Пәнд-несиһәтләр 3
1 И оғлум, тәлимимни унтума, Дегәнлиримни һемишә көңлүңдә чиң тут.
わが子よ、わたしの教を忘れず、わたしの戒めを心にとめよ。
2 Чүнки у саңа бәрикәтлик күнләр, узун өмүр вә хатирҗәмлик қошуп бериду.
そうすれば、これはあなたの日を長くし、命の年を延べ、あなたに平安を増し加える。
3 Меһриван вә һәқ-сәмимий болуштин ваз кәчмә, Буларни бойнуңға есивал, Қәлбиңгә пүтивал.
いつくしみと、まこととを捨ててはならない、それをあなたの首に結び、心の碑にしるせ。
4 Шундақ қилғанда Худа вә бәндиләрниң нәзиридә илтипатқа лайиқ болисән, данишмән һесаплинисән.
そうすれば、あなたは神と人との前に恵みと、誉とを得る。
5 Өз әқлиңгә таянмай, Пәрвәрдигарға чин қәлбиң билән таянғин;
心をつくして主に信頼せよ、自分の知識にたよってはならない。
6 Қандақла иш қилсаң, Пәрвәрдигарни тонушқа интил; У саңа тоғра йолларни көрситиду.
すべての道で主を認めよ、そうすれば、主はあなたの道をまっすぐにされる。
7 Өзүңни әқиллиқ санима; Пәрвәрдигардин әйминип, яманлиқтин жирақ бол.
自分を見て賢いと思ってはならない、主を恐れて、悪を離れよ。
8 Шундақ қилғиниңда, бу ишлар дәрдиңгә дәрман, Устиханлириңға илик болиду.
そうすれば、あなたの身を健やかにし、あなたの骨に元気を与える。
9 Пәрвәрдигарниң һөрмитини қилип мал-дунияйиңдин һәдийәләрни сунғин, Етизиңдин тунҗа чиққан мәһсулатлириңдин Униңға атиғин;
あなたの財産と、すべての産物の初なりをもって主をあがめよ。
10 Шундақ қилғиниңда, амбарлириң ашлиққа толуп ташиду, Шарап көлчәклириңдә йеңи шарап ешип-тешип туриду.
そうすれば、あなたの倉は満ちて余り、あなたの酒ぶねは新しい酒であふれる。
11 И оғлум, Пәрвәрдигарниң тәрбийисигә бепәрвалиқ қилма, Униң тәнбиһидин бәзмә.
わが子よ、主の懲しめを軽んじてはならない、その戒めをきらってはならない。
12 Чүнки, ата әзиз көргән оғлиға тәнбиһ-тәрбийә бәргәндәк, Пәрвәрдигар кимни сөйгән болса униңға тәнбиһ-тәрбийә бериду.
主は、愛する者を、戒められるからである、あたかも父がその愛する子を戒めるように。
13 Даналиққа муйәссәр болған киши, Йоруқлуққа егә болған киши немидегән бәхитлик-һә!
知恵を求めて得る人、悟りを得る人はさいわいである。
14 Чүнки даналиқниң пайдиси күмүчниң пайдисидин көптур, Қиммити сап алтунниңкидинму зиядидур.
知恵によって得るものは、銀によって得るものにまさり、その利益は精金よりも良いからである。
15 У ләәл-яқутлардин қиммәтликтур, Интизар болған һәр қандақ нәрсәңдин һеч бириму униңға тәң кәлмәстур.
知恵は宝石よりも尊く、あなたの望む何物も、これと比べるに足りない。
16 Даналиқниң оң қолида узун өмүр, Сол қолида байлиқ вә шөһрәт бардур.
その右の手には長寿があり、左の手には富と、誉がある。
17 Униң йоллири саңа хуш пурақ туюлур, Униң барлиқ тәриқилири сени арам тапқузур.
その道は楽しい道であり、その道筋はみな平安である。
18 У өзини тапқан адәмгә «һаятлиқ дәриғи»дур, Уни чиң тутқан киши немидегән бәхитлик!
