Пәнд-несиһәтләр 6
1 И оғлум, әгәр достуңға борун болған болсаң, Ят кишиниң қәрзини төләшкә қол беришип вәдә бәргән болсаң,
Synu mój, jeśli poręczyłeś za swego bliźniego i dałeś porękę za obcego;
2 Әгәр өз сөзүңдин илинған болсаң, Өз вәдәң билән бағлинип қалсаң,
Związałeś się słowami ust twoich, schwytany jesteś mową twoich ust.
3 У йеқиниңниң қолиға чүшкәнлигиң үчүн, Амал қилип өзүңни униңдин қутқуз — Дәрһал йеқиниңниң йениға берип, өзүңни кәмтәр тутуп [шу иштин] халий қилишини өтүнүп сора.
Uczyń więc tak, synu mój, uwolnij się, gdy wpadłeś w ręce swego bliźniego; idź, upokórz się i nalegaj na twego bliźniego.
4 Җәрән шикарчиниң қолидин қутулушқа тиришқандәк, Қуш овчиниң қолидин чиқишқа тиришқандәк, Қутулмиғичә ухлап ятма, Һәтта үгдәп арамму алма.
Nie daj snu swoim oczom i nie pozwól powiekom drzemać.
Uwolnij się jak sarna z rąk [myśliwego] i jak ptak z ręki ptasznika.
6 И һорун, чөмүлиниң йениға берип [униңдин үгән], Униң тирикчилик йоллириға қарап дана бол.
Idź do mrówki, leniwcze, przypatrz się jej drogom i bądź mądry;
7 Уларниң башлиғи, әмәлдари, һөкүмдари йоқ болсиму,
Chociaż nie ma ona wodza ani przełożonego, ani pana;
8 Лекин улар язда жилниң еһтияҗи үчүн аш топливалиду, Һосул пәслидә озуқ тәйярливалиду.
To w lecie przygotowuje swój pokarm i gromadzi w żniwa swą żywność.
9 И һорун, қачанғичә ухлап ятисән? Қачан орнуңдин турисән?
Jak długo będziesz leżał, leniwcze? Kiedy wstaniesz ze swego snu?
10 Сән: — Бирдәм көз жумувалай, бирдәм ухливалай, Бирдәм қолумни қоштуруп йетивалай, — дәйсән.
Jeszcze trochę snu, trochę drzemania, trochę założenia rąk, aby zasnąć;
11 Лекин ухлап ятқанда, мискинлик қарақчидәк келип сени басиду, Йоқсуллуқ худди қураллиқ булаңчидәк һуҗумға өтиду.
A twoje ubóstwo przyjdzie jak podróżny i twój niedostatek jak mąż uzbrojony.
12 Әрзимәс, пәйли бузуқ адәм һәммила йәрдә ялған ейтип, пәсликни сөзләйду.
Człowiek nikczemny i niegodziwy chodzi z przewrotnością na ustach;
13 У көз қисип, Путлири билән ишарә қилип, Бармақлири билән көрситиду;
Mruga swymi oczyma, mówi swymi nogami, wskazuje swymi palcami;
14 Көңлидә алдамчилиқла ятиду, У дайим рәзилликниң койида болиду, Һәммила йәрдә җедәл-маҗира терийду.
Przewrotność [jest] w jego sercu, stale knuje zło [i] sieje niezgodę.
15 Шуңа униңға бекитилгән балаю-қаза уни туюқсиз басиду, У бирақла давалиғусиз янҗилиду.
Dlatego nagle spadnie na niego nieszczęście; nagle zostanie złamany i pozbawiony ratunku.
16 Пәрвәрдигар нәпрәтлинидиған алтә нәрсә бар, Бәрһәқ, йәттә нәрсә Униңға жиркиничликтур.
Jest sześć rzeczy, których nienawidzi PAN, siedem budzi w nim odrazę:
17 Улар болса, Тәкәббурлуқ билән қарайдиған көз, Ялған сөзләйдиған тил, Бигуналарниң қенини төкүзидиған қол,
Wyniosłe oczy, kłamliwy język i ręce, które przelewają krew niewinną;
18 Сүйқәст ойлайдиған көңүл, Яманлиқ қилишқа тез жүгүрәйдиған путлар,
Serce, które knuje złe myśli; nogi, które spiesznie biegną do zła;
19 Ялған сөзләйдиған сахта гувачи, Бурадәр-қериндашлири арисиға бөлгүнчилик салғучи кишидур.
