Пәнд-несиһәтләр 3
1 И оғлум, тәлимимни унтума, Дегәнлиримни һемишә көңлүңдә чиң тут.
Synu mój, nie zapominaj mego prawa, a niech twoje serce strzeże moich przykazań;
2 Чүнки у саңа бәрикәтлик күнләр, узун өмүр вә хатирҗәмлик қошуп бериду.
Bo przyniosą ci długie dni i lata życia oraz pokoju.
3 Меһриван вә һәқ-сәмимий болуштин ваз кәчмә, Буларни бойнуңға есивал, Қәлбиңгә пүтивал.
Niech cię nie opuszczają miłosierdzie i prawda, przywiąż je do swojej szyi, wypisz je na tablicy swojego serca.
4 Шундақ қилғанда Худа вә бәндиләрниң нәзиридә илтипатқа лайиқ болисән, данишмән һесаплинисән.
Wtedy znajdziesz łaskę i uznanie w oczach Boga i ludzi.
5 Өз әқлиңгә таянмай, Пәрвәрдигарға чин қәлбиң билән таянғин;
Ufaj PANU z całego swego serca i nie polegaj na swoim rozumie.
6 Қандақла иш қилсаң, Пәрвәрдигарни тонушқа интил; У саңа тоғра йолларни көрситиду.
Zważaj na niego we wszystkich swoich drogach, a on będzie prostować twoje ścieżki.
7 Өзүңни әқиллиқ санима; Пәрвәрдигардин әйминип, яманлиқтин жирақ бол.
Nie bądź mądrym we własnych oczach, [ale] bój się PANA i odstąp od zła.
8 Шундақ қилғиниңда, бу ишлар дәрдиңгә дәрман, Устиханлириңға илик болиду.
[To] da twemu ciału zdrowie i pokrzepienie twoim kościom.
9 Пәрвәрдигарниң һөрмитини қилип мал-дунияйиңдин һәдийәләрни сунғин, Етизиңдин тунҗа чиққан мәһсулатлириңдин Униңға атиғин;
Czcij PANA swoim majątkiem i pierwocinami wszystkich twoich dochodów.
10 Шундақ қилғиниңда, амбарлириң ашлиққа толуп ташиду, Шарап көлчәклириңдә йеңи шарап ешип-тешип туриду.
A twoje spichrze będą napełnione dostatkiem i twoje prasy będą przelewać się od nowego wina.
11 И оғлум, Пәрвәрдигарниң тәрбийисигә бепәрвалиқ қилма, Униң тәнбиһидин бәзмә.
Synu mój, nie gardź karceniem PANA i nie zniechęcaj się jego upomnieniem.
12 Чүнки, ата әзиз көргән оғлиға тәнбиһ-тәрбийә бәргәндәк, Пәрвәрдигар кимни сөйгән болса униңға тәнбиһ-тәрбийә бериду.
Bo kogo PAN miłuje, tego karze, jak ojciec syna, [którego] kocha.
13 Даналиққа муйәссәр болған киши, Йоруқлуққа егә болған киши немидегән бәхитлик-һә!
Błogosławiony człowiek, który znajduje mądrość, i człowiek, który nabiera rozumu;
14 Чүнки даналиқниң пайдиси күмүчниң пайдисидин көптур, Қиммити сап алтунниңкидинму зиядидур.
Gdyż jego nabycie jest lepsze niż nabycie srebra, jego zdobycie [bardziej pożyteczne] niż złoto.
15 У ләәл-яқутлардин қиммәтликтур, Интизар болған һәр қандақ нәрсәңдин һеч бириму униңға тәң кәлмәстур.
Jest droższa nad perły i żadna rzecz, której pragniesz, nie dorówna jej.
16 Даналиқниң оң қолида узун өмүр, Сол қолида байлиқ вә шөһрәт бардур.
Długie dni są w jej prawej ręce, a w lewej bogactwa i chwała.
17 Униң йоллири саңа хуш пурақ туюлур, Униң барлиқ тәриқилири сени арам тапқузур.
Jej drogi są drogami rozkoszy i wszystkie jej ścieżki spokojne.
18 У өзини тапқан адәмгә «һаятлиқ дәриғи»дур, Уни чиң тутқан киши немидегән бәхитлик!
