< Зәбур 101 >

1 Давут язған күй: — Мән өзгәрмәс муһәббәт һәм адаләт тоғрилиқ нахша ейтимән, Сени, и Пәрвәрдигар, нахшилар билән күйләймән.
Псалом Давидів.
2 Мән мукәммәл йолда еһтият билән иш көримән; Сән қачанму йенимға келисән!? Өз өй-ордамда сап көңүл билән жүримән.
придивля́тимуся до доро́ги невинного. Коли при́йдеш до мене? Я буду ходити в неви́нності серця свого́ серед дому мого́,
3 Һеч пасиқ нәрсини көз алдимға кәлтүрмәймән, Йолдин чәтнигәнләрниң қилмишлириға нәпрәтлинимән; Бундақлар маңа һеч йепишмас әсла.
не поставлю я перед очи́ма своїми речі нікче́мної, діло відступства нена́виджу, — не приляже до мене воно,
4 Әгир көңүл мениңдин жирақ кетиду, Һеч рәзилликни тонуғум йоқтур.
перекі́рливе серце відхо́дить від мене, лихого не знаю!
5 Кимки өз йеқининиң кәйнидин төһмәт қилған болса, Мән уни йоқитимән; Нәзири үстүн, дили тәкәббур адәмни мән сиғдурмаймән;
Хто таємно обчо́рнюв бли́жнього свого, — я зни́щу того́, високоо́кого й гордосе́рдого, — його не стерплю́!
6 Көзлирим зиминдики мөминләрдидур, Улар ордамда мән билән биллә турсун! Ким мукәммәл йолда маңса, у мениң хизмитимдә болиду.
Мої очі — на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто хо́дить дорогою невинного, той буде служити мені.
7 Алдамчилиқ жүргүзгәнләрниң өй-ордамда орни болмайду, Ялған сөзлигәнләр көз алдимда турмайду.
Обма́нець не сяде в сере́дині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомо́вець!
8 Пәрвәрдигарниң шәһиридин яманлиқ қилғучиларни үзүп ташлаш үчүн, Һәр сәһәрдә зиминдики барлиқ рәзил адәмләрни йоқитимән.
Всіх безбожних землі буду ни́щити кожного ра́нку, щоб з міста Господнього ви́губити всіх злочинців!

< Зәбур 101 >