Зәбур 104
1 Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә қайтур, и җеним! И Пәрвәрдигар Худайим, интайин улуқсән; Шану-шәвкәт вә һәйвәт билән кийингәнсән;
わがたましいよ、主をほめよ。わが神、主よ、あなたはいとも大いにして誉と威厳とを着、
2 Либас билән пүркәнгәндәк йоруқлуққа пүркәнгәнсән, Асманларни чедир пәрдиси кәби яйғансән.
光を衣のようにまとい、天を幕のように張り、
3 У жуқуриқи равақлириниң лимлирини суларға орнатқан, Булутларни җәң һарвуси қилип, Шамал қанатлири үстидә маңиду;
水の上におのが高殿のうつばりをおき、雲をおのれのいくさ車とし、風の翼に乗りあるき、
4 У пәриштилирини шамаллар, Хизмәткарлирини от ялқуни қилиду.
風をおのれの使者とし、火と炎をおのれのしもべとされる。
5 Йәрни У һуллири үстигә орнатқан; У әсла тәвринип кәтмәйду.
あなたは地をその基の上にすえて、とこしえに動くことのないようにされた。
6 Либас билән оралғандәк, уни чоңқур деңизлар билән ориғансән, Сулар тағлар чоққилири үстидә турди.
あなたはこれを衣でおおうように大水でおおわれた。水はたたえて山々の上を越えた。
7 Сениң тәнбиһиң билән сулар бәдәр қачти, Гүлдүрмамаңниң садасидин улар тездин янди;
あなたのとがめによって水は退き、あなたの雷の声によって水は逃げ去った。
8 Тағлар өрләп чиқти, Вадилар чүшүп кәтти, [Сулар] Сән бекиткән җайға чүшүп кәтти.
山は立ちあがり、谷はあなたが定められた所に沈んだ。
9 Улар тешип, йәрни йәнә қаплимисун дәп, Сән уларға чәклимә қойғансән.
あなたは水に境を定めて、これを越えさせず、再び地をおおうことのないようにされた。
10 [Тәңри] вадиларда булақларни ечип урғутиду, Сулири тағлар арисида ақиду.
あなたは泉を谷にわき出させ、それを山々の間に流れさせ、
11 Даладики һәр бир җаниварға уссулуқ бериду, Явайи ешәкләр уссузлуқини қандуриду.
野のもろもろの獣に飲ませられる。野のろばもそのかわきをいやす。
12 Көктики қушлар уларниң бойида қониду, Дәрәқ шахлири арисида сайрайду.
空の鳥もそのほとりに住み、こずえの間にさえずり歌う。
13 У жуқуридики равақлиридин тағларни суғириду; Йәр Сениң ясиғанлириңниң мевилиридин қандурулиду!
あなたはその高殿からもろもろの山に水を注がれる。地はあなたのみわざの実をもって満たされる。
14 У маллар үчүн от-чөпләрни, Инсанлар үчүн көктатларни өстүриду, Шундақла нанни йәрдин чиқириду;
あなたは家畜のために草をはえさせ、また人のためにその栽培する植物を与えて、地から食物を出させられる。
15 Адәмниң көңлини хуш қилидиған шарапни, Инсан йүзини пақиритидиған майни чиқириду; Инсанниң жүригигә нан билән қувәт бериду;
すなわち人の心を喜ばすぶどう酒、その顔をつややかにする油、人の心を強くするパンなどである。
16 Пәрвәрдигарниң дәрәқлири, Йәни Өзи тиккән Ливан кедир дәрәқлири [су ичип] қанаәтлиниду.
主の木と、主がお植えになったレバノンの香柏とは豊かに潤され、
17 Әнә ашулар арисиға қушлар уга ясайду, Ләйләк болса, арча дәрәқлирини макан қилиду.
鳥はその中に巣をつくり、こうのとりはもみの木をそのすまいとする。
18 Егиз чоққилар тағ өшкилириниң, Тик ярлар суғурларниң панаһи болиду.