Jest drzewem życia dla tych, którzy się jej chwycą; a ci, którzy się jej trzymają, są błogosławieni.
19 Пәрвәрдигар даналиқ билән йәр-зиминни бәрпа қилди, Һекмәт билән асманни орнатти.
PAN ugruntował ziemię mądrością, a niebiosa umocnił rozumem.
20 Униң билими билән йәрниң чоңқур қатламлири йерилди, Һәмдә булутлардин шәбнәм чүшти.
Dzięki jego wiedzy rozstąpiły się głębiny, a obłoki spuszczają rosę.
21 И оғлум! [Даналиқ билән билимни] көзүңдин чиқарма, Пишқан һекмәт вә пәм-парасәтни чиң тут.
Synu mój, niech [one] ci [z] oczu nie schodzą; strzeż prawdziwej mądrości i roztropności;
22 Шуниң билән улар җениңға җан қошиду, Бойнуңға есилған есил марҗандәк саңа гөзәллик қошиду.
A będą życiem twojej duszy i ozdobą twojej szyi.
23 Шу чағда йолуңда аман-есән маңалайсән, Йолда путлашмайсән.
Wtedy będziesz bezpiecznie chodził swoją drogą, a noga twoja się nie potknie.
24 Ятқанда һеч немидин қорқмайсән, Йетишиң биләнла татлиқ ухлайсән.
Gdy się położysz, nie będziesz się lękał; a gdy zaśniesz, twój sen będzie przyjemny.
25 Бешиңға дәһшәтлик вәһимә чүшкәндә қорқмиғин, Рәзилләрниң вәйранчилиғидин ғәм қилмиғин!
Nie lękaj się nagłego strachu ani spustoszenia niegodziwych, gdy przyjdzie.
26 Чүнки Пәрвәрдигар сениң таянчиңдур, У путуңни қапқанлардин нери қилиду.
PAN bowiem będzie twoją ufnością i twojej nogi będzie strzegł od sideł.
27 Пәқәт қолуңдин кәлсила, һаҗәтмәнләрдин яхшилиқни айимиғин.
Nie wzbraniaj się dobrze czynić potrzebującemu, gdy stać cię na to, aby [dobrze] czynić.
28 Қолум-хошнилириң сениңдин өтнә сорап кирсә, «Қайтип кетип, әтә кәлгин, әтә берәй» — демигин.
Nie mów bliźniemu: Idź i przyjdź znowu, dam ci jutro, gdy masz to u siebie.
29 Хошнаңға зиянкәшлик нийитидә болма, Чүнки у саңа ишинип йениңда хатирҗәм яшайду.
Nie knuj zła przeciwko swemu bliźniemu, gdy spokojnie mieszka obok ciebie.
30 Бириси саңа зиян йәткүзмигән болса, Униң билән сәвәпсиз маҗиралашма.
Nie spieraj się z człowiekiem bez przyczyny, jeśli ci nic złego nie wyrządził.
31 Зулумхор кишигә һәсәт қилма, Униң йол-тәдбирлиридин һеч немини таллима.
Nie zazdrość ciemięzcy i nie wybieraj żadnej z jego dróg.
32 Чүнки қиңғир йолларни маңидиғанлар Пәрвәрдигарниң нәзиридә жиркиничликтур, Лекин Униң сирдаш достлуғи дурус яшаватқан адәмгә тәәллуқтур.
Przewrotny bowiem budzi w PANU odrazę, ale jego tajemnica [jest] z prawymi.
33 Пәрвәрдигарниң ләнити рәзиллик қилғучиниң өйидидур, Лекин У һәққаний адәмниң өйигә бәхит ата қилур.
Przekleństwo PANA [jest] w domu niegodziwego, lecz [PAN] błogosławi mieszkanie sprawiedliwych.
34 Бәрһәқ, мәсқирә қилғучиларни У мәсқирә қилиду, Лекин кичик пеил кишиләргә шәпқәт көрситиду.
On szydzi z szyderców, ale daje łaskę pokornym.
35 Даналар шөһрәткә варислиқ қилиду, Лекин һамақәтләр рәсва қилиниду.
Mądrzy odziedziczą chwałę, a głupi poniosą hańbę.
