Зәбур 106
1 Һәмдусана! Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтиңлар! Чүнки У меһривандур, әбәдийдур Униң меһир-муһәббити.
¡Alaben al Señor! ¡Agradézcanle, porque es bueno! Su gran amor durará para siempre.
2 Пәрвәрдигарниң қудрәтлик қилғанлирини ким сөзләп берәләйду? Униң бар шан-шөһритини ким җакалап берәләйду?
¿Quién puede dar cuenta de todas las maravillas que el Señor ha hecho? ¿Quién puede darle toda la alabanza que merece?
3 Бәхитликтур адаләтни тутқан, Дайим һәққанийлиқни жүргүзгән киши!
Felices son esos que tratan a la gente de forma justa, quienes siempre hacen lo correcto.
4 Хәлқиңгә болған һиммитиң билән мени әслигәйсән, и Пәрвәрдигар; Ниҗатлиғиң билән йенимға келип хәвәр алғин!
Acuérdate de mi, por favor, cuando seas generoso con tu pueblo; piensa en mí cuando vengas a salvar.
5 Шуниң билән, Сән таллиғанлириңниң бәрикитини көрәй, Өз елиңниң шатлиғи билән шат болай, Өз мирасиң [болған хәлқиң] билән пәхирлинип, яйрап жүрәй!
Déjame ver a tu pueblo escogido prosperar; déjame alegrarme juntamente con tu nación santa; déjame compartir tu gozo con los tuyos.
6 Биз ата-бовилиримиз қатарида гуна өткүздуқ, Қәбиһлик қилдуқ, яманлиқ әйлидуқ.
Hemos pecado como nuestros antepasados. Nos hemos equivocado. Somos culpables.
7 Мисирда турған ата-бовилиримиз мөҗизилириңни нәзиригә алмай, Көп меһриванлиқлириңни есигә алмиди; Бәлки деңизда, Қизил Деңиз бойида исян көтәрди.
No prestaron atención a todas las cosas buenas que hiciste. No guardaron en su corazón cuánto los amabas, sino que eligieron rebelarse en el mar Rojo.
8 Бирақ У қудритимни намайән қилай дәп, Өз нами үчүн уларни қутқузди.
Tanto así que los salvó por su carácter santo, y para mostrar su poder
9 Униң Қизил Деңизға тәнбиһ бериши билән, У қупқуруқ болди; Худди қағҗирақ чөллүктин йетәкләп маңғандәк, У уларни деңиз тәглиридин [қуруқ] өткүзди.
Él dio la orden al mar Rojo, y este se secó. Guió a su pueblo a través de la profundidad del mar como si fueran por el desierto.
10 Уларни өч көргәнләрниң қолидин һөрлүккә чиқарди, Уларға һәмҗәмәт болуп дүшмән чаңгилидин қутқузди.
Los rescató de aquellos que lo odiaban; los salvó del poder de sus enemigos.
11 Явларни сулар басти, Уларниң һеч бирси сақ қалмиди.
El agua ahogó a sus enemigos, ni uno de ellos sobrevivió,
12 Шундила улар Униң сөзлиригә ишәш қилди; Улар Уни күйлиди.
Entonces su pueblo confió en lo que él había prometido, y cantó alabanzas a su nombre.
13 Улар Униң қилғанлирини шунчә тез унтуди, Несиһәтини күтмиди;
Pero ellos olvidaron rápidamente lo que Dios había hecho por ellos, y no escucharon sus advertencias.
14 Бәлки далада ач көзлүккә баладәк берилди, Чөл-баяванда Тәңрини синиди.
Estaban llenos de ansias desesperadas en el desierto; provocaron a Dios en el desierto.
15 Шуңа У сориғинини уларға бәрди, Бирақ җүдәткүчи бир кесәлни җанлириға тәккүзди.
Dios les dio lo que querían, pero también les envió una plaga.
16 Улар баргаһда Мусаға һәсәт қилди, Худаниң муқәддәс бәндиси Һарунниму көрәлмиди.