高き山はやぎのすまい、岩は岩だぬきの隠れる所である。
19 Пәсилләрни бекитмәк үчүн У айни яратти, Қуяш болса петишини билиду.
あなたは月を造って季節を定められた。日はその入る時を知っている。
20 Сән қараңғулуқ чүшүрисән, түн болиду; Ормандики җаниварларниң һәммиси униңда шипир-шипир кезип жүриду.
あなたは暗やみを造って夜とされた。その時、林の獣は皆忍び出る。
21 Асланлар олҗа издәп һөкирәйду, Тәңридин озуқ-түлүк соришиду;
若きししはほえてえさを求め、神に食物を求める。
22 Қуяш чиқипла, улар чекиниду, Қайтип кирип угилирида ятиду.
日が出ると退いて、その穴に寝る。
23 Инсан болса өз ишиға чиқиду, Та кәчкичә меһнәттә болиду.
人は出てわざにつき、その勤労は夕べに及ぶ。
24 И Пәрвәрдигар, ясиған һәр хил нәрсилириң нәқәдәр көптур! Һәммисини һекмәт билән яратқансән, Йәр йүзи иҗат-байлиқлириң билән толди.
主よ、あなたのみわざはいかに多いことであろう。あなたはこれらをみな知恵をもって造られた。地はあなたの造られたもので満ちている。
25 Әнә бүйүк бепаян деңиз туриду! Униңда сан-санақсиз ғуж-ғуж җаниварлар, Чоң вә кичик һайванлар бар.
かしこに大いなる広い海がある。その中に無数のもの、大小の生き物が満ちている。
26 Шу йәрдә кемиләр қатнайду, Униңда ойнақлисун дәп сән ясиған левиатанму бар;
そこに舟が走り、あなたが造られたレビヤタンはその中に戯れる。
27 Вақтида озуқ-түлүк бәргин дәп, Буларниң һәммиси Саңа қарайду.
彼らは皆あなたが時にしたがって食物をお与えになるのを期待している。
28 Уларға бәргиниңдә, теривалиду, Қолуңни ачқиниңдила, улар назу-немәтләргә тойиду.
あなたがお与えになると、彼らはそれを集める。あなたが手を開かれると、彼らは良い物で満たされる。
29 Йүзүңни йошурсаң, улар дәккә-дүккигә чүшиду, Роһлирини алсаң, улар җан үзүп, Йәнә тупраққа қайтиду.
あなたがみ顔を隠されると、彼らはあわてふためく。あなたが彼らの息を取り去られると、彼らは死んでちりに帰る。
30 Роһуңни әвәткиниңдә, улар яритилиду, Йәр-йүзи йеңи [бир дәвир билән] алмишиду.
あなたが霊を送られると、彼らは造られる。あなたは地のおもてを新たにされる。
31 Пәрвәрдигарниң шан-шөһрити әбәдийдур, Пәрвәрдигар Өз яратқанлиридин хурсән болиду.
どうか、主の栄光がとこしえにあるように。主がそのみわざを喜ばれるように。
32 У йәргә баққинида, йәр титрәйду, Тағларға тәккинидә, улар түтүн чиқириду.
主が地を見られると、地は震い、山に触れられると、煙をいだす。
33 Һаятла болидикәнмән, Пәрвәрдигарға нахша ейтимән; Вуҗудум болсила Худайимни күйләймән.
わたしは生きるかぎり、主にむかって歌い、ながらえる間はわが神をほめ歌おう。
34 У сүргән ой-хияллиримдин сөйүнсә! Пәрвәрдигарда хошаллинимән!
どうか、わたしの思いが主に喜ばれるように。わたしは主によって喜ぶ。
35 Гунакарлар йәр йүзидин түгитилиду, Рәзилләр йоқ болиду. И җеним, Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә қайтур! Һәмдусана!
どうか、罪びとが地から断ち滅ぼされ、悪しき者が、もはや、いなくなるように。わがたましいよ、主をほめよ。主をほめたたえよ。
