, para que esté lleno de cosas buenas.
10 Зүлмәттә, өлүм көләңгисидә яшиғанлар, Төмүр кишән селинип, азап чәккәнләрни болса,
Aquellos que estaban en la oscuridad, en la noche negra, en cadenas de tristeza;
11 (Чүнки улар Тәңриниң әмирлиригә қаршилиқ қилди, Һәммидин Алий Болғучиниң несиһәтини кәмситти)
Porque fueron contra las palabras de Dios, y no pensaron en las leyes del Altísimo:
12 — У уларни җапа-мушәққәт тартқузуп кәмтәр қилди, Улар путлишип жиқилди, уларға ярдәмгә бирисиму йоқ еди.
De modo que hizo que sus corazones se cargaran de dolor; estaban cayendo, y no tenían ayuda.
13 Андин Пәрвәрдигарға йелинип пәряд қилди, У уларни мушәққәтлиридин азат қилди.
Entonces enviaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas.
14 Уларни зулмәт һәм өлүм сайисидин чиқирип, Уларниң зәнҗир-асарәтлирини сундуруп ташлиди.
Los sacó de la oscuridad y la noche negra, y todas sus cadenas se rompieron.
15 Улар Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтсун! Униң өзгәрмәс муһәббити үчүн, Инсан балилириға көрсәткән мөҗизилири үчүн!
¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
16 Мана У мис дәрвазиларни парә-парә қилип, Төмүр тақақларни кесип ташлиди.
Las puertas de bronce se rompen por su brazo, y las cintas de hierro se cortan en dos.
17 Һамақәтләр өз итаәтсизлик йоллиридин, Қәбиһликлиридин азапларға учрайду;
Los hombres necios, a causa de sus pecados, y por su maldad, se turbaron;
18 Көңлидә һәр хил озуқ-түлүктин бизар болуп, Өлүм дәрвазилириға йеқинлишиду.
Están disgustados con todo alimento, y se acercan a las puertas de la muerte.
19 Андин Пәрвәрдигарға йелинип пәряд қилиду, У уларни мушәққәтлиридин азат қилиду.
Entonces alzaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas.
20 У сөз-каламини әвәтип, уларни сақайтиду, Уларни заваллиқлиридин қутқузиду.
Él envió su palabra y los hizo bien, y los mantuvo a salvo del inframundo.
21 Улар Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтсун! Униң өзгәрмәс муһәббити үчүн, Адәм балилириға көрсәткән мөҗизилири үчүн!
¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
22 Қурбанлиқ сүпитидә тәшәккүрләр ейтсун, Униң қилғанлирини тәнтәнилик нахшилар билән баян қилсун!
Hagamos ofrendas de alabanza, dando noticias de sus obras con gritos de alegría.
23 Кемиләрдә деңизға чүшүп қатниғучилар, Улуқ суларда тирикчилик қилғучилар,
Los que descienden al mar en barcos, que hacen negocios en las grandes aguas;
24 Булар Пәрвәрдигарниң ишлириға гувачидур, Чоңқур океанда көрсәткән карамәтләрни көргүчидур.
Ellos ven las obras del Señor y sus maravillas en lo profundo.
25 Чүнки У бир сөз биләнла шиддәтлик шамални чиқирип, Долқунлирини өркәшлитиду;
Porque a su palabra, sube el viento de la tempestad, levantando las olas.
26 Кемичиләр асман-пәләк өрләйду, Суларниң тәһтилиригә чүшиду, Дәһшәттин уларниң җени ерип кетиду.
Los marineros suben al cielo, y descienden al abismo; sus almas se desperdician debido a su problema.
27 Улар мәс адәмдәк әләң-сәләң ирғаңлайду, Һәр қандақ әқил-чариси түгәйду;
Son convertidos aquí y allá, rodando como un hombre que está lleno de vino; y toda su sabiduría no llega a nada.
28 Андин Пәрвәрдигарға йелинип пәряд қилиду, У уларни мушәққәтлиридин азат қилиду.
Entonces alzaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas.
29 У боранни тиничлитиду, Су долқунлириму җим болиду.
Él convierte la tormenta en una calma, para que las olas estén en paz.
30 Шуниң билән улар течлиғидин шатлиниду; У уларни тәшна болған арамгаһиға йетәкләп бариду.
Entonces se alegran, porque el mar está quieto, y él los lleva al puerto de su deseo.
31 Улар Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтсун! Униң өзгәрмәс муһәббити үчүн, Инсан балилириға көрсәткән мөҗизилири үчүн!
¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
32 Улар хәлиқниң җамаитидиму Уни улуқлисун, Ақсақаллар мәҗлисидә Уни мәдһийилисун.
Dejen que le den gloria en la reunión del pueblo, y alabanza entre los jefes.
33 У дәрияларни чөлгә, Булақларни қақаслиққа айландуриду.
Hace ríos en lugares baldíos, y manantiales de agua en tierra seca;
34 Аһалисиниң яманлиғи түпәйлидин, Һосуллуқ йәрни шорлуқ қилиду.
Él hace un país fértil en un desierto de sal, a causa de los pecados de los que viven allí.
35 У йәнә чөл-баяванни көлгә, Чаңқақ йәрни булақларға айландуриду;
Hace una tierra desierta en un lugar de agua, y una tierra seca en manantiales de agua.
36 Ачларни шу йәргә җайлаштуруп, Улар олтирақлашқан бир шәһәрни бәрпа қилиду;
Y allí él da a los pobres un lugar de descanso, para que puedan hacerse una ciudad;
37 Улар етизларни һайдап-терип, үзүмзарларни бәрпа қилиду; Булар һосул-мәһсулатни мол бериду.
Y pon la semilla en los campos, y haz viñas para darles fruto.
38 У уларға бәрикәт бериду, Шуниң билән уларниң сани хеләла ешип бариду, У уларниң мал-варанлирини һеч азайтмайду.
Él les da su bendición para que sean aumentados grandemente, y su ganado no disminuya.
39 Улар йәнә җәбир-зулум, бала-қаза һәм дәрд-әләмгә йолуғуп, Сани азийип, пүкүлиду.
Y cuando son humillados, y abatidos por la tribulación y la tristeza,
40 У есилзадиләр үстигә кәмситишлирини төкиду, Йолсиз дәшт-сәһрада уларни сәргәрдан қилиду;
Él pone fin al orgullo de los reyes, y los envía vagando por las tierras baldías donde no hay camino.
41 Лекин мискин адәмни җәбир-зулумдин жуқури көтирип сақлайду, Униң аилә-тавабатини қой падисидәк көп қилиду.
Pero saca al pobre de sus problemas, y le da familias como un rebaño.
42 Буни көңли дуруслар көрүп шатлиниду; Пасиқларниң ағзи етилиду.
Los rectos lo ven y se alegran: la boca del pecador se detiene.
43 Кимки дана болса, буларни байқисун, Пәрвәрдигарниң меһри-шәпқәтлирини чүшәнсун!
Los sabios reflexionen sobre estas cosas, y vean las misericordias del Señor.