La gente se volvió celosa de Moisés, y de Aarón, los sacerdotes santos del Señor.
17 Йәр ечилип Датанни жутувәтти, Абирамни адәмлири билән қапсивалди.
La tierra se abrió y se tragó a Datán; sepultó a Abiram y a sus seguidores.
18 Әгәшкүчилири арисида от йеқилди; Ялқун рәзилләрни көйдүривәтти.
Fuego ardiente se encendió en medio de ellos. Una llama que los quemó a todos.
19 Улар Һорәб теғида мозай бутни ясиди, Қуйма һәйкәлгә сәҗдә қилип,
En el monte Sinaí elaboraron un becerro, se postraron ante un ídolo de metal.
20 Өзлириниң пәхир-шөһрити болғучиниң орниға, От-чөп йәйдиған өкүзниң сүритини алмаштурди.
¡Reemplazaron su rey de gloria por un toro que comía yerba!
21 Мисирда улуқ ишларни көрсәткән Ниҗаткари Тәңрини улар унтуди.
Se olvidaron de Dios, su Salvador, quien había hecho cosas maravillosas en Egipto;
22 Дәрвәқә, Һам диярида мөҗизиләр яратқан, Қизил Деңиз бойида қорқунучлуқ ишларни көрсәткән Худани [унтуди].
obrando toda clase de milagros en la tierra de Cam, haciendo cosas maravillosas en el mar Rojo.
23 У уларни һалак қилимән дегән еди — Өз таллиғини Муса қәһрини яндуруш үчүн Униң алдида аричи болуп тик турмиған болса, — Дәрвәқә шундақ қилған болар еди.
Y entonces dijo que iba a destruirlos, pero Moisés, su líder escogido, se colocó entre Dios y el pueblo para persuadirlo de nos destruirlos en su ira.
24 Улар йәнә гөзәл зиминни кәмситип рәт қилди, Униң вәдисигә ишәнмиди;
Más tarde el pueblo se rehusó a entrar a la tierra prometida; no confiaron en que Él cumpliría lo que había prometido.
25 Бәлки чедирлирида қақшап жүрүп, Пәрвәрдигарниң авазиға қулақ салмиди.
Hablaban en sus tiendas sobre el Señor, y se rehusaron a obedecer lo que les había ordenado.
26 Шуңа У уларға қәсәм қилип қол көтирип: — Силәрни чөлдә жиқитип түгәштүримән —
Entonces levantó su mano para hacerles una seria advertencia de que los destruiría en el desierto,
27 Әвлатлириңларниму әлләр арисида жиқитип түгәштүрүп, Яқа жутлар ара тарқитиветимән» — деди.
que dispersaría a sus descendientes entre las naciones, mandándolos a países lejanos.
28 Улар Баал-Пеор бутқа өзини етип чоқунуп, Өлүкләргә атиған қурбанлиқларни йеди.
Proclamaron fidelidad a Baal Peor, y comieron alimento sacrificado a los muertos.
29 Улар қилмишлири билән Униң аччиғини кәлтүрди, Улар арисида ваба қозғалди;
Provocaron al Señor con lo que hicieron, haciéndolo enojar, y una plaga cayó sobre ellos.
30 Финиһас турди-дә, һөкүм жүргүзди, Шуниң билән ваба тосулди;
Pero Finees tomó un lugar por el Señor e intervino, y la plaga se detuvo.
31 Бу иш [Финиһасқа] һәққанийәт дәп һесапланди, Униң нәслигиму әвладидин әвладиғичә, әбәдий шундақ һесапланди.
Ha sido considerado como un hombre que vivió con rectitud desde entonces hasta ahora, durante todas las generaciones.
32 Улар йәнә [Пәрвәрдигарни] мерибаһ сулири бойида ғәзәпкә кәлтүрди, Уларниң сәвәвидин Мусағиму зәрәр йәтти;
También hicieron airar al Señor en las aguas de Meribá, cuando las cosas se pusieron en contra de Moisés por culpa de ellos.