知恵は、これを捕える者には命の木である、これをしっかり捕える人はさいわいである。
19 Пәрвәрдигар даналиқ билән йәр-зиминни бәрпа қилди, Һекмәт билән асманни орнатти.
主は知恵をもって地の基をすえ、悟りをもって天を定められた。
20 Униң билими билән йәрниң чоңқур қатламлири йерилди, Һәмдә булутлардин шәбнәм чүшти.
その知識によって海はわきいで、雲は露をそそぐ。
21 И оғлум! [Даналиқ билән билимни] көзүңдин чиқарма, Пишқан һекмәт вә пәм-парасәтни чиң тут.
わが子よ、確かな知恵と、慎みとを守って、それをあなたの目から離してはならない。
22 Шуниң билән улар җениңға җан қошиду, Бойнуңға есилған есил марҗандәк саңа гөзәллик қошиду.
それはあなたの魂の命となりあなたの首の飾りとなる。
23 Шу чағда йолуңда аман-есән маңалайсән, Йолда путлашмайсән.
こうして、あなたは安らかに自分の道を行き、あなたの足はつまずくことがない。
24 Ятқанда һеч немидин қорқмайсән, Йетишиң биләнла татлиқ ухлайсән.
あなたは座しているとき、恐れることはなく、伏すとき、あなたの眠りはここちよい。
25 Бешиңға дәһшәтлик вәһимә чүшкәндә қорқмиғин, Рәзилләрниң вәйранчилиғидин ғәм қилмиғин!
あなたはにわかに起る恐怖を恐れることなく、悪しき者の滅びが来ても、それを恐れることはない。
26 Чүнки Пәрвәрдигар сениң таянчиңдур, У путуңни қапқанлардин нери қилиду.
これは、主があなたの信頼する者であり、あなたの足を守って、わなに捕われさせられないからである。
27 Пәқәт қолуңдин кәлсила, һаҗәтмәнләрдин яхшилиқни айимиғин.
あなたの手に善をなす力があるならば、これをなすべき人になすことをさし控えてはならない。
28 Қолум-хошнилириң сениңдин өтнә сорап кирсә, «Қайтип кетип, әтә кәлгин, әтә берәй» — демигин.
あなたが物を持っている時、その隣り人に向かい、「去って、また来なさい。あす、それをあげよう」と言ってはならない。
29 Хошнаңға зиянкәшлик нийитидә болма, Чүнки у саңа ишинип йениңда хатирҗәм яшайду.
あなたの隣り人がかたわらに安らかに住んでいる時、これに向かって、悪を計ってはならない。
30 Бириси саңа зиян йәткүзмигән болса, Униң билән сәвәпсиз маҗиралашма.
もし人があなたに悪を行ったのでなければ、ゆえなく、これと争ってはならない。
31 Зулумхор кишигә һәсәт қилма, Униң йол-тәдбирлиридин һеч немини таллима.
暴虐な人を、うらやんではならない、そのすべての道を選んではならない。
32 Чүнки қиңғир йолларни маңидиғанлар Пәрвәрдигарниң нәзиридә жиркиничликтур, Лекин Униң сирдаш достлуғи дурус яшаватқан адәмгә тәәллуқтур.
よこしまな者は主に憎まれるからである、しかし、正しい者は主に信任される。
33 Пәрвәрдигарниң ләнити рәзиллик қилғучиниң өйидидур, Лекин У һәққаний адәмниң өйигә бәхит ата қилур.
主の、のろいは悪しき者の家にある、しかし、正しい人のすまいは主に恵まれる。
34 Бәрһәқ, мәсқирә қилғучиларни У мәсқирә қилиду, Лекин кичик пеил кишиләргә шәпқәт көрситиду.
彼はあざける者をあざけり、へりくだる者に恵みを与えられる。
35 Даналар шөһрәткә варислиқ қилиду, Лекин һамақәтләр рәсва қилиниду.
知恵ある者は、誉を得る、しかし、愚かな者ははずかしめを得る。
