Зәбур 105
1 Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтиңлар, Униң намини чақирип илтиҗа қилиңлар, Униң қилғанлирини хәлиқләр арисида аян қилиңлар!
¡Denle gracias al Señor, alaben su maravillosa naturaleza! ¡Que todo el mundo sepa lo que Él ha hecho!
2 Униңға нахшилар ейтип, Уни күйләңлар; Униң пүткүл карамәт мөҗизилири үстидә сеғинип ойлиниңлар.
¡Cántenle a él, canten alabanzas; cuéntenle a todos las grandes cosas que ha hecho!
3 Муқәддәс намидин пәхирлинип даңлаңлар, Пәрвәрдигарни издигүчиләрниң көңли шатлансун!
Siéntanse orgullosos de su santo nombre; alégrense, todos los que vienen al Señor!
4 Пәрвәрдигарни һәмдә Униң күчини издәңлар, Дидар-һозурини тохтимай издәңлар.
Busquen al Señor, y a su fuerza; busquen siempre estar en su presencia.
5 Униң яратқан мөҗизилирини, Карамәт-аламәтлирини һәм ағзидин чиққан һөкүмлирини әстә тутуңлар,
Recuerden las maravillas que ha creado, los milagros que ha hecho, y los juicios que ha llevado a cabo,
6 И Униң қули Ибраһим нәсли, Өзи таллиғанлири, Яқупниң оғуллири!
descendientes de Abraham, hijos de Israel, su pueblo escogido.
7 У, Пәрвәрдигар — Худайимиз, Униң һөкүмлири пүткүл йәр йүзидидур.
Él es el Señor, Nuestro Dios, sus juicios cubren toda la tierra!
8 Өзи түзгән әһдисини әбәдий ядида тутиду — — Бу Униң миң әвлатқичә вәдишләшкән сөзидур, —
Él siempre recuerda su pacto, la promesa que ha hecho durará por mil generaciones;
9 Йәни Ибраһим билән түзгән әһдиси, Исһаққа ичкән қәсимидур.
el pacto que hizo con Abraham, el voto que le dio a Isaac.
10 У буни Яқупқиму низам дәп җәзмләштүрди, Исраилға әбәдий әһдә қилип берип: —
El Señor lo confirmó a Jacob con un decreto, hizo este acuerdo de unión con Israel:
11 «Саңа Қанаан зиминини беримән, Уни мирасиң болған несивәң қилимән», — деди,
diciendo, “Te daré la tierra de Canaán”.
12 — Гәрчә шу чағда уларниң сани аз, Етиварға елинмиған, шу йәрдики мусапирлар болсиму.
Él dijo esto cuando aún eran solo unos pocos, solo un pequeño grupo de extranjeros en la tierra.
13 Улар у жуттин бу жутқа, Бу әлдин у қәбилигә кезип жүрди;
Vagaban de nación en nación, de un reino a otro.
14 У һеч кимниң уларни езишигә йол қоймиди, Уларни дәп падишаларғиму тәнбиһ берип: —
Pero Él no permitió que nadie los tratara mal; advirtiendo a los reyes que los dejarán en paz:
15 Мән мәсиһ қилғанлиримға тәгмә, Пәйғәмбәрлиримгә яман иш қилма! — деди.
“No coloques mano sobre mi pueblo escogido, ni le hagas daño a mis profetas!”
16 У әшу жутқа ачарчилиқни буйруди, Тирәк болған аш-нанни қурутувәтти.
Causó una hambruna en la tierra de Canaán para que no hubiera comida.
17 У улардин бурун бир адәмни әвәткән еди, Йүсүп қул қилип сетилған еди.
Pero, antes de eso envió a un hombre, José, quién había sido vendido como un esclavo.
18 Униң путлири зәнҗирдә ағриди, Униң җени төмүргә кирип қисилди;
Hirieron sus pies al ponerle cadenas, y pusieron un collar de hierro alrededor de su cuello,
19 Шундақла та өзигә ейтилған вәһий әмәлгә ашурулғичә, Пәрвәрдигарниң сөз-калами уни синап тавлиди;
hasta que el tiempo predicho llegó cuando el Señor lo probó.
20 Пирәвн адәмлирини әвәтип уни бошатқузди, Қовмларниң һөкүмдари уни һөрлүккә чиқарди.
El rey envió por él y lo liberó; el rey del pueblo lo dejó en libertad.
21 Уни өз ордисиға ғоҗидар қилип қойди, Пүтүн мал-мүлкигә башлиқ қилип тайинлап,
Puso a José a cargo de la casa real, a cargo de todo lo que tenía,
22 Өз вәзирлирини униң ихтиярида болуп тәрбийилинишкә, Ақсақаллириға даналиқ үгитишкә тапшурди.
para que le enseñara a los oficiales del rey todo lo que él quisiera, para hacer más sabios a los consejeros del rey.
23 Шуниң билән Исраил Мисирға кәлди, Яқуплар Һамниң зиминида мусапир болуп яшиди.
Entonces Israel vino a Egipto, Jacob se estableció como extranjero en la tierra de Cam.