33 Чүнки улар униң роһини териктүрди, Униң ләвлири бехәстиликтә гәп қилип салди.
Lo hicieron enfurecer tanto que habló sin pensar en el calor del momento.
34 Улар Пәрвәрдигарниң әмригә хилаплиқ қилип, [Шу] йәрдики қовмларни йоқатмиди;
No destruyeron a los pueblos paganos como el Señor les había dicho,
35 Бәлки ят әлләр билән арилишип, Уларниң қилиқлирини үгәнди;
sino que en su lugar se unieron a ellos y adoptaron su estilo de vida.
36 Уларниң бутлириға чоқунди, Булар өзлиригә бир қапқан болуп чиқти;
Adoraron a sus ídolos paganos que se convirtieron en una trampa para ellos.
37 Чүнки улар өз оғул-қизлирини союп, җинларға қурбанлиққа беғишлиди.
Incluso rindieron en sacrificio a sus hijos e hijas a esos demonios.
38 Шундақ қилип улар бегуна қанни, Йәни Қанаандики бутларға атап қурбанлиқ қилип, өз оғул-қизлириниң қенини төкти; Зимини қанға булғинип кәтти.
Derramaron sangre de niños inocentes, sus propios hijos, sacrificándolos a los dioses de Canaán. Al hacerlo, mancharon la tierra con sangre.
39 Улар өз қилмишлири билән булғанди; Қилиқлири билән паһишә аялдәк бузулди.
Incluso mancharon sus propias vidas con lo que hicieron: sus acciones fueron adulterio espiritual.
40 Шуңа Пәрвәрдигар Өз хәлқидин қаттиқ ғәзәпләнди, У Өз мирасидин йиргәнди;
Por eso el Señor se airó con su pueblo, odió a aquellos que le pertenecían.
41 Уларни ят әлләрниң қолиға бәрди, Уларға өчмәнләр улар үстидин һөкүмранлиқ қилди.
Y los entregó a las naciones paganas. Estos pueblos que los odiaban ahora se convirtieron en sus dirigentes.
42 Дүшмәнлири уларни әзди, Улар яв қоли астида егилип пүкүлди.
Sus enemigos los dominaron y los doblegaron con su poder.
43 Көп қетим [Пәрвәрдигар] уларни қутқузди; Бирақ улар болса, өз хаһишлири билән Униңға асийлиқ қилди, Улар өз қәбиһлиги билән пәс һалға чүшти.
El Señor los rescató repetidas veces, pero ellos continuaron con sus actos rebeldes, hasta que fueron destruidos por sus propios pecados.
44 Шундақтиму У уларниң налә-пәрядини аңлиғанда, Уларниң җәбир-җапалириға етивар бәрди;
Pero, a pesar de todo esto, el Señor fue movido por su sufrimiento; oyó sus lamentos quejumbrosos.
45 Һәм улар билән түзгән әһдисини әслиди, Зор меһри-шәпқити билән, ғәзивидин янди,
Recordó el pacto que había hecho con ellos, y se contuvo por gran bondad y amor.
46 У уларни сүргүн қилғанларниң қәлбидә рәһим ойғатти.
Hizo que los pueblos que los habían capturado los trataran con misericordia.
47 Бизни қутқузғайсән, и Пәрвәрдигар Худайимиз! Муқәддәс намиңға тәшәккүр ейтишқа, Тәнтәнә қилип Сени мәдһийиләшкә, Бизни әлләр арисидин йениңға жиғивалғайсән!
¡Sálvanos, Señor, Dios nuestro! reúnenos nuevamente de entre todas las naciones, para que podamos agradecerte y hablar de lo maravilloso que eres.
48 Исраилниң Худаси болған Пәрвәрдигарға, Әзәлдин та әбәткичә тәшәккүр-мәдһийә қайтурулсун! Пүткүл хәлиқ «Амин» десун! Һәмдусана!
¡Cuán grande es el Señor, el Dios de Israel, quien vive por siempre y para siempre! ¡Todo el mundo diga “Amén”! ¡Alaben al Señor!