Fałszywy świadek, który mówi kłamstwa, i ten, który sieje niezgodę między braćmi.
20 И оғлум, атаңниң әмригә әмәл қил; Анаңниң көрсәтмисидин чиқма.
Synu mój, strzeż przykazania twego ojca i nie odrzucaj prawa twojej matki.
21 Уларниң сөзини қәлбиңгә теңип, Уларни бойнуңға марҗандәк қилип есивал.
Przywiąż je na zawsze do serca twego i zawieś je sobie na szyi.
22 Йолға чиққиниңда улар сени йетәкләйду, Ухлиғиниңда улар сени сақлайду, Уйқидин ойғанғиниңда улар сени хәвәрләндүриду.
Gdy będziesz chodził, poprowadzi cię; gdy zaśniesz, strzec cię będzie, a gdy się obudzisz, będzie mówić do ciebie;
23 Чүнки [Худаниң] пәрмани йоруқ чирақ, Униң муқәддәс қануни нурдур; Тәрбийәниң тәнбиһлири болса һаятлиқ йолидур.
Bo przykazanie [jest] pochodnią, prawo światłością, a upomnienia do karności są drogą życia;
24 Улар сени бузуқ хотундин сақлиғучи, Ят хотунниң шерин сөзлиридин жирақ қилғучидур.
Aby cię strzegły przed złą kobietą [i] przed gładkim językiem obcej kobiety.
25 Униң гузәллигигә көңлүңни бағлимиғин, Униң қаш-көз ойнитиши сени әсиргә алмисун.
Nie pożądaj w twoim sercu jej piękności i niech cię nie łowi swymi powiekami.
26 Чүнки бузуқ аяллар түпәйлидин адәмләр бир парчә нанғиму зар болиду, Ят адәмниң [зинахор] аяли болса кишиниң қиммәтлик җенини өзигә ов қиливалиду.
Bo dla kobiety nierządnej [zubożeje człowiek] o kawałek chleba, a żona cudzołożna czyha na cenne życie.
27 Отни қойнуңға салсаң, Өз кийимиңни көйдүрмәмсән?
Czy może ktoś wziąć ogień w zanadrze, a jego szaty się nie spalą?
28 Чоғниң үстидә дәссәп маңсаң путуңни көйдүрмәмсән?
Czy może ktoś chodzić po rozżarzonych węglach, a jego nogi się nie poparzą?
29 Башқиларниң аяли билән бир орунда ятидиған киши шундақ болиду; Ким униңға тегип кәтсә ақивитидин қутулалмайду.
Tak ten, kto wchodzi do żony swego bliźniego; ktokolwiek ją dotknie, nie będzie bez winy.
30 Ач қалғанда қосиғини тойғузуш үчүн оғрилиқ қилған кишини башқилар кәмситмәйду;
Nie pogardza się złodziejem, jeśli kradnie, by nasycić swoją duszę, będąc głodnym;
31 Шундақ туруқлуқ у тутулуп қалса, Егисигә йәттини төләшкә тоғра келиду; У өз өйидики һәммә нәрсисини тапшуриду.
Ale [jeśli] go złapią, zwróci siedmiokrotnie [albo] odda cały dobytek swego domu.
32 Һалбуки, башқиларниң хотуни билән зина қилғучи униңдинму [бәттәр болуп], толиму ғәпләтликтур; Ундақ қилғучи өз-өзини һалак қилиду.
Lecz kto cudzołoży z kobietą, jest pozbawiony rozsądku; kto tak robi, gubi swoją duszę.
33 У зәхмәт йәйду, шәрмәндә болиду, Униң рәсваси һеч өчүрүлмәйду.
Znajdzie chłostę i wstyd, a jego hańba nie będzie zmazana.
34 Чүнки күнләш оти әрни дәрғәзәпкә кәлтүриду, Интиқам алған күнидә у һеч рәһим қилмайду.
Bo zazdrość rozpala gniew mężczyzny i nie będzie pobłażał w dniu zemsty.
35 Төләм пули берәй десәңму у қобул қилмайду, Һәр қанчә соға-салам бәрсәңму уни бесиқтурғили болмайду.
Nie będzie miał względu na żaden okup i nie przyjmie darów, choćbyś najwięcej mu dawał.