24 [Пәрвәрдигар] Өз хәлқини көп нәсиллик қилип, Әзгүчилиридин күчлүк қилди.
El Señor hizo a su pueblo más fuerte y más fértil que a sus enemigos.
25 У [Мисирлиқларниң] қәлбидә Өз хәлқигә нәпрәт һасил қилди, Уларни Өз қуллириға һейлә-микирлик болушқа майил қилди.
Hizo que los egipcios cambiaran de opinión y odiarán a su gente.
26 У Өз қули болған Мусани, Өзиниң таллиғини Һарунни йоллиди.
Envió a su siervo Moisés, junto con Aarón, a quienes había escogido.
27 Улар [Мисирда] илаһий аламәтләрни аян қилип, Һам зиминида униң мөҗизилирини орнатти.
Llevaron sus señales milagrosas a los egipcios, sus maravillas hasta la tierra de Cam.
28 Пәрвәрдигар қараңғулуқни әвәтип, [Зиминни] зулмәткә қаплитивәтти; [Мисирлиқлар] Униң әмригә қарши турған әмәсму?
Hundió la nación en densas tinieblas, porque ¿acaso no se habían opuesto a lo que el Señor había dicho?
29 У уларниң сулирини қанға айландурди, Белиқлирини қурутивәтти.
Él convirtió su agua en sangre, matando a todos los peces.
30 Уларниң йәрлирини миж-миж пақилар басти, Шаһ-әмирлириниң һуҗрилириғиму улар толуп кәтти.
Luego envió una plaga de ranas a todo el país que entraban hasta a los cuartos de los gobernadores.
31 У бир сөз биләнла, ғуж-ғуж чивинлар бесип кәлди; Һәммә булуң-пучқақларда ғиң-ғиң учар чүмүлиләр.
Dio la orden, y las moscas se esparcieron por toda la tierra; los mosquitos estaban por todas partes.
32 У ямғурниң орниға мөлдүр яғдуруп, Бу зиминға ялқунлуқ от чүшүрди.
Hizo llover granizo sobre ellos, y relámpagos sobre todo el país.
33 У үзүм таллирини, әнҗур дәрәқлирини урди, Зиминдики дәрәқләрни сундурувәтти.
Destruyó sus cultivos de vino, y acabó con sus árboles.
34 У бир сөз қилиши биләнла, чекәткиләр кәлди, Сансиз жутқур һашарәтләр мижилдап,
Dio la orden, y los enjambres de langostas vinieron, miles y miles de langostas:
35 Зиминида бар болған гияларни жутувәтти, Етизларниң барлиқ һосуллирини йәп түгәтти.
ellas se comieron toda la vegetación sobre la tierra; terminaron con todos los cultivos.
36 [Ахирда] зиминидики барлиқ тунҗа туғулғанларни, Уларниң ғурури болған биринчи оғул балилирини қиривәтти.
Dios mató a todos los primogénitos de Egipto, el primero en ser concebido en toda su fuerza y vigor.
37 Өз хәлқини болса, алтун-күмүчләрни көтәргүзүп чиқарди, Қәбилилиридә бирисиму жиқилип чүшүп қалғини йоқ.
Y entonces guió a su pueblo fuera de Egipto, llevando consigo plata y oro, y ninguna de las tribus tambaleó.
38 Уларниң чиққиниға Мисир хошал болди, Чүнки уларниң вәһимиси [Мисирлиқларға] чүшти.
Los egipcios se alegraron de su partida, porque tenían miedo de los Israelitas.
39 У уларға булутни сайивән болушқа, Отни түндә нур болушқа бәрди.
El Señor mandó una nube sobre ellos como cubierta, y en la noche, una columna de fuego para darles luz.
40 Улар сориди, У бөдиниләрни чиқарди, Уларни самавий нан билән қандурди.
Les dios codornices para comer cuando se lo pidieron; los alimentó con el pan del cielo hasta que estuvieron saciados.
41 У ташни ярди, сулар булдуқлап чиқти; Қақаслиқта дәриядәк ақти.
Abrió la roca, y el agua comenzó a fluir, un río en medio del desierto.
42 Чүнки У бәргән муқәддәс сөзини, Өз қули Ибраһимни әстә тутти.
Porque él recordó su pacto santo con su siervo Abraham.
43 У хәлқини шат-хурамлиқ билән, Өз таллиғинини шатиянә тәнтәниләр билән [азадлиққа] чиқарди.
Así que liberó a su pueblo, sus elegidos, mientras cantaban de alegría.
44 У уларға әлләрниң зиминлирини берип, Уларни хәлиқләрниң әҗир-меһнәтлиригә муйәссәр қилди,
Les dio las tierras de las naciones paganas, y heredaron todo aquello por cuanto los demás habían trabajado.
45 Бу, уларниң Униң бәлгүлимилирини тутуп, Қанунлириға итаәт қилиши үчүн еди! Һәмдусана!
El Señor hizo esto para que ellos lo siguieran y guardaran sus leyes. ¡Alaben al Señor!
