Зәбур 105
1 Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтиңлар, Униң намини чақирип илтиҗа қилиңлар, Униң қилғанлирини хәлиқләр арисида аян қилиңлар!
主に感謝し、そのみ名を呼び、そのみわざをもろもろの民のなかに知らせよ。
2 Униңға нахшилар ейтип, Уни күйләңлар; Униң пүткүл карамәт мөҗизилири үстидә сеғинип ойлиниңлар.
主にむかって歌え、主をほめうたえ、そのすべてのくすしきみわざを語れ。
3 Муқәддәс намидин пәхирлинип даңлаңлар, Пәрвәрдигарни издигүчиләрниң көңли шатлансун!
その聖なるみ名を誇れ。主を尋ね求める者の心を喜ばせよ。
4 Пәрвәрдигарни һәмдә Униң күчини издәңлар, Дидар-һозурини тохтимай издәңлар.
主とそのみ力とを求めよ、つねにそのみ顔を尋ねよ。
5 Униң яратқан мөҗизилирини, Карамәт-аламәтлирини һәм ағзидин чиққан һөкүмлирини әстә тутуңлар,
6 И Униң қули Ибраһим нәсли, Өзи таллиғанлири, Яқупниң оғуллири!
そのしもべアブラハムの子孫よ、その選ばれた者であるヤコブの子らよ、主のなされたくすしきみわざと、その奇跡と、そのみ口のさばきとを心にとめよ。
7 У, Пәрвәрдигар — Худайимиз, Униң һөкүмлири пүткүл йәр йүзидидур.
彼はわれらの神、主でいらせられる。そのさばきは全地にある。
8 Өзи түзгән әһдисини әбәдий ядида тутиду — — Бу Униң миң әвлатқичә вәдишләшкән сөзидур, —
主はとこしえに、その契約をみこころにとめられる。これはよろず代に命じられたみ言葉であって、
9 Йәни Ибраһим билән түзгән әһдиси, Исһаққа ичкән қәсимидур.
アブラハムと結ばれた契約、イサクに誓われた約束である。
10 У буни Яқупқиму низам дәп җәзмләштүрди, Исраилға әбәдий әһдә қилип берип: —
主はこれを堅く立てて、ヤコブのために定めとし、イスラエルのために、とこしえの契約として
11 «Саңа Қанаан зиминини беримән, Уни мирасиң болған несивәң қилимән», — деди,
言われた、「わたしはあなたにカナンの地を与えて、あなたがたの受ける嗣業の分け前とする」と。
12 — Гәрчә шу чағда уларниң сани аз, Етиварға елинмиған, шу йәрдики мусапирлар болсиму.
このとき彼らの数は少なくて、数えるに足らず、その所で旅びととなり、
13 Улар у жуттин бу жутқа, Бу әлдин у қәбилигә кезип жүрди;
この国からかの国へ行き、この国から他の民へ行った。
14 У һеч кимниң уларни езишигә йол қоймиди, Уларни дәп падишаларғиму тәнбиһ берип: —
主は人の彼らをしえたげるのをゆるさず、彼らのために王たちを懲しめて、
15 Мән мәсиһ қилғанлиримға тәгмә, Пәйғәмбәрлиримгә яман иш қилма! — деди.
言われた、「わが油そそがれた者たちにさわってはならない、わが預言者たちに害を加えてはならない」と。
16 У әшу жутқа ачарчилиқни буйруди, Тирәк болған аш-нанни қурутувәтти.
主はききんを地に招き、人のつえとするパンをことごとく砕かれた。
17 У улардин бурун бир адәмни әвәткән еди, Йүсүп қул қилип сетилған еди.
また彼らの前にひとりをつかわされた。すなわち売られて奴隷となったヨセフである。
18 Униң путлири зәнҗирдә ағриди, Униң җени төмүргә кирип қисилди;
彼の足は足かせをもって痛められ、彼の首は鉄の首輪にはめられ、
19 Шундақла та өзигә ейтилған вәһий әмәлгә ашурулғичә, Пәрвәрдигарниң сөз-калами уни синап тавлиди;
彼の言葉の成る時まで、主のみ言葉が彼を試みた。
20 Пирәвн адәмлирини әвәтип уни бошатқузди, Қовмларниң һөкүмдари уни һөрлүккә чиқарди.
王は人をつかわして彼を解き放ち、民のつかさは彼に自由を与えた。
21 Уни өз ордисиға ғоҗидар қилип қойди, Пүтүн мал-мүлкигә башлиқ қилип тайинлап,
王はその家のつかさとしてその所有をことごとくつかさどらせ、
22 Өз вәзирлирини униң ихтиярида болуп тәрбийилинишкә, Ақсақаллириға даналиқ үгитишкә тапшурди.
その心のままに君たちを教えさせ、長老たちに知恵を授けさせた。
23 Шуниң билән Исраил Мисирға кәлди, Яқуплар Һамниң зиминида мусапир болуп яшиди.
その時イスラエルはエジプトにきたり、ヤコブはハムの地に寄留した。
24 [Пәрвәрдигар] Өз хәлқини көп нәсиллик қилип, Әзгүчилиридин күчлүк қилди.
主はその民を大いに増し加え、これをそのあだよりも強くされた。
25 У [Мисирлиқларниң] қәлбидә Өз хәлқигә нәпрәт һасил қилди, Уларни Өз қуллириға һейлә-микирлик болушқа майил қилди.
主は人々の心をかえて、その民を憎ませ、そのしもべたちを悪賢く扱わせられた。
26 У Өз қули болған Мусани, Өзиниң таллиғини Һарунни йоллиди.
主はそのしもべモーセと、そのお選びになったアロンとをつかわされた。
27 Улар [Мисирда] илаһий аламәтләрни аян қилип, Һам зиминида униң мөҗизилирини орнатти.
彼らはハムの地で主のしるしと、奇跡とを彼らのうちにおこなった。
28 Пәрвәрдигар қараңғулуқни әвәтип, [Зиминни] зулмәткә қаплитивәтти; [Мисирлиқлар] Униң әмригә қарши турған әмәсму?
主は暗やみをつかわして地を暗くされた。しかし彼らはそのみ言葉に従わなかった。
29 У уларниң сулирини қанға айландурди, Белиқлирини қурутивәтти.
主は彼らの水を血に変らせて、その魚を殺された。
30 Уларниң йәрлирини миж-миж пақилар басти, Шаһ-әмирлириниң һуҗрилириғиму улар толуп кәтти.
彼らの国には、かえるが群がり、王の寝間にまではいった。
31 У бир сөз биләнла, ғуж-ғуж чивинлар бесип кәлди; Һәммә булуң-пучқақларда ғиң-ғиң учар чүмүлиләр.
主が言われると、はえの群れがきたり、ぶよが国じゅうにあった。
32 У ямғурниң орниға мөлдүр яғдуруп, Бу зиминға ялқунлуқ от чүшүрди.
主は雨にかえて、ひょうを彼らに与え、きらめくいなずまを彼らの国に放たれた。
33 У үзүм таллирини, әнҗур дәрәқлирини урди, Зиминдики дәрәқләрни сундурувәтти.
主は彼らのぶどうの木と、いちじくの木とを撃ち、彼らの国のもろもろの木を折り砕かれた。
34 У бир сөз қилиши биләнла, чекәткиләр кәлди, Сансиз жутқур һашарәтләр мижилдап,
主が言われると、いなごがきたり、無数の若いいなごが来て、
35 Зиминида бар болған гияларни жутувәтти, Етизларниң барлиқ һосуллирини йәп түгәтти.
彼らの国のすべての青物を食いつくし、その地の実を食いつくした。
36 [Ахирда] зиминидики барлиқ тунҗа туғулғанларни, Уларниң ғурури болған биринчи оғул балилирини қиривәтти.
主は彼らの国のすべてのういごを撃ち、彼らのすべての力の初めを撃たれた。
37 Өз хәлқини болса, алтун-күмүчләрни көтәргүзүп чиқарди, Қәбилилиридә бирисиму жиқилип чүшүп қалғини йоқ.
そして金銀を携えてイスラエルを出て行かせられた。その部族のうちに、ひとりの倒れる者もなかった。
38 Уларниң чиққиниға Мисир хошал болди, Чүнки уларниң вәһимиси [Мисирлиқларға] чүшти.
エジプトは彼らの去るのを喜んだ。彼らに対する恐れが彼らに臨んだからである。
39 У уларға булутни сайивән болушқа, Отни түндә нур болушқа бәрди.
主は雲をひろげておおいとし、夜は火をもって照された。
40 Улар сориди, У бөдиниләрни чиқарди, Уларни самавий нан билән қандурди.
また彼らの求めによって、うずらを飛びきたらせ、天から、かてを豊かに彼らに与えられた。
41 У ташни ярди, сулар булдуқлап чиқти; Қақаслиқта дәриядәк ақти.
主が岩を開かれると、水がほとばしり出て、かわいた地に川のように流れた。
42 Чүнки У бәргән муқәддәс сөзини, Өз қули Ибраһимни әстә тутти.
これは主がその聖なる約束と、そのしもべアブラハムを覚えられたからである。
43 У хәлқини шат-хурамлиқ билән, Өз таллиғинини шатиянә тәнтәниләр билән [азадлиққа] чиқарди.
こうして主はその民を導いて喜びつつ出て行かせ、その選ばれた民を導いて歌いつつ出て行かせられた。
44 У уларға әлләрниң зиминлирини берип, Уларни хәлиқләрниң әҗир-меһнәтлиригә муйәссәр қилди,
主はもろもろの国びとの地を彼らに与えられたので、彼らはもろもろの民の勤労の実を自分のものとした。
45 Бу, уларниң Униң бәлгүлимилирини тутуп, Қанунлириға итаәт қилиши үчүн еди! Һәмдусана!
これは彼らが主の定めを守り、そのおきてを行うためである。主をほめたたえよ。
